СІМФЕРОПОЛЬ – В анексованому Криму експерти кажуть, що потенціал кримської турсфери дозволяє розраховувати на збільшення турпотоку, але для цього необхідно привести у належний вигляд усі культурні, історичні та природні пам’ятки півострова, а також санаторно-курортні установи. Чому ж, маючи масштабне фінансування з федерального бюджету РФ, російська влада Криму так і не змогла вирішити ці завдання, читайте у матеріалі Крим.Реалії.
За словами доцента кафедри туризму Таврійської академії КФУ ім. В.І. Вернадського Катерини Лук’яненко, у своїх відгуках туристи постійно пишуть про ці недоліки кримської турсфери. Експертка повідомляє, що «відпочивальники незадоволені атмосферою «совдепу», що повсюдно панує, і панібратським ставленням персоналу».
«Туристу має бути комфортно і зручно, а де йому незручно – він туди не привезе свої гроші. Тож спочатку потрібні дороги. Також ще багато роботи з територіями навколо екскурсійних об’єктів», – повідомляє Лук’яненко.
На її думку, Крим продовжує зберігати «звичний статус містечкового курорту».
На думку ексдепутата кримського парламенту Віктора Попова, сфера туризму Криму «переважно ще тримається на природному потенціалі, спадщині царського режиму та Радянського Союзу».
Сфера туризму Криму переважно ще тримається на природному потенціалі, спадщині царського режиму та Радянського Союзу Віктор Попов
«Розмови про величезні кошти, що витрачаються на турсферу Криму, дуже перебільшені. Наприклад, Туреччина активно працює на всіх рівнях для розвитку своєї туріндустрії, витрачаючи на це величезні кошти. В результаті такої політики торік у них побувало 56 мільйонів туристів, а цього року очікують за 60. Нам поки що про це не доводиться і мріяти. Відсутність серйозної держпрограми розвитку туріндустрії, з концепціями різних районів, турсфер і напрямків, без сприятливого податкового, кредитного та інвестиційного клімату й багато іншого унеможливлює створення в Криму туріндустрії високого класу. Роками регіон «видоювали» багато нових господарів оздоровниць, особливо не переймаючись вкладеннями. Потрібно вирішити, яким ми хочемо бачити Крим за 10-15 років з урахуванням нашого потенціалу. Потрібні амбітні керівники, закони, що дають пільги інвесторам, програми підтримки туризму, дотації, держгарантії, скасування бюрократичних перепон і корупційних складових, нові мережі, водосховища, очисні… Потрібно створювати нові туристичні магніти. Зрозуміло, що в умовах санкцій кримська індустрія гостинності зазнає сильного тиску, але навіть при цьому необхідно думати про майбутнє і готувати його вже сьогодні», – прокоментував ситуацію Крим.Реалії ексдепутат.
Кримський активіст з Євпаторії, експерт у сфері туризму Сергій Вікарчук вважає, що «проблематика «совдепу» у Криму існує досі».
Криму необхідно дати волю, відкрити всі канали для інвесторів, світових брендів Сергій Вікарчук
«Фактично люди, які освоїли курортно-туристичну галузь у Криму, не мають іншої освіти, окрім переданої з «совдепу», нові знання з інших світових курортів сприймаються агресивно. А сучасна молодь, яка могла б змінити вектор розвитку, сприймається як конкуренція та зміна правил, тому легше підтримувати свій порядок, ніж позбутися насиджених місць, посад, особистих фінансових вигод. Другим моментом слід визнати, що Крим завжди був віднесений до периферії щодо інвестицій. Туризм потребує потужних інвестицій, якщо ми говоримо про якість. Сервіс у Криму не будувався, бо завжди була надія на системного туриста (від профспілок, медустанов і держсфери), тому персонал і не напружувався бути сервісним та гостинним. Щоб змінити ситуацію, Криму необхідно дати волю, відкрити всі канали для інвесторів, світових брендів, перфектно було б створити окрему економічну зону, яка б приваблювала інвесторів, кадри, ресурси», – поділився своїм баченням проблеми з Крим.Реалії експерт.
Кримський активіст, ексдепутат Алуштинської міськради Павло Степанченко зазначає, що «навіть «совкова» турсфера в Криму вища за статистикою кількості відпочивальників, санаторіїв та цілорічної роботи», ніж у сучасному Криму.
Турпотік з-за кордону наблизився до нуля, а кількість приїжджих росіян у рази зменшилася Павло Степанченко
«Приміром, у Ялті цей курортний сезон був максимум чотири місяці, з неповною завантаженістю. Відповідно, за короткий період необхідно було вичавити по максимуму з відпочивальників, оскільки взимку галузь у Криму не працює. Яку частину доходу має вкласти власник туроб’єкта в модернізацію свого бізнесу, коли готель дев’ять місяців не працював, а мав витрати на охорону, опалення, зарплату? Чотири місяці роботи вистачає лише на вирішення поточних проблем. Турпотік з-за кордону наблизився до нуля, а кількість приїжджих росіян у рази зменшилася. Бізнес може левову частку туристичної інфраструктури та сервісу взяти у свої руки й навести в ній лад, але не в умовах невизначеності. Також суттєвою проблемою в розвитку туроб’єктів є кадри у Міністерстві курортів і туризму Криму. Москва виділяє суттєві кошти, але місцеві «кримські смотрящі» навіть розумно не можуть їх використовувати і проконтролювати», – поділився своїм баченням ситуації з Крим.Реалії активіст.
Кримський активіст з Алушти Олександр Русаков у коментарі Крим.Реалії зазначив, що в Криму спостерігається «величезне розмаїття засобів розміщення – від тимчасових будиночків до шалено дорогих і комфортабельних».
Вони знищують Крим як курорт своєю жадібною хаотичною забудовою Олександр Русаков
«Необхідно розрізняти туристів за категоріями, тому що є охочі відпочивати у приватному секторі, в тимчасових будиночках, і, зрозуміло, вони їх знаходять, а потім скаржаться. Є у нас і бюджетні засоби розміщення, які здебільшого отримали можливість заробити, і багато хто оновив інфраструктуру до сучасного рівня, лише в деяких випадках не змогли збільшити площу номерів, що не заважає цим номерам бути сучасними. Є середній сегмент з оновленим номерним фондом та інфраструктурою. Є дорогі й дуже дорогі варіанти. Більшість об’єктів розміщення існують власним коштом, і лише деякі отримують фінансування. При цьому кількість об’єктів із сучасним номерним фондом та інфраструктурою на сьогоднішній день домінує у Криму. Іноді потрібно дуже постаратися, щоб знайти щось схоже на «совок». Крим якісно став кращим і може конкурувати з іноземними курортами. Відстає лише міська інфраструктура, завдяки некваліфікованим керівникам на рівні Криму та міст… Вони знищують Крим як курорт своєю жадібною хаотичною забудовою», – поділився своїми спостереженнями активіст.
Кримський активіст Андрій Білозеров зазначає, що така ситуація в турсфері Криму «пов’язана з тим, що туристи, на думку кримських чиновників, і так приїдуть».
За рівнем курортної привабливості Крим програє не тільки Туреччині та Єгипту, але навіть Краснодарському краю РФ Андрій Білозеров
«А якщо так, то й нема чого розвивати курортну інфраструктуру, дешевше і простіше залишити Крим таким, яким він був за СРСР. І дійсно, люди більш зрілого віку, які ностальгують за Радянським Союзом, їдуть до Криму з року в рік, а молодші туристи обурені високими цінами та низьким рівнем курортного сервісу. А куди йдуть величезні кошти, що виділяються в розвитку курортної інфраструктури півострова, можна лише здогадуватися. Наприклад, торік просто так роздали підприємствам турсфери два з половиною мільярди рублів, нібито задля збереження трудових колективів. Але факт залишається фактом – незважаючи на всю свою унікальну природну красу та принади, щороку за рівнем курортної привабливості Крим програє не тільки Туреччині та Єгипту, але навіть Краснодарському краю РФ», – зазначив у коментарі Крим.Реалії активіст.
За словами кримської активістки із Сімферополя Еміне Ібраїмової, у багатьох інших сферах у Криму проглядаються недопрацювання.
«Система управління не стимулює держслужбовців досягати практичних результатів. Роздуті штати чиновників, які відповідають за турсферу, (хоч у непоганий сезон, хоч у провальний) щомісяця одержують свої чималі зарплати з усіма надбавками. Тому проблеми не лише в турсфері, яка взаємопов’язана з усіма сферами життєдіяльності у Криму. Наприклад, хочеться запитати, чому в Криму практикуються незаконні вилови тварин без власників, а головний уповноважений орган у цій галузі – Держкомітет ветеринарії Криму – не вживає заходів і перевірки не проводить. І таких питань у різних сферах багато, але якщо виразних відповідей на них не дають, значить це комусь потрібно», – розповіла Крим.Реалії активістка.
Кримський активіст Ігор Гладких повідомляє, що у Євпаторії готують до знесення чергове мозаїчне панно.
«Якщо не станеться дива (а воно, звичайно ж, не станеться), то Крим втратить чергову окрасу, яка дісталася нам практично без пошкоджень. Мозаїчне панно на етнічну тематику в пансіонаті «Родничок». Чи треба говорити, що виготовлення монументального рельєфно-мозаїчного панно ось такого рівня в сучасних умовах коштує десь понад 10 мільйонів рублів», – повідомив активіст, зазначивши, що «гіркий та свіжий досвід із варварським руйнуванням мозаїки в Мойнаки і мозаїчних зупинок у Новопавлівці говорить про те, що громадський запит на збереження історичних і культурних пам’яток у Криму поки що дуже слабкий, і можновладці спокійно можуть начхати на тихе обурення активістів».
Як прозвітував російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами Аксенов), у 2023 році Крим прийняв за рік 5,2 млн туристів. За інформацією керівника Інституту стратегічних чорноморських досліджень Андрія Клименка, реальний розмір туристичного сезону в Криму в 2023 році, за даними бронювань, може бути оцінений в 1 мільйон осіб.
