Намальована обманка на «бетонці». Що відбувається у випробувальному центрі РФ під Феодосією

Аеродром Кіровське

 

Аеродром поблизу райцентру Кіровське, що за 24 кілометри на північ від Феодосії – це єдиний із семи російських військових аеродромів, що нині функціонують на Кримському півострові. З моменту повномасштабного вторгнення в Україну цей аеродром залишався за кадром. І все ж таки це – військовий об’єкт, зі своєю специфікою та потенційними загрозами для української сторони. Докладніше про це – у матеріалі Крим.Реалії.

Другого квітня Кіровське привернуло увагу розвідки Великої Британії. Вона, зокрема, опублікувала супутниковий знімок із намальованим у натуральну величину на злітно-посадковій смузі (ЗПС) винищувачем Су-30, на якому стояв цілком реальний військовий вертоліт, можливо, Мі-8.

«Такі картини також спостерігалися принаймні на 12 російських авіабазах, демонструючи ступінь російського занепокоєння майбутніми українськими ударами», – йдеться у повідомленні.

Про кількість таких обманок та реальної авіатехніки британські розвідники не повідомляли.

Раніше OSINT-аналітик MT Anderson, який опублікував супутникові знімки з аеродрому 39-го вертолітного полку в Джанкої, вирахував не лише реальну бойову техніку, а й намальований фальшивий Мі-28 «Нічний мисливець». За його словами, росіяни також перемістили зі старого майданчика на новий дивізіон комплексів С-400.

Кіровське, Приморське, Чауда та Меганом

Саме в цих місцях Криму нині розташовуються основні об’єкти діючої філії 929-ї ДЛВЦ (Державного льотно-випробувального центру) імені Чкалова міністерства оборони РФ (м. Ахтубінськ Астраханської області). Як сказано в офіційних джерелах, центр «посідає чільне місце в системі випробувань авіаційного озброєння для російської армії».

У смт Кіровське діє аеродром філії. Він здатний приймати ЛА практично всіх типів – від гелікоптерів до далеких ракетоносних бомбардувальників і важких транспортників. Скільки їх там зараз, важко сказати. Можливо, заради «туману війни» якусь частину того авіапарку просто намальовано.

До структури кримської філії ДЛВЦ входить також полігон, демонстраційний комплекс на мисі Чауда, сам штаб зі службами технічного забезпечення, вимірювальною апаратурою, музеєм у селищі Приморське, що за 10 кілометрів на схід від Феодосії.

Ангар-лабораторія 2-го ВЦ МО РФ

Є у філії ще два об’єкти з поки що не встановленим функціоналом на мисі Меганом – на висоті Біюк-Сирт та в бухті Бугаз.

Чим там після 2014 року, і особливо протягом останніх двох років, займаються російські випробувачі-авіатори, достеменно невідомо. Можливо, якісь випробування бортового авіаційного озброєння все ж таки проводяться. Не виключено, що той же аеродром використовується як запасний для атак українських сил російських авіаполків, що періодично зазнають атак українських сил російських авіаполків у Новофедорівці, Гвардійському і Бельбеку.

Лише двічі, у 2016 та 2019 роках, Чауда і Кіровське були представлені в матеріалах російських медіа. Тоді там проводили відбіркові етапи російських змагань військових льотчиків «Авіадартс». На аеродромі в Кіровському базувалася авіатехніка учасників змагань, а на Чауді вони проводили конкурсне бомбометання на точність, повітряні «бої» та інші вправи.

Ангар-лабораторія 2-го ВЦ МО РФ, мис Чауда, Крим

В останньому випадку, на «Авіадартсі-2019», було задіяно 60 авіаційних екіпажів винищувальної, бомбардувальної, штурмової, армійської, дальньої та військово-транспортної авіації чотирьох військових округів і Північного флоту РФ.

Після 2019 року про свята й будні авіаторів-випробувачів на Кримському півострові практично ніхто особливо не поширювався і не поширюється.

Росіяни не публікують у відкритих джерелах дані про випробування на Чауді та в Кіровському

«Росіяни не публікують у відкритих джерелах дані про випробування на Чауді та в Кіровському. Можливо, розвивають свою авіаційну тематику, наприклад, щодо нових бомб УМПК (універсального модуля планування та корекції – КР). Але все одно не думаю, що у них триває якась активна робота, як за України», – поділився своєю думкою з Крим.Реалії український авіаексперт, провідний науковий співробітник Національного авіаційного університету Валерій Романенко. ­

Автору наприкінці 90-х і пізніше довелося бувати на аеродромі в Кіровському та інших об’єктах тодішнього ДАНВЦ (Державного авіаційного науково-випробувального центру) ЗС України, як і багатьом кримським та українським журналістам. Місцевий аеродром був «приписаний» до ЛВК (льотно-випробувального комплексу) ДАНВЦ. З 1996 року там базувалися 6 винищувачів МіГ-29 пілотажної групи «Українські соколи».

Там автор безпосередньо познайомився з її керівником групи, заслуженим льотчиком-випробувачем 1-го класу, полковником Віктором Россошанським. У небі над Кіровським відомі ним «соколи» відпрацьовували свої перші групові фігури вищого пілотажу. Востаннє у своїй історії вони піднялися в небо 5 жовтня 2001 року над аеродромом у Новофедорівці на заході, присвяченому пам’яті російського палубного льотчика Тимура Апакідзе.

У ДАНВЦ служили та відточували льотну майстерність не лише «Українські соколи». Проводилися спеціальні випробування літаків Су-27, МіГ-29, Л-39, Бе-12ПС, Су-24Г, вертольотів Мі-24, Мі-8МТ, Ка-27ПС, дослідження щодо продовження ресурсів авіаційної техніки та озброєння ЗС України. Парашутисти-випробувачі центру брали участь у десантуванні на Північний полюс у складі експедиції «Україна. Північний полюс – 2000».

Полігон «Чауда», архівне фото

Начальник ДАНВЦ, генерал-майор Юрій Тишков у серпні 2001 року отримав звання Героя України – «за особисту мужність та героїзм, виявлені під час випробування й освоєння військової авіаційної техніки». У 2012 році він успішно випробував модернізовані вертольоти Мі-24 та Мі-8. Разом із колегами Тишков здійснив посадку на найвищу точку Криму – гору Роман-Кош.

Після захоплення ДАНВЦ 1 березня 2014 року російськими військовими Тишков відмовився співпрацювати з російською владою Криму. На відміну від своїх колишніх 459 підлеглих, офіцерів та прапорщиків, які у листопаді 2014 року склали російську присягу. Залишилися вірними Україні лише 82 військовослужбовці, які у березні того ж року повернулися на батьківщину та продовжили службу в ЗСУ.

Повернувся до Феодосії і колишній керівник «Українських соколів» Віктор Россошанський. 2002 року він звільнився в запас, потім працював на одному з цивільних українських авіапідприємств. Проте останніми роками своєю присутністю на деяких офіційних заходах у Криму він фактично підтримує російську армію. Так, наприклад, Россошанський разом із заступником головнокомандувача ВКС Росії генерал-лейтенантом Андрієм Юдіним взяв участь в урочистому відкритті змагань «Авіадартс-2019» на аеродромі «Кіровське».

Джерело

Новости Крыма