Росія наприкінці січня запровадила суцільний паспортний контроль на в’їзді до анексованого півострова через Керченський (Кримський) міст. Крим.Реалії спробували відповісти на такі запитання:
- Як відбуваються ці заходи?
- До чого вони призвели?
- Який зв’язок із можливими переговорами про мир між Україною та Російською Федерацією?
З 25 січня, як повідомив міністр транспорту Криму Олександр Овдієнко, при в’їзді на Керченський міст з боку Краснодарського краю РФ запровадили суцільний паспортний контроль. За його словами, підставою для цього стали указ президента РФ про запровадження підвищеного рівня реагування в Криму та Краснодарському краї РФ та низка інших документів. Чиновник закликав громадян брати оригінали документів для швидкого проходження ручного огляду.
Наслідки запровадження паспортного контролю не змусили на себе чекати. 26 січня офіційний Telegram-канал Кримського мосту повідомляв, що у другій половині дня в черзі з боку Тамані перебувало 410 автівок, а час очікування складав близько двох годин. Водночас з боку Керчі черг не спостерігалося.
Вночі перед пунктом огляду утворився гігантський затор завдовжки близько п’яти кілометрів, повідомляв Telegram-канал «Крымский ветер».
Підвищений рівень реагування з 2022 року
Указ, на який посилається російський міністр транспорту Криму Овдієнко, президент РФ Володимир Путін підписав ще 19 жовтня 2022 року. У ньому визначено чотири рівні реагування.
Середній рівень стосується анексованих Криму та Севастополя, а також низки регіонів сусідньої Росії: Краснодарського краю, Бєлгородської, Брянської, Воронезької, Курської, Ростовської областей. У цьому випадку керівники регіонів можуть проводити мобілізаційні заходи у сфері економіки, в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування; окремі заходи щодо територіальної та цивільної оборони, захисту населення і територій від НС природного та техногенного характеру; повноваження щодо реалізації заходів задоволення потреб ЗС РФ та інших військових формувань, органів прокуратури і населення.
В указі Путіна перелічені й інші заходи, які мають вживати чиновники:
- посилення охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, охорони військових, важливих державних і спеціальних об’єктів, об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення;
- забезпечення роботи транспорту, комунікацій та зв’язку, об’єктів енергетики, а також об’єктів, що становлять підвищену небезпеку для життя і здоров’я людей та навколишнього природного середовища;
- запровадження особливого режиму роботи об’єктів, що забезпечують функціонування транспорту, комунікацій та зв’язку, об’єктів енергетики, а також об’єктів, що становлять підвищену небезпеку для життя і здоров’я людей та навколишнього природного середовища.
Місцеві керівники можуть запроваджувати й забезпечувати особливий режим в’їзду/виїзду для окремих територій, включаючи обмеження свободи пересування; обмежувати рух транспортних засобів та вживати заходів щодо їх огляду.
Саме це і влаштувала російська влада Криму. Але чому саме зараз?
Крим перекритий із двох сторін
Як уже згадувалося, глава РФ Володимир Путін підписав указ 19 жовтня 2022 – на 12-й день після першого вибуху на Керченському мосту. Вибух стався 8 жовтня. За версією російських правоохоронців, на мосту підірвали вантажівку, що призвело до обвалу двох прольотів автодороги й сильної пожежі вагонів на залізничній частині. Загинуло четверо людей.
Але навіть після цього паспортний контроль не запроваджували протягом майже 2,5 років. Суцільний огляд автомобілів запровадили лише минулого літа. Тоді російський Мінтранс Криму повідомляв, що на Керченському мосту здійснюється 100% огляд транспортних засобів і громадян на спеціально обладнаних майданчиках.
Проїжджати мостом дозволено легковим автомобілям та рейсовим автобусам. Перед в’їздом машини та громадян перевіряють (у ручному чи апаратному форматі). Через це у період відпусток і святкових днів перед мостом виникають затори.
Варто зазначити, що огляд авто і паспортний контроль російські силовики здійснюють також на в’їздах до Криму з окупованої частини Херсонської області. «Прозорий» кордон після початку повномасштабного вторгнення російської армії в Україну там так і не виник.
Особливо прискіпливо перевіряють жителів окупованої Херсонщини, бо вони лише нещодавно отримали російські паспорти. Про це пишуть у Telegram-чатах, присвячених проїзду через кордони.
Менше уваги на КПП «Чонгар» і «Каланчак» приділяють кримчанам із російськими паспортами, а також жителям сусідньої Росії – ці категорії громадян російські силовики вважають благонадійнішими.
Чи не допустити дестабілізації ситуації?
Після інавгурації американського президента Дональда Трампа політики та ЗМІ активно обговорюють тему можливих мирних переговорів між Україною та Росією.
Телеканал CNN із посиланням на джерела повідомив, що Трамп доручив помічникам організувати телефонну розмову з Путіним, щоб обговорити особисту зустріч. Як стверджується, у Трампа сподіваються швидко розпочати роботу над врегулюванням війни.
Трамп заявив, що президент України Володимир Зеленський готовий до мирних переговорів, а з боку Путіна він такої готовності не бачить.
Вже 24 січня Путін заявив, що готовий до мирних переговорів та зустрічі з Трампом. ЗМІ наводять варіанти угод між Росією та Україною.
Наприклад, The Times назвала чотири сценарії завершення війни. Щодо анексованих та окупованих територій видання розглядає, в тому числі, варіант, що повернення до кордонів 1991 малоймовірне.
А німецька Die Zeit у своєму прогнозі припускає, що:
- домовитися не вдасться і на країну чекає затяжний конфлікт без угод;
- в Україні буде створено демілітаризовану зону за корейським зразком;
- країну розділять за моделлю Кіпру, що передбачає заморожений конфлікт на довгі роки.
Водночас Путін вважає, що вже досягнув основних цілей в Україні, включаючи послаблення ЗСУ та контроль над територією, що з’єднує Росію з Кримом, пише Reuters із посиланням на джерела в Кремлі.
ЗМІ публікують інші варіанти мирних угод, припускаючи, що Росія звільнить частину захоплених в Україні територій.
У зв’язку з цим посилення контролю за в’їздом до анексованого Криму може бути спробою не допустити на півострові дестабілізації ситуації, яка може погіршити позицію Росії перед початком переговорів.
