Російська влада систематично порушує право кримських політв’язнів на збереження життя і здоров’я в умовах ув’язнення, заявляють правозахисники. У СІЗО і в’язницях РФ утримують навіть важкохворих людей з інвалідністю без надії на медичну допомогу. Кілька місяців проходив через це незрячий кримчанин Олександр Сізіков, звинувачений у підготовці до захоплення влади в Криму. Йому вдалося домогтися свого повернення додому з ув’язнення. Але в російських в’язницях продовжують утримувати ще чимало кримчан з інвалідністю.
Після того, як Росія анексувала Крим, правозахисники почали фіксувати тотальні переслідування кримчан за «політичними» статтями. СІЗО і в’язниці масово заповнюють «терористами» і «екстремістами».
Серед тих, кого звинувачують за найтяжчими статтями, опиняються люди з інвалідністю. Незважаючи на важкі захворювання, їх утримують у місцях позбавлення волі разом з іншими, як правило, без надання медичної допомоги, зазначають кримські правозахисники.
У такій ситуації опинився житель Бахчисарайського району Олександр Сізіков. Незважаючи на повну відсутність зору, він провів у російському ув’язненні вісім з половиною місяців.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
«Покарання на краю світу»: як Росія розправляється з кримчанами
«Був на чужині в агресивному середовищі»
Кримського мусульманина Олександра Сізікова ще 2020 року звинуватили в «організації діяльності терористичної організації» та підготовці до насильницького захоплення влади. Під час слідства кримчанин перебував під домашнім арештом. Його не відправляли до СІЗО, оскільки наявність інвалідності у людини за російським законом виключає її утримання в місцях позбавлення волі.
У травні 2023 року Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив його до 17 років позбавлення волі. Олександр Сізіков провину не визнає і заперечував свій вирок.
Російський Апеляційний військовий суд у підмосковній Власисі залишив вирок чинним. І після цього Олександра Сізікова, незважаючи на сліпоту та хвороби, затримали й відвезли до СІЗО. Потім його відправили в ув’язнення до сусідньої Росії, за чотири тисячі кілометрів від Криму.
За ґратами кримчанин провів понад вісім місяців. І лише наприкінці травня вдалося в суді домогтися його звільння. Він зміг повернутися додому до Криму.
Олександр Сізіков розповів «Кримській солідарності», що весь цей час був «на чужині, де все чуже й агресивне середовище, включаючи співкамерників».
«Усі вісім з половиною місяців Олександр перебував у в’язницях і СІЗО незаконно. Його взагалі не повинні були саджати», – наголошує його захист.
Це рідкісна успішна історія захисту прав кримських політв’язнів перед російською силовою системою. Для решти кримчан з інвалідністю в російських катівнях боротьба триває.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
«Збігів бути не може». Нові гоніння за заборонені кольори у Криму
«У кожного проблеми зі здоров’ям після застінок ФСБ»
На даний момент у російському ув’язненні перебувають семеро кримських політв’язнів з інвалідністю, заявляють у Кримськотатарському ресурсному центрі. Зокрема, III групу інвалідності мають Зекір’я Муратов, Тимур Ібрагімов, Амет Сулейманов, Тимур Ялкабов і Рустем Сейтмеметов. II група інвалідності – у Сервета Газієва.
Усі вони засуджені у справах «Хізб ут-Тахрір», які правозахисники називають політично вмотивованими. До свого списку в КРЦ також включили херсонця Миколу Петровського, якого російські силовики звинуватили у шпигунстві, утримували і судили в анексованому Криму.
«Ці люди тяжко хворіють. Через неналежні умови утримання в СІЗО та в’язницях, через системне ігнорування скарг на самопочуття, через неналежну і невчасну медичну допомогу їх стан здоров’я продовжує погіршуватися. І, на жаль, вже маємо плачевні наслідки, коли помер 60-річний політв’язень, який мав інвалідність II групи, Джеміль Гафаров, 61-річний Костянтин Ширінг і 60-річний Рустем Віраті, які мали проблеми зі здоров’ям», – наголосили в КРЦ.
Перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, колишній кримський політв’язень Наріман Джелял називає подібні випадки смерті в російському ув’язненні «вбивством», оскільки «зі свого досвіду може сказати, що в російських в’язницях свідомо не надається своєчасна і необхідна медична допомога».
За даними КРЦ, у Криму спостерігається збільшення кількості порушень «права на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я», закріпленого в міжнародних документах і, зокрема, у Загальній декларації прав людини.
«Фактично кожен політв’язень Криму відчуває погіршення стану свого здоров’я через випробування в катівнях ФСБ, які їм доводиться проходити. Цими діями Росія порушує права політв’язнів на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я. Навіть згідно із законодавством РФ, важкохворих людей мають звільняти з-під арешту, оскільки життя людини – найвища цінність, вирок не повинен стати смертним», – стверджують в організації.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
«Нас неможливо зламати». Історія боротьби кримськотатарської родини
«Інформація про всі випадки неповна»
Правозахисна організація «КримSOS» раніше виділила п’ять форм жорстокого поводження щодо кримських політв’язнів і цивільних жителів Криму з боку влади РФ. Серед них – позбавлення медичної допомоги та примус відбувати покарання, незважаючи на наявність важких захворювань.
За даними організації, від 41 до 67 кримських політв’язнів потребують негайної медичної допомоги.
Серед інших форм жорстокого поводження з політв’язнями відзначено застосування фізичної сили, утримання в штрафних ізоляторах, направлення на примусову психіатричну експертизу, а також побиття російськими силовиками цивільних осіб, які критикували російську владу, слухали українські пісні та вигукували українські гасла.
«Оскільки Крим залишається анексованим, інформація про всі можливі випадки і форми порушень є неповною. Це також не означає, що інші форми тортур і жорстокого поводження не застосовуються», – наголошують у «КримSOS».
Про необхідність ефективного механізму повернення цивліьних із російського полону заявляють у Кримській правозахисній групі. На думку правозахисників цього об’єднання, насамперед, у списках на обмін від України мають бути політв’язні Кремля з проблемами зі здоров’ям – ті, хто ризикує не дожити до кінця терміну відбування покарання.
Українські правозахисники та міжнародне співтовариство неодноразово зверталися до Росії щодо звільнення кримчан, які за станом здоров’я не можуть перебувати у місцях позбавлення волі, а також припинити порушення прав людини у Криму.
Влада Росії заперечує політичні переслідування в анексованому Криму.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: