Міноборони Росії, починаючи з 23 березня, чотири рази повідомило про нібито атаки Збройних Сил України на Глібовське газосховище на півострові Тарханкут в анексованому Криму. До початку переговорів Україна-США-Росія про такі атаки ніколи не повідомлялося. При цьому в районі розміщені десятки важливих російських військових об’єктів, по яких Україна неодноразово завдавала результативних ударів. Що відбувається, розбиралися Крим.Реалії.
Перше повідомлення про те, що Збройні Сили України нібито атакували Глібовське підземне сховище газу в анексованому Криму, з’явилося в офіційному телеграм-каналі Міністерства оборони Росії 24 березня о 14:44.
«Ввечері 23 березня ц.р. з 21.00 до 21.50 російськими засобами ППО було відбито атаку київського режиму із застосуванням чотирьох українських БПЛА по Глібовському газоконденсатному родовищу на мисі Тарханкут у Криму, що використовується для постачання газом жителів та економіки російського півострова», – повідомило російське оборонне відомство.
При цьому Міноборони РФ Глібовське газосховище називає газоконденсатним родовищем.
Наступного дня, 25 березня, російське Міноборони знову повідомляє про нібито атаку на це ж кримське газосховище. «Ввечері 24 березня в районі мису Тарханкут (Республіка Крим) російськими засобами ППО перехоплено черговий український ударний БПЛА, об’єктом атаки якого було наземне обладнання Глібовського підземного сховища газу», – йдеться у повідомленні.
У заголовку цього посту в телеграм-каналі Міноборони Росії акцентує, що «на тлі російсько-американських переговорів експертного рівня 24 березня в Ер-Ріяді з тематики врегулювання конфлікту в Україні, київський режим продовжив навмисне завдання ударів із застосуванням БПЛА по об’єктах російської мирної енергетичної інфраструктури.
26 березня згадується про нібито нову атаку по цьому ж об’єкту. «Вночі 26 березня біля узбережжя Криму в районі мису Тарханкут черговими засобами ППО збиті два українські ударні БПЛА, об’єктом атаки яких було наземне обладнання Глібовського підземного сховища газу», – пише Міноборони РФ, згадуючи, що цей удар завдано «незважаючи на публічну заяву Зеленського про ухвалення досягнутих в Ер-Ріяді 24 березня російсько-американських домовленостей щодо припинення атак на об’єкти цивільної енергетики».
Про ще одну атаку 26 березня, але вже ввечері, російське оборонне відомство повідомило наступного дня: «Близько 17.00 російськими засобами ППО над територією Криму в районі мису Тарханкут збито український ударний БПЛА літакового типу, об’єктом атаки якого було наземне обладнання Глібовського підземного сховища газу».
Генеральний штаб ЗСУ заперечує звинувачення Міноборони РФ у тому, що Україна завдала ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури Росії та анексованій території Криму, незважаючи на домовленості, досягнуті в Ер-Ріяді.
Генштаб ЗСУ наголосив, що заяви Міністерства оборони РФ про нібито порушення Україною умов припинення вогню щодо енергетичних об’єктів не відповідають дійсності.
«Слід зазначити, що військове відомство країни-агресора поширює помилкові та безпідставні звинувачення, щоб затягувати війну, продовжувати брехливу пропаганду і типові російські спроби обдурити світ», – йдеться у повідомленні 26 березня.
Підтасовка
У повідомленнях російського Міністерства оборони про нібито атаки на Глібовське газосховище в Криму є ознаки відвертої підтасовки.
Повномасштабна війна Росії проти України триває вже понад три роки, але за цей час Україна цей газовий об’єкт жодного разу не атакувала. Це можна простежити за повідомленнями того ж каналу російського оборонного відомства. Для цього достатньо ввести в полі пошуку слово «Глібовське».
Результати пошуку показують, що до 24 березня 2024 року не було жодної згадки про Глібовське газосховище в офіційному телеграм-каналі Міноборони РФ. Але такі повідомлення з’явилися відразу після того, як у Ер-Ріяді з переговорниками зі США почергово зустрілися делегації України та Росії.
Скупчення військових об’єктів на Тарханкуті
Глібовське підземне сховище газу розташвоане на півострові Тарханкут у Чорноморському районі Криму за півтора кілометра на північний схід від села Внукове. До берега моря – 17 кілометрів, до районного центру, який теж на березі моря, – 23 кілометри.
Весь півострів Тарханкут, як відомо, буквально утиканий російськими військовими об’єктами, серед яких зенітні ракетні комплекси ППО, радіолокаційні станції, берегові ракетні комплекси. А в бухті Вузька та озері Панське базуються залишки Чорноморського флоту РФ – патрульні катери, судна забезпечення. Саме по цих об’єктах Збройні Сили України регулярно завдають результативних ударів.
Цілком незрозуміло, як Міноборони РФ змогло визначити, що збитий над морем український безпілотник мав за ціль саме Глібовське газосховище, а не один із десятків російських об’єктів.
Як каже військовий експерт, полковник ЗСУ в запасі, льотчик-інструктор Роман Світан, оскільки західна частина півострова перебуває під контролем безпілотників з гарною оптикою, то й дорозвідка, розвідка та коригування вогню може здійснюватися по західному узбережжю досить непогано.
Про що свідчать удари ЗСУ. Так, 26 лютого 2024 року один із безпілотників влучив у територію мобільного пункту 31-ї дивізії ППО ЗС РФ біля села Оленівка в районі мису Тарханкут. У результаті пошкодження отримала мобільна радіолокаційна станція, повідомляв російський телеграм-канал ASTRA.
23 грудня 2024 року в бухті біля селища Чорноморське в Криму український безпілотник уразив російське судно «Федор Урюпин», повідомляв телеграм-канал «Крымский ветер».
23 жовтня 2024 року було завдано удару по РЛС 48Я6-К1 «Подльот» в районі мису Тарханкут, атака здійснена ударним безпілотником. За даними українського проєкту «КіберБорошно», РЛС розіщувалася в точці з координатами 45.377850, 32.637840 – у центрі трикутника між селами Оленівка, Красносільське та Мар’їне на мисі Тарханкут.
А «30 жовтня 2023-го українські військові уразили стратегічний об’єкт системи ППО на західному узбережжі Криму», – заявили у СтратКомі ЗСУ. За даними телеграм-каналів, неподалік села Оленівка ракетами ATACMS було атаковано місце дислокації ракетно-зенітного полку ППО МО РФ. У результаті 17 військовослужбовців було поранено і пошкоджено п’ять автомобілів.
«23 серпня 2023 року близько 10.00 поблизу села Оленівка на мисі Тарханкут у тимчасово окупованому Криму стався вибух, який знищив російську зенітно-ракетну систему великого та середнього радіусу дії С-400 «Тріумф», – заявили в Головному управлінні розвідки Міноборони України, опублікувавши відповідне відео.
Перелік успішних атак ЗСУ з російських військових об’єктів можна продовжувати і далі. Вони лише свідчать про те, що українські військові могли б атакувати Глібовське газосховище у будь-який час, але не робили цього.
Анексовано у 2014 році
Україна неодноразово заявляла, що не атакує цивільні об’єкти, у тому числі і в анексованому Криму, за винятком тих, що використовуються у військових цілях або для постачання російської армії.
З енергетичних об’єктів у Криму відомий лише удар по нафтоналивному терміналу Феодосії 7 жовтня 2024 року. Ця нафтобаза використовується для постачання паливом російського військового угруповання в анексованому Криму та на окупованих територіях півдня України.
Глібовське ж газосховище використовується виключно у мирних цілях – для постачання блакитного палива жителів Криму і частини Херсонської області, а також промислових підприємств.
Глібовське газоконденсатне родовище було виявлено у 1959 році. Дослідницько-промислова експлуатація велася у 1966-1984 роках. У 1993 році родовище переведено до підземного сховища (ПСГ).
ПСГ призначене для регулювання сезонної та добової нерівномірності споживання газу в Криму. На Глібовському ПСГ пробурено 134 свердловини (експлуатаційних – 118, що використовуються при відборі та закачуванні – 70). У виробничий комплекс входять компресорна станція та установки очищення і сепарації газу.
До анексії Криму в Глібовське газосховище закачувалися надлишки газу із свердловин в акваторії Азовського моря в Генічеському районі Херсонської області. У зимовий час газ зі газосховища подавався у зворотному напрямку для забезпечення потреб у блакитному паливі Генічеська та району.
