Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії
Можливість звільнення Криму військовим шляхом дедалі частіше обговорюється українськими політиками та експертами як питання, що само собою зрозуміле. Більше того, багато експертів навіть стверджують, що у разі успішного наступу ЗСУ на російські позиції звільнити Крим буде набагато простіше, ніж Донбас із його посиленою лінією укріплень.
У тому, що Крим став однією з найбільш реальних цілей для сил оборони України, Путіну слід звинувачувати виключно самого себе
У тому, що Крим став однією з найбільш реальних і легітимних цілей для Сил оборони України, російському президенту Володимиру Путіну, впевнений, слід звинувачувати виключно самого себе. Адже до 24 лютого 2022 року про звільнення Криму в Україні говорили виключно у мирному, дипломатичному контексті, сподіваючись, що рано чи пізно Росія захоче повернутися до дотримання норм міжнародного права. Та й для Заходу «сакральний» Крим був певним винятком із правил. Адже це був єдиний регіон у Європі з часів Другої світової війни, який не просто був окупований, а й анексований. У решті конфліктів йшлося про появу самопроголошених держав, про сепаратизм, але ніколи – про приєднання частини однієї держави до іншої. Тому Україні наполегливо радили залишити Крим «за дужками» врегулювання відносин із Росією та зосередитися на Донбасі. Адже Донбас Росія не приєднувала і «визнавала» територіальну цілісність України – щоправда, без Криму.
Війна змінила все. Але не лише війна, звісно. Ще й рішення про анексію Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей України. Крим перестав був винятком. Чим сьогодні він відрізняється від інших анексованих Росією регіонів України? Або ж тих регіонів, які Росія мала намір анексувати і, напевно, анексувала б, якби не українські воїни.
Чим Севастополь, власне, відрізняється від ще не звільненого Донецька і вже звільненого Херсона?
Отже, винятків більше немає. Коли в західних медіа стверджують, що саме звільнення Криму призведе до ескалації війни, я запитую себе: а чим Севастополь, власне, відрізняється від ще не звільненого Донецька і вже звільненого Херсона? Невже досі не зрозуміло, що всі ці розмови про «сакральність» Криму – лише міфологічне виправдання необхідності отримати укріплений плацдарм для окупації українського півдня?
Бо якщо щось справді сприймається президентом Володимиром Путіним та багатьма його співвітчизниками як сакральна територія, яку треба завоювати та утримати, то це зовсім не Крим. Точніше – аж ніяк не лише Крим.
Схоже, це вся Україна.
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
