Верховна Рада України деколонізувала назви 184-х населених пунктів в Україні, у тім числі на Полтавщині — 11. У Миргородському районі нові назви мають п’ять сіл.
Про це повідомив представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар 5 червня 2025 року.
Парламент 257 голосами «за» схвалив проєкти постанов «Про перейменування окремих населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови» (реєстр. №11363) та «Про перейменування окремих населених пунктів» (реєстр. №13259).
Перейменовано 184 населені пункти Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської областей.
У Миргородському районі зміни торкнуться Комишнянської, Лютенської, Лохвицької громад.
Селу Радченкове, що підпорядковане Комишнянській селищній громаді повернули історичну назву. Відтепер знову називається так, як і протягом століть — село Двірець.
Депутати сільської ради підтримали ґрунтовні історичні дослідження краєзнавиці з Миргорода Людмили Розсохи. Перед цим відбулася сходка села, на якій під час громадського обговорення більшість тамтешніх мешканців висловилося за відновлення історичної назви. Свою ухвалу депутати Комишнянської громади скерували до ВР.
За даними пані Розсохи, раніше це був хутір із історичною назвою Двірець, який у 18–19 ст. належав родині гетьмана Данила Апостола та його нащадкам. Як відомо, Данило Апостол — український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Війська Запорозького, очільник Гетьманщини на території Лівобережної України.
У часи СРСР комуністична влада намагалася нищити пам’ять про українських гетьманів і маркувати простір іменами «своїх». Тож назву Двірець комуністи вирішили знищити, перейменувавши на Радченкове, таким чином звеличивши проросійського колаборанта Григорія Радченка — лідера миргородських більшовиків у 1917 – 1920 роках, учасника встановлення совєтської влади.
Депутати перейменували й село Зірка у Лохвицькій громаді на село Зоряне. Двом селам парламент повернув історичні назви, прибравши більшовицьку «червону» приставку: с. Червона Балка на с. Балка, а с. Червона Слобідка на с. Слобідське. Так Верховна Рада підтримала рішення 48 сесії Лохвицької міської ради 8 скликання від 22 грудня 2023 року «Про перейменування населених пунктів Лохвицької територіальної громади».
У Лютенській громаді село Юр’ївка перейменовано на с. Юріївка відповідно до норм української мови.
Перейменування відбулося у межах виконання законів «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та про «Про забезпечення функціонування української мови як державної» функціонування забезпечення функціонування української мови як державної.
Нагадаємо, у Лохвицькій громаді перейменували вулиці, назви яких затвердила обласна військова адміністрація.
