До 2022 року Пенсійний фонд України переписувався з російським Пенсійним фондом для підтвердження стажу та перевірки, чи не отримує заявник-переселенець ще й російську пенсію. Після початку повномасштабної війни та розриву дипломатичних відносин така кореспонденція стала неможливою. І кримські пенсіонери «зависли у повітрі» – тобто єдина процедура, за якою можна було отримати українську пенсію, стала неможливою навіть технічно. Що вилилося у десятки судових позовів до регіональних управлінь Пенсійного фонду України. 24 квітня Верховна Рада України ухвалила в другому читанні Закон щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення, який має розв’язати і ці проблеми також.
Загалом цей закон, як ідеться у пояснювальній записці, має врегулювати питання пропорційного нарахування пенсійного стажу особам, які працювали за межами України, та став необхідним у зв’язку з денонсацією угод щодо пенсійного забезпечення з країнами-учасницями СНД.
Чи зазнав істотних змін цей законопроєкт між першим і другим читанням, і як він змінить життя пенсіонерів-переселенців із тимчасово окупованих територій? Про це ведучий Радіо Крим.Реалії Сергій Мокрушин поговорив із кримчанкою, українським адвокатом Ганною Рассамахіною та заступником постійного представника президента України в АРК Ольгою Куришко.
Проблема з нарахуванням пенсій вимушеним переселенцям із Криму розпочалася у 2015 році, розповідає адвокат Ганна Рассамахіна. Тоді Пенсійний фонд почав виплачувати пенсії лише за умови, що з російського Пенсійного фонду надійшла паперова пенсійна справа, оформлена на окупованій території. Це для ПФУ було підтвердженням того, що пенсіонер-переселенець не отримує російської пенсії.
Немає паперової справи, немає й пенсії Ганна Рассамахіна
«Цю процедуру повністю вигадав Пенсійний фонд, тобто жодної норми законодавства, яка б це встановлювала, не було, цього немає й зараз. Це була виключно ініціатива ПФУ, і цей порядок був встановлений службовим листом. З того часу пенсіонерам виплачували пенсію лише за умови, якщо РФ надіслала їхню паперову справу. Там теж було багато нюансів, справи іноді губилися дорогою, не надсилалися, і тоді пенсіонер взагалі втрачав можливість цю пенсію отримати, бо немає паперової справи, немає й пенсії. Повторюся, це була незаконна практика, але вона тривала роками і, незважаючи на весь тиск правозахисної спільноти, громадського сектору, Пенсійний фонд уже не міг це змінити, оскільки це означало б визнати свою неправоту», – каже Ганна Рассамахіна.
Не могли вплинути на дії ПФУ й судові рішення на користь пенсіонерів. Вони просто не виконувалися, каже адвокат. Після 24 лютого 2022 року ситуація погіршилася. Не маючи можливості отримувати українську пенсію, пенсіонери, які опинилися на підконтрольній Україні території, втратили можливість отримувати й російську пенсію. Грошові перекази між країнами припинилися, і тисячі людей опинилися у безвихідній ситуації, зазначає Ганна Рассамахіна.
Новий закон після того, як буде підписаний президентом і набуде чинності, цю ситуацію змінює. Тепер буде достатньо письмової заяви про те, що переселенець, який претендує на українську пенсію, не отримує російську.
Це не ідеальне рішення. Але принаймні це вихід із глухого кута Анна Рассамахіна
«Після цього Пенсійний фонд може поновлювати чи призначати виплату. Це не ідеальне рішення, є питання, що виникають до того, як застосовуватиметься ця норма. Але принаймні це вихід із глухого кута, в якому опинилися кримські пенсіонери. Зараз, після набрання чинності цим законом, після того, як будуть внесені відповідні зміни до підзаконних нормативних актів, і коли цей механізм запрацює, вони зможуть отримувати свою пенсію, але тільки з моменту звернення», – розповіла Ганна Рассамахіна.
Закон не регулює ситуацію, пов’язану з випадками відмови у призначенні пенсій з 2015 по 2024 рік, до ухвалення цього закону, зазначає Рассамахіна.
«Не передбачено. Ба більше, навіть якщо наразі існує невиконане рішення суду – я маю багато таких рішень 2019 та 2020 років і пізніше, які не були виконані, а вони майже всі не були виконані – вони і не будуть виконані. Тому що риторика Пенсійного фонду буде такою, що до ухвалення цього закону підстав для виплат не було через відсутність паперової справи. А ось із ухваленням закону підстави з’явилися, виплачуватимуть, але вони продовжать стверджувати, що їхні дії були законними весь цей час», – пояснила експертка.
Крім цього, новий порядок нарахування пенсій, що ґрунтується на одній заяві пенсіонера, несе певні ризики, зазначає адвокат. За певних обставин людина змушена буде подати таку декларацію, хоча їй продовжують нараховувати російську пенсію на території, до якої вона не має доступу, а, може, хтось і не зовсім чесно задекларує такий стан. Чи пенсіонер зобов’язаний буде повернути гроші, якщо з’ясується, що йому нараховується російська пенсія, неясно.
«Маючи багатий досвід спілкування з Пенсійним фондом, я цілком можу припустити, що у разі деокупації якоїсь території Пенсійний фонд отримає доступ до документів Пенсійного фонду РФ, знайде там інформацію про те, що пенсія продовжувала нараховуватись якійсь людині, і на цій підставі зробить висновок, що вона подала недостовірні відомості та має повернути всю українську пенсію як безпідставно отриману. Це можливо. Це залежить від правозастосовної практики. Як це виглядатиме на практиці, Пенсійний фонд не розповідав, хоча ці питання ставилися, ставилися громадським сектором під час розгляду цього законопроєкту», – каже Ганна Рассамахіна.
На таку ситуацію звертали увагу і у Представництві президента України в АР Крим під час обговорення цього законопроєкту, каже Ольга Куришко, заступник постійного представника президента України в АРК. Вона також зазначає, що в цій ситуації потрібно спостерігати за тим, як застосовуватиметься закон.
«Ми слідкуватимемо за цим, зокрема й для того, щоб не було негативної практики. Ми пояснювали, що людина може не знати, вона могла не відмовлятися, тому що, наприклад, вона не встигла цього зробити, або її заяви не приймали, і такі випадки теж були. Коли ти починаєш спілкуватися з окупаційними органами, там виникають питання, а чому, а куди ви зібралися, яка причина? І люди не хотіли декларувати свого наміру переміщення на підконтрольну територію. Тому це і виклик для нас, у тому числі для Представництва, стежити за виконанням цього закону та намагатись покращити саме процедуру нарахування та виплати пенсії для тих людей, які переміщуються сюди», – каже Ольга Куришко.
Закон також встановлює, що не враховується стаж, отриманий після 19 лютого 2014 року в окупаційних органах влади, судових чи правоохоронних органах країни-окупанти, а також стаж служби у збройних формуваннях держави-окупанта. Тобто українська держава передбачає нарахування стажу та подальшого нарахування пенсій для тих, хто і зараз живе та працює в окупації, окрім зазначених категорій. Водночас, цей стаж може бути підтверджений документами, виданими російською владою, а їх Україна не визнає.
«Як правило, законом задається рамка, а вже окремі порядки про те, які документи, куди передаються, як це відбувається, регулюються на рівні саме Кабінету міністрів. Я думаю, що там і вирішуватиметься це питання та питання фінансового забезпечення реалізації цього закону», – каже Ольга Куришко.
«З одного боку, цей закон, на нашу думку, на мою думку як юриста, не скасовує всіх обмежень, усіх проблем, які були раніше, але, принаймні, це вже перший крок для того, щоб починати комунікувати та здійснювати кроки у напрямку реалізації прав мешканців тимчасово окупованих територій на пенсійне забезпечення», – резюмувала Ольга Куришко.
Редакція Крим.Реалії ще з січня запрошувала до розмови про пенсійне забезпечення вимушених переселенців представників Верховної Ради. Запрошення поговорити по це залишається відкритим. Запити з проханням прокоментувати ситуацію тоді ж були надіслані до Міністерства соціальної політики України та ПФУ. Також з питаннями щодо процедури отримання пенсії редакція зверталася до української віцепрем’єрки Ірини Верещук, але від неї теж поки що відповіді немає. Ми очікуємо, і коли вони до нас надійдуть, ми обов’язково ознайомимо з ними нашу аудиторію.
