Російський парламент має намір скасувати рішення радянської влади від 1954 року про передачу Кримській області до складу УРСР. Проект закону вже зареєстровано у Держдумі РФ. Яку мету мають російські депутати? На кого ця ініціатива розрахована і чи спричинить вона юридичні наслідки? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин поговорив із головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим та доктором юридичних наук, президентом Української асоціації міжнародного права Ольгою Буткевич.
Вперше відкрито про таку ідею Володимир Константинов заговорив у 2014 році, ще будучи спікером Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Як передає російський «Інтерфакс», у день наймасовіших розстрілів на Майдані 20 лютого 2014 року на зустрічі з російськими депутатами в Москві він заявив, що у разі перемоги Євромайдану Крим відокремиться від України саме через таку денонсацію.
Наразі ці пропозиції внесені до російської Держдуми. Ініціаторами законопроекту стали відомий кримський проросійський політик Сергій Цеков, який зараз обіймає посаду російського сенатора і перебуває в українському розшуку, та депутат Держдуми РФ Костянтин Затулін. Він також у розшуку.
Вони пропонують скасувати власне закон СРСР від 26 квітня 1954 року та всі наступні рішення Рад та урядів Української та Російської Радянських республік щодо передачі Криму до складу УРСР.
Намір російської Держдуми з подачі Цекова та Затуліна скасувати рішення радянської влади про передачу Криму Україні 1954 року не став несподіваним, каже голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
«Ми дуже добре знаємо тих гауляйтерів, призначених Москвою для управління Кримом… Для них немає меж в абсурдності», – заявив Рефат Чубаров.
Була, каже він, надія, що знайдуться в Росії політики, які усвідомлюють, що не треба бути такими «кумедними для всього світу», але їх не виявилося. Зараз же ті, хто ухвалить таке рішення, відкриють скриньку Пандори, упевнений глава Меджлісу. За таким принципом можна переглянути багато інших рішень, наприклад «Константинопольський мирний договір» 1700 року, і скасувати його 8 статтю, припускає Рефат Чубаров. Ця стаття договору, укладеного між Туреччиною та Московським царством, звільняла його від данини кримському ханству.
«І тепер, чому б нам не вважати статтю помилковою, тим більше її підписували між собою імперія Османа і Московське царство. І зараз Україна, за логікою цих російських фантазерів, може ініціювати скасування цієї статті. І ми можемо порахувати скільки трильйонів доларів ми не отримали від Москви з 1700 року», – заявив Рефат Чубаров.
З ідеєю скасувати рішення Верховної Ради Радянського Союзу від 1954 року, російські ставленики у Криму з’являлися усі 10 років анексії Криму. Один з авторів законопроекту Костянтин Затулін, за спостереженнями російських журналістів, говорить про це з 2017 року. Але на розгляд Російської Думи цю ідею виносять тільки зараз.
У Росії не залишилося політиків, які б не розуміли, що «визволення Криму Україною – невідворотне, і рано чи пізно вони звідти втечуть», – вважає Рефат Чубаров. А намір ухвалити законопроект – спроба Москви відтягнути цей час, упевнений глава Меджлісу.
«Реєстрація цього проекту говорить про внутрішню паніку російських політиків, а сама дія спрямована на внутрішнє російське суспільство, бо потрібно їм у свідомості більшості громадян Росії утримувати ту нібито сакральність Криму та позицію Російської Федерації, яка нібито випливає з абсолютного права Москви, як вона формулює, на володіння Кримом», – каже Рефат Чубаров.
«Тиха депортація». Документальний проєкт Крим.Реалії про утиски кримських татар (відео)
The code has been copied to your clipboard. width px height px
The URL has been copied to your clipboard
No media source currently available
0:00 0:06:05 Завантажити на комп'ютер
- 240p | 16,1MB
- 360p | 25,7MB
- 480p | 43,1MB
- 720p | 93,0MB
- 1080p | 156,6MB
Говорячи про рішення СРСР про передачу Криму Україні, російські політики стверджують, що тоді ніхто не спитав думки мешканців півострова. Але ніхто не питав кримських татар, коли їх депортували 1944 року, а потім перейменовували населені пункти, каже Рефат Чубаров. Чому б тоді не згадати про розправу більшовиків з Першим Курултаєм, лідерами кримськотатарського народу та знищення Кримської народної Республіки, запитує Рефат Чубаров.
«Багато випадків, коли суспільство намагається виправити наслідки того, що сталося у минулому, але це виправлення воно проводить через розвиток. А ці хочуть повернутися назад, вимкнути чи ввімкнути, я не знаю, там, краник, і далі, щоб вода бігла тільки тією канавкою, яку вони проклали своєю ділянкою. Такого не буває», – каже Рефат Чубаров.
Водночас Чубаров задоволений ініціативою російської Думи, оскільки це «ще раз демонструє всьому світу безглуздість не лише російських політиків, а взагалі російської держави як такої».
«Це рішення буде додатковим аргументом на користь того, чому ця «недержава» не існуватиме після завершення російсько-української війни. Воно обов’язково переформатується. І ті, хто хотів захопити сусідські землі, вони обов’язково опиняться в ситуації, коли їхні власні кордони будуть суттєво змінені, оскільки поневолені народи Росії таки прокинуться і використовують шанс для того, щоб вільно визначати свій подальший розвиток», – заявив Рефат Чубаров у ефірі Радіо Крим.Реалії.
Передача Криму Україні відбулася відповідно до всіх міжнародних норм, що існували на той момент, та відповідно до правил ООН, членом якої у 1954 році була Україна, каже доктор юридичних наук, президент Української асоціації міжнародного права Ольга Буткевич. Спроба скасувати це рішення – популістська, яка не має відношення до права, вважає вона. Вона не матиме жодних наслідків, крім демонстрації агонії юридичної спільноти Росії, впевнена Буткевич.
«Вони цим актом фактично стріляють самі собі в ногу, тому що цим актом вони повністю скасовують практично всю політику Росії, яка існувала з 1991 року», – каже Ольга Буткевич.
З 1991 по 2014 рік Російська Федерація визнавала Україну в існуючих після розпаду Радянського Союзу кордонах. Між країнами було укладено понад 400 різних актів, у яких закріплено статус Криму саме як території України.
У міжнародному праві існує «принцип естопеля» (правовий принцип, згідно з яким сторона в силу деяких обставин втрачає право посилатися на будь-які підстави для визнання договору недійсним – КР). Це коли з деяких обставин особа, у разі РФ, втрачає право посилатися будь-які факти в обгрунтування своїх домагань.
«З огляду на те, що протягом понад двох десятиліть Російська Федерація визнавала Україну в існуючих кордонах, як, власне, це визнала і вся світова спільнота, це позбавляє її будь-яких прав на будь-які дії, починаючи з 2014 року, які відбувалися щодо Криму: це стосується фейкових законів тієї ж таки Державної Думи відносне «прийняття» Криму до складу Росії тощо», – пояснює Ольга Буткевич правові особливості ситуації.
У пояснювальній записці до російського законопроекту співавтори Цеков і Затулін стверджують, що після його прийняття «союзникам Київського режиму на Заході буде набагато складніше підтримувати цю брехливу версію (йдеться про російську анексію Криму в 2014 році – КР), і відповідно претензії на повернення вкраденого Росії Криму України. Так звану «формулу світу Зеленського», яка передбачає повернення України та Російської Федерації до фальшивих кордонів 1991 року, буде дезавуйовано».
«Союзники Київського режиму», а це в більшості країни-члени ООН, у 2014 році підтримали резолюцію Організації Об’єднаних Націй щодо «Територіальної цілісності України», в якій чітко сказано, що жодних змін у статусі Криму світова спільнота не визнає.
А от для депутатів Держдуми, якщо вони проголосують за свій законопроект, наслідки будуть, каже Ольга Буткевич.
«Це стане ще однією цеглиною до списку звинувачень тих самих депутатів Держдуми Росії щодо порушення ними принципів територіальної цілісності, територіальної недоторканності, суверенітету інших держав. Починаючи з березня, з самого кінця лютого 2014 року, у них таких цеглинок вже набралося, відверто кажучи, на досить солідний список звинувачень», – впевнена Ольга Буткевич.
Депутати мають імунітет від переслідування за свою парламентську діяльність. Але за тяжкі злочини, такі як порушення базових засад міжнародного права, каже Буткевич, принцип імунітету не діє. За останні десять років російські депутати своїми рішеннями відмовляються від цього захисту з великою впертістю, каже юрист. Вона не виключає, що їх реально притягнути до відповідальності як за українськими законами, так і законодавствами інших країн, оскільки, стверджує вона, їхні дії потрапляють під визначення злочину проти миру та безпеки людства.
