У Львові відкрили повністю безбар’єрний мистецький простір Zenyk art gallery (ZAG). Його започаткував засновник благодійного фонду We and the World Зіновій Козицький. Аби втілити ідею простору йому та його команді довелося попрацювати майже три роки.
Про те, як проходили будівельні роботи, чому простір можна називати доступним та його ідею дізнавалася журналістка Район.Культура.
Зіновій Козицький присвятив галерею пам’яті покійного онука, студента культурології Зеника, який помер через важку хворобу у липні 2024 року.
Основна ідея простору полягала у створенні місця, де б кожен зміг насолодитися творами мистецтва. Для цього у будівлі зробили ліфти та пандуси для відвідувачів простору на колісних кріслах, аудіогіди до виставок, таблиці зі шрифтом Брайля для людей з порушенням зору.
Під час створення простору, команда консультувалася з асоціаціями людей з інвалідністю, дослухалися до їхніх рекомендацій, якою має бути будівля, щоб відповідати принципам інклюзивності. Опісля завершення будівництва провели тестування на доступність. Це дає впевненість у тому, що галерея ZAG є повністю комфортною для всіх відвідувачів.
«Ідея створення простору народилася разом із заснуванням фонду. У той момент стало зрозуміло, що нам необхідний проєкт, який презентуватиме Україну з мистецького погляду, а не лише як жертву війни. Ми прагнули, щоб українське мистецтво звучало голосно», – розповіла кураторка проєкту Христина Береговська.
Поступово команда почала розмірковувати, як перетворити фонд на фізичний простір. Найскладнішим етапом виявилося перероблення фасаду офісного приміщення, у якому тепер мало жити мистецтво. Довелося докласти багато зусиль, щоб фасад був не просто частиною будівлі, а став повноцінною частиною концепції галереї.
«Спочатку ця споруда задумувалася як готель, але згодом мистецтво перекрило будь-які інші плани. Будівельні роботи стартували ще раніше, але основна концепція галереї сформувалася в останні пів року, після того, як ми втратили онука засновника – Зеника. Саме тоді ми глибше усвідомили, про що цей проєкт і який сенс він несе», – підкреслила вона.
Його ім’я додали у назву галереї. Ім’я записали латиницею, через що у логотипі з’явилася літера «Z». Як розповіла піарниця галереї Іванна Шевчук, у команди були побоювання, що аудиторія може негативно відреагувати на вживання такого символу, адже в умовах війни російська агресія асоціюється саме з цією літерою.
«Ми розуміємо, що з історії та мови нічого не можна викреслювати. Росія намагається привласнити собі багато речей – мову, культуру, символи. Але все, що вона нав’язує, для нас не має жодного значення. Назва галереї походить від імені Зеника – тому цей проєкт частково і про втрати. Єдине, що принесла Росія, – це втрати. Нам гірко це усвідомлювати, але навіть трагедія може стати поштовхом для створення грандіозних речей», – зауважила Іванна Шевчук.
Вона додала: ZAG – не про літеру. Галерея про пам’ять, мистецтво і силу, яка народжується у втраті зокрема. А ми не можемо зберегти свою цілісність, поки віддаємо Росії навіть таку дрібницю як літера.
Простір складається з виставкових залів, арткрамниці з крафтовими виробами українських брендів, книжкової зони з добірками мистецької літератури, 3D-зони для інтерактивних експозицій.
ZAG уже готовий приймати відвідувачів. Першу виставку проведуть 20 лютого. Її присвятять дітям: тим, які на небі, на землі, в полоні, в окупації, в дорозі, вдома і в еміграції. До експозиції «Маленький Принц» увійшло 62 твори 30 українських мистців. Центральною фігурою стане стінопис британця Бенксі та давньоруська плінфа ХІ століття із Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».
Малюнок Бенксі, зображує жінку в халаті, бігуді й протигазі, яка намагається загасити вогонь, спричинений агресією окупантів. Фрагмент стіни будинку, на якій був нанесений малюнок, привезли з Гостомеля.
Читайте також: У Рівному представили унікальні п’ятисвічники князів Острозьких
