У селі Сагринь на Холмщині відбулося вшанування пам’яті жертв трагедії. За різними даними, під час трагедії загинуло від 800 до 1240 українців. Православний архиєпископ Люблинський і Холмський Авель спільно з сонмом духовенства єпархії звершив урочисту панахиду біля пам’ятника в честь загиблих на місцевому кладовищі в селі Сагринь. Про це повідомила громадська організація «Українське товариство». Варто відзначити, що вперше від п’яти років панахида в роковини Сагринського злочину була звершена церковно-слов’янською мовою з українською вимовою, а окремі фрагменти богослужіння звучали українською мовою.
Під час панахиди зі словом українською мовою звернувся до учасників скорботних урочистостей архиєпископ Люблинський і Холмський Авель. У слові архипастир підкреслив, що Православна Церква є Церквою українського народу.
Після завершення богослужінь біля пам’ятника вінки поклали делегації: Львівського Товариства «Холмщина, Волинського Товариства «Холмщина», Українського Товариства – від імені українців Холмщини та Люблина, Спілки українців «Пам’ять і спадщина».
«В урочистостях взяли участь вірні Люблинсько-Холмської православної єпархії, холмщаки з України, зокрема з Волині та Львова, згуртовані у Львівському та Волинському товариствах «Холмщина», представники Українського Товариства, Спілки українців «Пам’ять і спадщина», Сяніцького відділу Об’єднання українців у Польщі, Православного Братства свв. Кирила та Мефодія у Білій на Підляшші», – йдетьсяу повідомленні.
Читайте також: Трагедія у Сагрині: людські долі, які навіки залишилися у 1944 році
У селі Сагринь нараховувалося близько 300 дворів, де мешкало не менше тисячі українців, декілька сімей поляків, чехів та євреїв до приходу нацистів.
У статті головна спеціалістка Західного міжрегіонального відділу Управління забезпечення політики національної пам’яті у регіонах Леся Бондарук зазначила, що крім цього, в Сагрині перебували кілька сотень українців, яких у 1942-1943 роках німецька окупаційна адміністрація виселила з українських сіл Томашівського, Замістського, Грубешівського повітів.
В селі також перебували українці з сусідніх сіл Пасіка, М’ягке, Модринь, Невірків, Рудка та інших, на які нападала польська партизанка і які не мали належної самооборони.
9–10 березня 1944 року мешканців Сагриня та навколишніх сіл вбили формування Армії Крайової. Нападниками були підрозділи Армії Крайової під командуванням Зенона Яхимека разом з Батальйонами хлопськими – польськими партизанськими силами переважно з місцевих селян, які очолював Станіслав Басай.
Читайте також: Трупи, як снопи – в садах, на вулицях, городах: трагедія в Сагрині
За різними даними, під час трагедії загинуло від 800 до 1240 українців. Підрозділи Армії Крайової разом з Батальйонами хлопськими атакували українські села Андріївка, Березів, Бересть, Верешин, Ласків, Маличі, Малків, Модринь, М’ягке, Ріплин, Сагринь, Стрижівець, Теребінець, Теребінь, Турковичі, Шиховичі, повністю або частково спаливши їх. Польський наступ не обмежився цими днями й тривав кілька наступних тижнів.
За даними Українського інституту національної пам’яті більшість загиблих у Сагрині були жінками й дітьми. Загиблі перед смертю зазнали знущань і тортур.
Велика кількість жертв зумовлена тим, що кожного вечора тут збиралося багато людей із сусідніх сіл, щоб заночувати під захистом української поліції та місцевої самооборони, які дислокувалися у Сагрині.
Нападники використовували запальні кулі, які потрапляли у висохлі солом’яні стріхи й за декілька хвилин перетворили село у вогненне море. Було знищено церкву, парафіяльні будинки, понад 260 хат, молитовний будинок громади євангельських християн, сотні господарських будівель.
У 2009 році у Сагрині за бюджетні кошти мешканців Волинської області спорудили меморіальний комплекс із викарбуваними прізвищами жертв злочину.
Детальніше про знищення села Сагринь читайте у статті «Трупи, як снопи – в садах, на вулицях, городах: трагедія в Сагрині»
Читайте також: У Володимирі вшанували пам’ять жертв трагедії села Сагринь на Холмщині
