Близько половини території України – це степи та лісостепи, що є частиною Великого Степу – найбільшої у світі степової зони.
Про це йдеться на фейсбук-сторінці Хортицького національного заповідника.
Українські степи – це не лише безкраї простори, а й багаті на флору, фауну та історію екосистеми, що потребують особливої уваги та охорони. Сьогодні вони визнані одними з найбільш пошкоджених і малозахищених природних територій.
Один із шляхів збереження реліктових степів – включення їх до природно-заповідного фонду або створення нових охоронюваних територій. Також науковці наполягають на необхідності закріплення степів як окремої категорії земель у Земельному кодексі – на рівні з лісами чи землями водного фонду.
Україна є частиною Великого Степу – зони, що простягається від Румунії до гір Алтаю, Копетдагу і Тянь-Шаню, охоплюючи понад 2 мільйони квадратних кілометрів. У межах цієї зони український степ має свою неповторну природну і культурну ідентичність.
Навесні степ перетворюється на барвистий килим з ефемерних рослин – півників, гіацинтів, крокусів, тюльпанів, півоній. Згодом їх змінюють злаки, полини, шавлії та інші види, що мають унікальні адаптації до спекотного клімату: довге коріння, опушені чи вузькі листки. Восени з’являється характерне «перекотиполе» – засіб природного розповсюдження насіння.
Фауна степу не менш різноманітна: тут мешкають гризуни, зайці, лисиці, борсуки, сарни, а також перепілки, жайворонки, канюки, кібчики, ящірки та багато безхребетних. У балках, ярах та заплавах річок збереглися байрачні та заплавні ліси, серед кущів – терен, шипшина, мигдаль степовий.
Окрім природного значення, степ має і велику історико-культурну цінність. Саме тут пролягали шляхи древніх народів, утворювались перші козацькі поселення, виникла Запорозька Січ. Дике Поле стало символом волі та самобутності українців. Кургани, розкидані по степах, зберігають пам’ять про покоління, що жили на цих землях.
Та незважаючи на велич та багатство степової природи, у ХХ столітті більшість степів було розорано. Сьогодні збереження степових екосистем – це не лише справа екології, а й збереження національної ідентичності України.
