У лютому в російському парламенті анексованого Криму відбулось виїзне засідання комітету Державної Думи Федеральних зборів РФ з фінансового ринку. Під час обговорення основної теми – участь фінансових інститутів у реалізації національних цілей розвитку регіону в умовах санкційного тиску – представники федерального центру запропонували податкові експериментальні нововведення, які, за задумом Москви та Кремля, мають суттєво підвищити наповнюваність бюджету.
Які податкові нововведення очікують на кримчан? Що відбувається у податковій сфері Кримського півострова? Чи є зв’язок між названим «прифронтовим» Кримом, підвищенням доходів і податків, а також війною Росії в Україні, яка триває понад одинадцять років? Крим.Реалії спробували знайти відповіді на ці та інші питання.
Підвищення податків на землю та майно у Криму – ініціатива з Москви
Голова комітету російської Держдуми з фінансового ринку Анатолій Аксаков на засіданні в кримському парламенті запропонував «перейти до розрахунку податку на землю та податку на нерухомість не за кадастровою, а за ринковою вартістю», що, на його думку, має призвести до більш ефективного ведення економічної діяльності на земельних ділянках і, відповідно, до збільшення податків.
За словами заступниці голови кримського Радміну, міністра фінансів Криму Ірини Ківіко, «санкційні заходи проти Кримського півострова розширюються і постійно продовжуються, проте загалом не призводять до критичних наслідків, а, попри все, стимулюють розвиток економіки». Виробництво електронних та оптичних виробів нібито зросло в 11,4 раза, електроустаткування – в 11,6 раза, суднобудування – у 4,1 раза, а зростання власних кримських доходів перевищило всі очікування.
Днями пізніше, в межах міжвідомчої наради, організованої кримським Мінфіном щодо підбиття підсумків роботи бюджетної сфери за 2024 рік, детально обговорювали виконання консолідованого бюджету Криму за минулий рік, а також окреслили завдання щодо збільшення його доходної бази цього року. При цьому Ірина Ківіко «наполегливо рекомендувала керівникам муніципальних утворень республіки вжити дієвих заходів задля збільшення власної доходної бази».
Ігри та фокуси з підвищенням податку на зростаючій прибуток
У Криму зростання податку на прибуток збільшилося на 146%. Це пов’язано з прибутковістю регіональних підприємств. Про це повідомила в ефірі російського телеканалу «Крым 24» призначена Кремлем голова комітету кримського парламенту з питань економічної, бюджетно-фінансової, інвестиційної та податкової політики Ольга Виноградова.
За її словами, тенденція зачепила сектор туризму, дорожнього будівництва, фірм газифікації, і «доходи кримчан також добре зростають» (зростання податку на доходи фізичних осіб – ПДФО – збільшилося більш ніж на 20%). Крім того, зростання податку на корисні копалини сягнуло 162%.
За даними Мінфіну російського уряду Криму, за 2024 рік надходження власних доходів до бюджету республіки зросли на третину, подолавши позначку 103,4 млрд рублів. Ірина Ківіко заявила, що за підсумками 2024 року показники власних доходів Криму є найвищими за 10 років. Податкові доходи збільшилися на 26,4%, неподаткові – у 1,7 рази. У структурі податкових і неподаткових доходів найбільшу питому вагу зайняли: ПДФО – 32,3%, податок на прибуток організацій – 20,4%, акцизи – 13,3%. Податку на прибуток організацій нібито надійшло понад 21,1 млрд рублів. Порівняно з показником 2023 року надходження збільшилися на 6,7 млрд рублів, або на 46,3%, що обумовлено «зростанням прибутку прибуткових організацій».
Податок для власників довгобудів та туристичний збір
У листопаді 2024 року представники кримського Мінфіну заявляли про те, що у Криму з 2025 року запровадять підвищені податкові ставки для власників довгобудів на період закінчення будівництва. Такі заходи мають стимулювати забудовників якнайшвидше завершити роботи. Призначений Кремлем глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) підтримав запровадження таких заходів.
Водночас, з 1 січня 2025 року російські регіони отримали право запроваджувати туристичний податок, оскільки відповідні зміни були внесені до Податкового кодексу РФ.
Крим одним із перших отримав право запровадити курортний збір, а тепер податок: спочатку в межах експерименту, а тепер і на підставі закону. Проте за п’ять років цим правом регіон так і не скористався. Сергій Аксьонов виступив категорично проти нового податку в умовах, коли галузь переживає складний період і фактично є дотаційною.
У Криму туристичний податок не планують запроваджувати до закінчення «спеціальної військової операції» (так у Росії називають повномасштабну військову агресію в Україні, що триває з лютого 2022 року – КР) та поновлення авіасполучення з півостровом. Про це ще в липні 2024 року заявляв тоді ще виконувач обов’язків російського міністра курортів і туризму Криму Сергій Ганзій.
«Війна – дуже дорога справа», всі податки йдуть на її фінансування
Крим.Реалії звернулися за коментарями до експерта з питань тимчасово окупованих територій та економіки, співзасновника БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» (Київ) Юрія Смєлянського і попросили його оцінити оприлюднені російською владою Криму цифри з оподаткування, а також взаємозв’язок підвищення прибутковості, ставки податків і фінансування війни.
Затяжна війна, а російсько-українська війна триває вже 11 років, це «космос як дорого» Юрій Смєлянський
««Війна – це дуже дорого. Це такий секрет Полішинеля. Затяжна війна, а російсько-українська війна триває вже 11 років, це «космос як дорого». Навіть беручи до уваги той факт, що в певний період ця війна мала невелику активність. Проте це все одно дорого! Державний бюджет будь-якої з держав, у нашому випадку державний бюджет РФ, є основним джерелом фінансування як обороноздатності, так і ведення власне війни. Сьогодні він має бути єдиним джерелом, але під час війни так не виходить. Наприклад, у нас в Україні розпочався волонтерський рух, люди жертвують гроші (донати) на допомогу збройним силам. І джерел з’являється кілька», – наголосив експерт.
За його словами, кілька місяців тому в Росії почали говорити про несподіваний стрибок інфляції, він прогнозувався десь на квітень цього року.
Замість загальноросійського підвищення податків на цьому етапі вирішили проводити експерименти. І для експерименту обрали окуповану територію Криму Юрій Смєлянський
«І пішли розмови про необхідність підвищення доходів бюджету РФ. Але при цьому санкції роблять свою справу: нафто- та газодоходи, як би там не було, але скоротилися. Війна негативно впливає на економіку. І тоді, відповідно, скорочуються бюджетні доходи як федеральні, так і суб’єктів федерації. Який вихід? Російська влада побачила його по-своєму та вирішила, що підвищення податків позитивно вплине на наповнення дохідної частини бюджетів усіх рівнів. Як вони дійшли такого рішення, пояснити складно. Але, швидше за все, просто інших варіантів на сьогодні вони не мають. Остання інформація, яка циркулює у відкритих джерелах, у тому числі щодо ініціатив російського Мінфіну, наштовхує на думку про те, що замість загальноросійського підвищення податків на цьому етапі вирішили проводити експерименти. І для експерименту обрали окуповану територію Криму», – наголосив Юрій Смєлянський. Він вважає, що такий вибір не випадковий.
«По-перше, Крим – дотаційний з боку Москви регіон. Тому можна припустити, що затягувати з дотаційністю російських регіонів, яких на початок 2025 року в РФ цілих 67 одиниць, стає все складніше. Утримувати регіони з бюджету для федерального центру стає важче і важче. Грошей не вистачає в тому сенсі: куди їх спрямовувати насамперед – на дотації чи війну? При цьому півострів, названий раніше російським керівництвом у Криму «прифронтовим», насправді таким не є. І те, що військові об’єкти у Криму «дістають» українські безпілотники, – це одне. Але перед півостровом є ще частини територій окупованих супротивником Запорізької та Херсонської областей. І тому, з погляду Кремля, експерименти тут можна проводити. Скоротити рівень дотаційності регіону та перевірити правильність рішення про підвищення податків в умовах війни і дефіциту коштів на її ведення – приваблива мета», – зазначив він.
Друга причина, на думку експерта, в тому, що Крим – чужа для РФ територія.
У Кремлі вважають, якщо федеральний бюджет у короткостроковій перспективі отримає додаткові вливання, то це справді дасть додатковий ресурс для війни Юрій Смєлянський
«Навіть, якщо експеримент виявиться провальним, а з економічної точки зору іншим він бути не може, постраждають «полонені громадяни України на півострові» та колабораціоністи, але зрадників ніхто і так не любить, лише користуються їхніми послугами, не більше. Так, постраждає якась частина внутрішніх іммігрантів. Але коли російська влада дбала про благополуччя свого народу? Ніколи. У цьому досягається головна стратегічна мета податкових «нововведень» – забезпечення ведення війни. І в цілому, як вважають у Кремлі, якщо федеральний бюджет у короткостроковій перспективі отримає додаткові вливання, то це справді дасть додатковий ресурс для війни. Хоча навряд чи. Наприклад, збільшиться військове замовлення на кримських оборонних підприємствах. До речі, завод «Море» на сьогодні завантажений лише на 50%. Але в той же час окупаційний Чорноморський флот зазнав значних втрат (близько 25 одиниць з 2014 року), і на сьогодні ці втрати практично неможливо поповнити: нового нічого немає, завести в Чорне море «зі сторони» неможливо, оскільки діє положення Конвенції Монтрьо і Туреччина закрила вхід через Босфор для військових кораблів держав, які воюють», – додав співрозмовник журналіста Крим.Реалії.
Як ще один приклад Юрій Смєлянський запропонував подивитися на умовне підприємство в Криму, яке займається ремонтом військової техніки: активніші бойові дії – більша кількість техніки, що підлягає ремонту, що тягне за собою збільшення прибутку такого підприємства і, відповідно, збільшення податку на прибуток. «От і показують у кримському Мінфіні «стрімке збільшення податків із прибутку» фантастичними темпами. Якщо говорити про те, як «експерименти» з податками зможуть вплинути на життя на окупованому півострові, то додаткове поповнення бюджету і виділення коштів на військові замовлення для захоплених Кремлем у Криму оборонних підприємств підштовхне темпи мілітаризації та зростання показників прибутковості, яку можна обкласти податком і знову рапортувати про підвищення», – підсумував експерт.
