12 квітня 1981 року стартував перший пілотований політ корабля «Колумбія» за американською програмою «Спейс Шаттл». Цього дня в Україні вшановують працівників ракетно-космічної галузі. 12 квітня – Міжнародний день польоту людини в космос, проголошений резолюцією ООН A/RES/65/271 у 2011 році. Він відзначається на міжнародному рівні в ознаменування початку космічної ери для людства, підтверджуючи внесок космічної науки і техніки у досягнення цілей сталого розвитку та підвищення добробуту держав і народів, а також забезпечення реалізації їхнього прагнення зберегти космічний простір для мирних цілей.
Якими є міжнародні механізми забезпечення мирного використання космосу? Які радянські космічні об’єкти Росія відновила у Криму після анексії у 2014 році? Хто та як використовує їх сьогодні? Крим.Реалії спробували знайти відповіді на ці та інші питання.
Сторінки космічної історії
4 жовтня 1957 року в космос було запущено перший штучний супутник Землі, що поклало початок для космічних досліджень космосу.
Юрій Гагарін став першою людиною, яка здійснила політ навколо планети, відкривши новий розділ в освоєнні людством космічного простору. Валентина Терешкова – перша жінка, яка здійснила орбітальний політ 16 червня 1963 року, Ніл Армстронг – перша людина, яка ступила на поверхню Місяця 20 липня 1969 року
17 липня 1975 року – перший міжнародний пілотований радянсько-американський космічний політ під час стикування кораблів «Союз» та «Аполлон». Постійна багатонаціональна присутність людей у космосі підтримується на борту Міжнародної космічної станції (МКС).
ООН як міжнародний майданчик співробітництва в космосі
З початку космічної ери Організація Об’єднаних Націй визнала, що досягнення щодо космічного простору додали новий вимір в існуванні людини та відкрили можливості для збільшення її знань і покращення її життя. Відтоді ООН поставила своїм завданням використання цих унікальних можливостей на благо людства.
13 грудня 1958 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила першу в історії резолюцію 1348 (XIII) про використання космічного простору в мирних цілях. 10 жовтня 1967 року набула чинності «Велика хартія космічного простору» – Договір про принципи діяльності держав з дослідження космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла.
Управління з питань космічного простору (UNOOSA) відповідає за сприяння міжнародному співробітництву у сфері використання космічного простору в мирних цілях. Управління входить до структури Відділення ООН у Відні (Австрія) і водночас є секретаріатом єдиного комітету Генеральної Асамблеї, який займається виключно космічною проблематикою, – Комітету з використання космічного простору в мирних цілях. У його складі – два підкомітети: науково-технічний та юридичний. Від імені Генерального секретаря Управління веде «реєстр об’єктів, які запускаються в космічний простір», у тому числі російських.
За підсумками 2023 обсяг світової економіки, пов’язаної з використанням космічних технологій, сягнув 630 млрд доларів США. Очікується, що надалі цей ринок швидко зростатиме. Космічні розробки можуть допомогти світу вирішити деякі з найсерйозніших проблем – від наслідків глобальної зміни клімату до економічної нерівності. Про це йдеться у доповіді, яку у квітні 2024 року оприлюднили McKinsey&Company та Всесвітній економічний форум (ВЕФ).
СРСР та мілітаризований космос у Криму, допомога США для Кримської обсерваторії
У грудні 1959 року радянський уряд ухвалює рішення про створення Центру далекого космічного зв’язку. Вже в червні 1960 року поблизу Євпаторії було збудовано та сформовано 85-й радіотехнічний центр далекого зв’язку з космічними об’єктами. Стратегічний об’єкт включав два майданчики: один, що приймає та один, що передає, в районі сіл Вітине та Заозерне. 12 лютого 1961 року центр розпочав управління польотом першої у світі автоматичної міжпланетної станції «Венера-1». Зв’язок з іншими апаратами цієї серії, а також станціями «Марс», які паралельно займалися вивченням сонячного випромінювання, підтримувався з Євпаторії.
На той час у селі Шкільне Сімферопольського району вже розміщувався гарнізон військово-космічних сил колишнього СРСР, звідки 1957 року було проведено перший сеанс космічного зв’язку з першим у світі штучним супутником Землі. Стверджують, що польоти всіх радянських космічних апаратів, які запускаються з військовою метою, також управлялися зі Шкільного. Тут розмішувався один із Центрів управління польотами, здійснювалося управління пілотованими космічними кораблями та станціями, у тому числі за програмою «Союз» – «Аполлон». У цьому гарнізоні також велася робота за програмою «Місяць» і «Місячник»: тут був побудований єдиний в СРСР лунодром, що повністю імітує рельєф поверхні супутника Землі.
Сімеїзька астрофізична обсерваторія – найдавніша астрономічна станція на горі Кішка. Її збудував аматор астрономії Микола Мальцов на початку ХХ століття. Пізніше на її основі було створено Південне відділення Пулковської обсерваторії. У роки Другої світової війни обсерваторія була зруйнована, більшість обладнання втрачено. 30 червня 1945 року було ухвалено рішення про відновлення установи.
Одночасно на його основі було утворено Кримську астрофізичну обсерваторію (КрАТ) в селищі Научний Бахчисарайського району. Вона використовує 17 оптичних телескопів. Співробітники установи проводять всебічні астрофізичні, астрометричні та геодинамічні дослідження. Вони вивчають об’єкти Всесвіту – від космічного сміття та штучних супутників Землі до позагалактичних об’єктів. В обсерваторії конструюють та створюють астрофізичну апаратуру для наземних і космічних досліджень.
Космічний півострів: найяскравіші телескопи Кримської обсерваторії (відео)
The code has been copied to your clipboard. width px height px
The URL has been copied to your clipboard
No media source currently available
0:00 0:00:56 Завантажити на комп'ютер
- 270p | 2,8MB
- 360p | 4,3MB
- 720p | 8,8MB
- 1080p | 18,4MB
У 2019 році російські вчені КрАО, за інформацією російської преси, спільно з «колегами зі США та американською обсерваторією в Каліфорнії» виготовляли нове приймальне обладнання для баштового телескопа БСТ-1 – спектрополяриметр – для сонячного телебачення баштового. Його планувалося використовувати для вивчення поведінки магнітного поля Сонця, сонячної активності та її впливу на Землю. Взаємодія з американською стороною відбувалась на рівні наукових контактів, без підписання договорів і документів через санкції, запроваджені проти Росії та анексованого нею Криму. Роботи з виготовлення та налаштування приладу мали зайняти до двох років. Підтвердження про такі роботи та їх завершення Крим.Реалії знайти не вдалося. Вплив Сонця на магнітне поле Землі може призводити як до збоїв у зв’язку й у функціонуванні космічних апаратів, так і в працездатності об’єктів енергетики, зокрема у роботі магістральних трубопроводів.
Російський астроном із КрАО Геннадій Борисов у березні 2024 року виявив новий астероїд, що пролетів у безпосередній близькості від Землі. Він відправив свої спостереження до Центру Малих планет (США), їх виклали на сторінці навколоземних астероїдів.
Космічні об’єкти у мілітаризованому Криму
Незважаючи на те, що Росія залишається стороною «Великої хартії космічного простору», 2014 року після анексії Криму в Москві вирішили відновлювати всі космічні об’єкти на півострові. Надалі їх використання продовжили російські Повітряно-космічні сили. З лютого 2022 року продовжується відкрита російська агресія проти.
«Країни-члени НАТО продовжують нарощувати і модернізувати свої наступальні потенціали, намагаються перенести військове протистояння в космічний та інформаційний простір, використовувати військові та невоєнні засоби тиску», – заявив Володимир Путін, виступаючи перед учасниками XI Московської конференції з міжнародної безпеки в лютому 2023 року.
У березні 2023 року підконтрольні Кремлю ЗМІ опублікували чергову заяву про те, що «у Крим хочуть повернути велику космонавтику». Його озвучив батько призначеного Москвою глави Криму Сергія Аксьонова та депутат російської Держради Криму Валерій Аксьонов, який назвався ветераном «центру далекого космічного зв’язку», керівником створеної Росією в Криму «Асоціації сприяння розвитку аерокосмічної галузі «Супутник».
2022 року підписано договір про спільну діяльність Роскосмосу та Криму, і зараз він поступово реалізується Валерій Аксьонов
«Відповідно до плану держзакупівель, до 2030 року Центр у Вітіному (в анексованому Росією Криму – КР) має бути реконструйований, у тому числі – радіотелескоп РТ-70 з метою управління пілотованими кораблями для польотів на Місяць. 2022 року підписано договір про спільну діяльність Роскосмосу та Криму, і зараз він поступово реалізується», – анонсував він. За його словами, нібито відтоді в Криму розпочалася «інтенсивна робота щодо організації дистанційного зондування Землі для вивчення природних ресурсів планети та вирішення завдань метеорології».
Законні цілі для Збройних сил України
У ніч проти 20 грудня 2023 року в анексованому сусідньою Росією Криму були атаковані Центр далекого космічного зв’язку у Вітіному та військова частина біля Алушти. В ефірі телемарафону речник командування повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат підтвердив цю інформацію, проте деталей операції він не повідомив.
Коментуючи на прохання Крим.Реалії використання Росією космічних об’єктів у Криму у військових цілях, експерт Асоціації реінтеграції Криму, представник президента України в АР Крим (2017-2018), юрист-міжнародник Борис Бабін вказав на те, що «космічну епопею» окупантів у Криму слід розглядати «як кальку радянської програми, яка мала далеко не загальнонаукові цілі». Він розповів, що до 1990 року Кримський півострів використовувався колишнім Радянським Союзом як база для «особливого формату досліджень» – досліджень далекого космосу, і ключовою установкою в цьому процесі був радіотелескоп «РТ-70», розташований у західному Криму.
«Асоціація реінтеграції Криму» з 2020 року писала про спроби росіян використовувати радіотелескоп «РТ-70» у міжнародних проєктах «Роскосмосу» Борис Бабін
Як «супутні процеси» кримське угруповання радіотелескопів застосовувалося для телеметрії супутників, але «найбільшим досягненням» тут стали втрачені перед розпадом СРСР супутники за проєктом «Фобос». Рімейк ганебної невдачі з втратою росіянами «нещасливого» «Місяця-25» у 2023 році, як то кажуть з використанням тих самих приладів із Криму, досить показовий.
«Асоціація реінтеграції Криму» з 2020 року писала про спроби росіян використовувати радіотелескоп «РТ-70» у міжнародних проєктах «Роскосмосу», включаючи міждержавний проєкт астрофізичної лабораторії «Спектр-Рентген-Гамма» («Спектр-РГ»), що досліджує Всесвіт у рентгенівському діапазоні. Цей проєкт мав спільно реалізовуватися «Роскосмосом», Німецьким центром авіації та космонавтики (DLR) та NASA. При цьому з певного етапу росіяни намагалися всіляко приховати участь у кримському проєкті «РТ-70. Після розголосу Німецький центр авіації та космонавтики вжив у 2022 році практичних заходів щодо відключення свого телескопа «eROSITA» як одного з двох об’єктів німецько-російської орбітальної обсерваторії «Спектр-РГ», розміщеної в космосі», – заявив експерт.
За його словами, проєкт міг призвести до формування агресором нових систем геолокації з орієнтацією на рентгенівське випромінювання зірок, а такі системи обов’язково почали б використовувати всі види російських військ, зокрема для управління гіперзвуковими ракетами – саме з цією метою проєкт реалізовувався «Роскосмосом»
Локатори західного Криму використовуються для участі в телеметрії військового супутникового угруповання агресора Борис Бабін
«В окупованому Криму «Роскосмос» загруз у пропаганді «могутньої російської космонавтики» та аферах із земельними ділянками. У практичному вимірі локатори західного Криму використовуються як для участі в телеметрії військового супутникового угруповання агресора, так і для продовження вкрай небезпечних експериментів далекого космічного зв’язку. Адже згідно із законами фізики, «зворотний результат» від започаткованих на «РТ-70» радянських експериментів міг бути отриманий у Вітіному з далекого космосу не раніше 2015 року», – підсумував Борис Бабін.
У квітні Валерій Аксьонов заявив російському виданню «КП-Крым», що «якщо федеральне Міністерство культури Росії підтримає ідею, то розташований неподалік від Євпаторії Центр далекого космічного зв’язку буде передано на баланс Криму і тут створять музей космонавтики».
