Польська письменниця, поетка, сценаристка, лауреатка Нобелівської премії з літератури Ольга Токарчук зустрілася з читачами у Києві та Львові.
Заходи відбулися 8 та 9 травня. Головне із зустрічі в Дипломатичній академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС зафіксувала кореспондентка Район.Культура.
Захід модерував філософ, перекладач та очільник Українського ПЕН Володимир Єрмоленко, перекладала – Олена Шеремет.
Ольга Токарчук на початку зустрічі зазначила, що думає та переймається за Україну щодня й таких людей у Польщі багато. Київ вразив письменницю доглянутістю та атмосферою спокою, попри війну, рани й шрами, яких вона завдає.
Літературу вона назвала дивом, яке потрібно використовувати, наскільки це можливо.
«Я визначаю її як форму дуже близького контакту з іншою людиною. Це на такому ж місці як секс. Тому що пишучи й читаючи про дуже різні світи, позиції, якісь побутові деталі, ми входимо в дуже-дуже близький контакт, який не був би можливий в іншій ситуації», – пояснила авторка.
На її думку, ми мало знаємо про світ, але література дає змогу вийти за межі точного віддзеркалення, дивитися на світ очима тих людей, яких ми ніколи не зустрічали.
«У літературі ми можемо дозволити собі ті речі, які не можемо дозволити в реальності», – сказала пані Ольга.
Токарчук також підкреслила, що слова підводять нас і нам потрібно винаходити нову мову. Як приклад вона навела нову збірку Сергія Жадана «Арабески», де автор послуговується «воєнною» мовою. Це нагадує стиль Ганни Арендт, яка писала про Голокост.
Свої тексти письменниця порівнює із сузір’ям на небі, на противагу Володимиру Єрмоленку, який пропонує метафору дерева, що розгалужується, пояснюючи це нелінійною оповіддю в книгах Токарчук.
«Уявіть собі, що ви виходите вночі на терасу, дивитесь на небо, всіяне мільярдами зірок. Оскільки ви наповнені різними історіями, то одразу бачите в цих формах Оріона, Кассіопею чи Велику Ведмедицю. Письменник дає цю можливість якийсь час увійти в цю історію, побути там, якось співвіднести зі своїм життям», – сказала діячка.
У романі «Книги Якова» письменниця використовує наратора /-ку від четвертої особи, яку пояснює як колективну потребу в тому, щоб поглянути на світ з вищої перспективи ніж ми мали раніше.
«Нам уже не достатньо цих оповідей, які хтось веде суб’єктивно про себе, чи книжок, які були написані раніше, тому що вони не дають можливості осягнути той світ, який ми маємо зараз. Бо світу забагато», – додала Ольга Токарчук.
Володимир Єрмоленко відзначив, що письменниця цікаво працює з темою гніву, зокрема у романі «Веди свій плуг понад кістками мертвих». Оскільки для українців гнів є важливою темою, зокрема через те, що жителі заходу Європи часто сприймають нас як людей, які сповнені ненависті до ворога, філософ запитав, чи буває гнів правильним.
«У буддистській традиції гнів – емоція, яка, якщо її відрефлексувати, веде до мудрості. Мені здається, навіть у цій книжці є приклад, коли дитина, замотана в якісь пелюшки, під емоцією гніву починає своїм тілом звільнятися з пут, з цих пелюшок. Тобто гнів веде до свободи, захищає наші кордони. Ви, українці, маєте право на цей праведний гнів. Вас атакували, росіяни стріляють у ваші будинки, вбивають людей. Це те, на що ви маєте право», – відповіла письменниця.
Вона також відзначила, що цей роман, хоч і здавався невеликим, порівняно з «Книги Якова», теж має великий успіх у світі. Особливо після інтерв’ю, яке в Ольги Токарчук взяла попзірка Дуа Ліпа. Авторка зізналася, що відтоді її почали впізнавати на вулицях підлітки.
Пані Ольга також наголосила, що люди не народжуються з ідентичністю, тож ніхто не може нав’язувати цього вибору. Це стосується як транспереходу небінарних людей, так і боротьби за національну ідентичність, яку ведуть українці.
«Українці опинилися на першій лінії фронту за цивілізацію проти варварства й жорстокості. Мені бракує слів, щоб описати, чим є Росія й росіяни. Я не знаю, як ви бачите це зі свого боку, але я сподіваюсь, що ви відчуваєте багато підтримки з усього світу. У Польщі був великий підйом підтримки України, велика хвиля солідарності, якої я не бачила ще з 80-х років, часів «Солідарності» в Польщі. Багато поляків живуть цією війною й стоять на вашому боці», – підсумувала письменниця.
Довідково: Ольга Токарчук — польська письменниця, есеїстка, поетка, сценаристка, лауреатка Нобелівської премії з літератури (2018 рік). Народилася в родині вихідців з України. Авторка книг «Мандрівка людей книги», «Е. Е.», «Шафа», «Гра на багатьох барабанчиках», «Бігуни», «Книги Якова», «Емпусіон», «Чутливий наратор» тощо.
