Російських журналістів і блогерів залучать до просування курортів анексованого Криму. Їх повезуть по кримських готелях, дегустаціях і майстер-класах, витративши на це два мільйони рублів. До таких заходів місцеві чиновники вдаються в умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну, що сприяє провалам курортних сезонів. Як у Криму за допомогою російських ЗМІ рятують курорти і чи це дає результат, розповідаємо в матеріалі Крим.Реалії.
Російська влада продовжує зазивати туристів до Криму навіть після того, як він перетворився на прифронтовий регіон із проблемною логістикою та регулярними «прильотами» ракет і безпілотників.
Як з’ясували Крим.Реалії, найближчим часом на Кримському півострові організують щонайменше два іміджеві престури для російських журналістів і блогерів за два мільйони рублів. З ними кримські чиновники пов’язують надії на просування курортів Криму, які третій рік зазнають збитків і виживають на федеральних дотаціях через воєнні дії Росії проти України.
Готелі, вино та кримська кухня
Послуги з організації та проведення престуру в Криму для представників російських ЗМІ та блогерів закупили у Міністерстві курортів і туризму російського уряду Криму. Вони коштуватимуть майже мільйон рублів, повідомляється на російському порталі держзакупівель.
Престур планується для «формування образу Криму як регіону, сприятливого для туризму, просування його туристичних і гастрономічних можливостей».
Загалом у рамках п’ятиденного престуру в Криму планують зібрати десяток російських журналістів і блогерів. Їх, згідно з умовами контракту, повезуть на туристичні об’єкти Кримського півострова, майстер-класи та дегустації кримського вина і локальних кримських продуктів.
Учасників престуру поселять у чотиризіркових готелях, забезпечать їм трансфер і триразове харчування зі стравами кримської кухні.
Цей престур відбудеться вже найближчими днями. У Мінкурортів і туризму Криму анонсували його з 20 до 25 квітня.
«Блогери та журналісти відвідають Опукський і Карадазький заповідники з квітучими полями, побачать Скелі-Кораблі, оспівані в легендах, рожеві озера, оновлену картинну галерею Айвазовського, познайомляться з дельфінами, пройдуться маршрутами Великої Кримської стежки, дізнаються, як виробляється косметика з лаванди та троянди і стануть учасниками вечері, приготовленої за царськими рецептами кримських палаців», – йдеться у повідомленні.
Щоб стати учасниками престуру, урядовці рекомендують надіслати заявки. Кандидатів відбере конкурсна комісія.
Крим покажуть у «Вконтакте»
До кінця року в Криму планують провести ще один престур з аналогічною метою – створення іміджу півострова як у курортному відношенні привабливого регіону. Його в Мінкурортів і туризму Криму організують спеціально для знімальної групи російського проєкту «Місця» за 1,2 мільйона рублів. Початкова ціна закупівлі становила 1,5 мільйона рублів.
Проект «Місця» був запущений торік командою російської соцмережі «Вконтакте». Вона знімає іміджеві відеоролики у жанрі кіноесе про регіони Росії. Таким чином залучають туристів «незвичайними локаціями, людьми та подіями, які формують культуру міста чи області, його суть і справжнє наповнення», пояснюють автори суть свого проєкту.
У рамках «Місця» вже знято фільми про російську Бурятію, Чувашію, Республіку Марій Ел, Ямал та інші.
У Криму проєкту «Місця» доручили «сформувати образ регіону, сприятливого для туризму», а також створити умови для просування туристичних можливостей за допомогою продуктів і сервісів «Вконтакте», патріотичного та просвітницького виховання молоді, йдеться в умовах контракту.
До складу десятиденного престуру планують включити щонайменше десять осіб. Програмою передбачено відвідування не менше трьох кримських регіонів, не менше п’яти об’єктів туристичного показу, не менше двох дегустацій та не менше двох майстер-класів. Що саме це за місця, наразі невідомо.
Учасників престуру поселять у тризіркових готелях, забезпечать їм триразове харчування і трансфер. За результатами престуру організатори чекають на півгодинний відеозвіт і не менше 200 фото.
У пошуках мільйонів туристів
Щоб відвідати престури, їх учасникам доведеться добиратися до Криму потягами. Зустрічатимуть їх на залізничному вокзалі Керчі та Сімферополя, йдеться у документації закупівель.
Логістика залишається головною проблемою Кримського півострова за умов повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Поки небо над Кримом закрите для цивільної авіації, росіянам доводиться туди їздити наземним транспортом. Дорога до Криму з Москви або Санкт-Петербурга займає в середньому добу в один бік.
У 2023 році на Кримському півострові провели два схожі престури по туристичних об’єктах, витративши на це майже три мільйони рублів.
Російських журналістів і блогерів возили туристичними місцями Криму, об’їжджаючи регіони, в яких фіксували вибухи та «прильоти» ракет і безпілотників.
За підсумками цих престурів публікації про них охопили понад 69 мільйонів людей, стверджують у Міністерстві курортів і туризму Криму.
Але це не врятувало курортний сезон від провалу. За результатами 2023 року Кримський півострів, за офіційною інформацією місцевої російської влади, відвідали 5,2 мільйона туристів, що на 20% менше, ніж у 2022 році.
Ця статистика некоректна і може бути завищена втричі-вчетверо, стверджує керівник Інституту стратегічних чорноморських досліджень Андрій Клименко.
Вони враховували всіх, хто в'їжджає до Криму, зокрема додаткове населення в мільйон осіб Андрій Клименко
«Показники, які публікувала окупаційна влада Криму перед початком Великої війни 24 лютого 2022 року, були насправді показниками пасажиропотоку. Вони враховували всіх, хто в’їжджає до Криму, зокрема додаткове населення в мільйон осіб, включно з військовими та членами їхніх сімей, які переїхали до Криму з Росії після окупації у 2014 році», – заявляє він.
Якщо ж оцінювати результати сезону за даними бронювань місць у готелях, санаторіях та інших місцях розміщення, то 2022 року туристів у Криму було близько 1,5 мільйона осіб, а 2023 року – мільйон людей у річному вимірі, вважає Андрій Клименко.
Незважаючи на очевидні проблеми з логістикою та безпекою, російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) стверджує, що туристична галузь півострова «справляється з усіма складнощами».
