До осені 2025 року кримські експерти з водних запасів прогнозують початок посухи, вважаючи, що наступні три роки в Криму ставатиме дедалі посушливіше. Що роблять російські чиновники для забезпечення анексованого Кримського півострова водою? І чому Росії важливо зберігати контроль над українською Херсонщиною?
Прогнози вододефіциту
Сімферопольське водосховище цієї зими було наповнене наполовину. За допомогою супутника можна побачити, як станом на січень 2025 року, наприклад, оголився один з островів.
Найближча посуха може бути вже з наступної осені Анатолій Копачевський
Кримські водосховища наповнені наполовину, стверджують гідрологи. У водосховищах Криму зараз є близько 150 мільйонів кубометрів води. Для порівняння: на кінець грудня 2023 року запаси водосховищ становили 210 млн кубометрів води. Минулий 2024 гідрологи називають роком нижче середньої водності. І 2025-го очікують, що восени розпочнеться посуха.
«Посухи ми маємо. Є відносно великі чи невеликі, які бачимо там кожні 7 років. І приблизно раз на 20 років за рахунок накладання різних циклів, ось цих 7-річних і 30-річних, або ще якихось циклів, можуть бути дуже великі посухи. Тому, дивлячись з яким накладенням ми зіштовхуватимемося, ось ця глибина вододефіциту може бути більшою чи меншою. Найближча посуха – ми її почнемо відчувати – може бути вже з наступної осені потихеньку», – розповів в ефірі «Радио Крым» директор кримської науково-виробничої фірми «Водні технології» Анатолій Копачевський.
Кримські гідрологи прогнозують, що наступні роки – 2026, 2027 і 2028 – будуть дедалі посушливішими. На цей рік води вистачить, вважають вони. А російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) заспокоює кримчан: мовляв, накопиченого вистачить на півтора-два роки.
«Сьогодні посуха Криму не загрожує, в даному випадку на найближчі півтора-два роки у нас [є] забезпечення водою, навіть за повністю сухих ситуацій у нас стабільна ситуація, нікому нічого не загрожує. При цьому взагалі прямих загроз [немає]. Звичайно, у нас Ялта й Алушта найбільш вразливі до ризиків на посуху», – наголосив в одному з ефірів «Радио Спутник в Крыму» Аксьонов.
Ми можемо сказати, що навесні, на початок літа, води вистачить, а далі – ніхто не знає Сергій Гапон
Прогнози Аксьонова можуть виявитися нереальними. І навіть прогнози гідрологів Криму про початок посухи лише восени можуть бути надмірно оптимістичними, вважає завідувач лабораторії Геоінформаційних Систем Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон. Оскільки клімат постійно змінюється і методик прогнозування цих змін кілька, то результати розрахунків будуть різними.
«Тому можна прогнозувати, що наступні роки будуть досить багатоводними, а можливо, і ні. І потім вчені прийдуть, які насправді використали дещо інші алгоритми, і показували, що води буде менше, не більше – просто фактори врахували інші. Тому ситуація така, що ми можемо сказати: навесні, на початок літа, води вистачить, а далі – ніхто не знає. Тому що реально навіть за цей період літа води може вже не вистачати з багатьох водосховищ», – зазначає Сергій Гапон.
Чи економлять у Криму воду?
Російські урядники Криму вже перестали обіцяти масштабні проєкти видобутку води. Вони більше не згадують свої ідеї будівництва заводів з переробки морської води в прісну, видобутку прісної води під морським дном, прокладання тунелю по дну моря для перекачування води з Краснодарського краю Росії. Вже торік Сергій Аксьоноввідкрито говор ив, що «розраховуємо на природу», і про необхідність «викручуватися».
«Так, з погляду зрошення, звісно, знову ми трохи просіли, обмежені. Але ми за попередні роки звикли до того, що обходимося тим обсягом, який нам дає кримська природа, в чистому вигляді, погода. Тому, ну, викрутимося й надалі», – заявляв Аксьонов у грудні 2023 року.
Про економію води Аксьонов нещодавно звітував Путіну.
«З урядом Російської Федерації заходи щодо економії води доопрацювали. Тобто за рік економимо сьогодні 11 відсотків. На загальному тлі небагато, але 11 мільйонів кубів для Криму – це досить значний обсяг», – сказав Путіну Аксьонов.
Але реальної економії води у Криму не помітно. Гідрологи Криму кілька років говорили про те, що допомогти заощаджувати могло б найбільше наливне водосховище Криму – Міжгірське. У ньому можна було б акумулювати надлишки води, що скидаються. Із 2014 року воно простоює. І його навіть не починали готувати до використання, хоча обіцяли це зробити ще 2022 року. Від водосховища залишилася лише калюжа.
Є можливість перекинути надмірну воду з русла Салгира у Міжгірське водосховище Анатолій Копачевський
Раніше у Міжгірське запасали воду з Північно-Кримського каналу. В нього можна було б перекачувати вологу з природних водойм у періоди дуже великих опадів. Коли води в різних водосховищах буває надміру — її звідти просто нераціонально скидають у море або в річку Салгир і так втрачають запаси.
«Є можливість перекинути надмірну воду з русла Салгира у Міжгірське водосховище ємністю 50 мільйонів, з можливою реконструкцією до 100 мільйонів. Там, звичайно, потрібно проводити серйозні заходи щодо гідроізоляції ложа, боротьби з карстами. Але це технічне питання, яке, якщо їм займатися системно, може бути реалізоване», – говорив раніше директор науково-виробничої фірми «Водні технології» Анатолій Копачевський.
Прохання та пропозиції гідрологів, які озвучувалися кілька років, призвели лише до того, що нещодавно російські чиновники Криму заявили: реконструкція водосховища обійдеться у 50 млрд рублів, плюс ще невідомо, скільки грошей потрібно на реконструкцію водоочисних і каналізаційних споруд, тож реалізовувати його вони не готові.
«Говорити про початок реалізації наразі передчасно. Необхідно виконати комплекс наукових досліджень щодо якості вод і визначити головне джерело заповнення водосховища», – написав у відповіді на запит російського ЗМІ заступник російського міністра ЖКГ Криму Роман Восколупов.
Щоб воду, яка скидається у весняний період танення снігів, перекинути, потрібен величезний гідротехнічний комплекс Сергій Гапон
Варіантів, як заповнити Міжгірське водосховище, російські чиновники мало, зазначає український експерт Сергій Гапон. Намагатися брати воду з Дніпра – це означає будувати ще цілий комплекс нових насосних станцій. Переганяти з водосховищ у районі Сімферополя теж малоймовірно і затратно.
«Рівень рельєфу, м’яко кажучи, неоднорідний. І часто вода йшла у зворотному напрямку. А тепер її треба пустити з території, яка набагато нижча, на ту територію, яка вища, і перепади висот там регулярні. Тобто вгору-вниз є постійно перепади. Потрібна не одна насосна станція, не дві, не три. І для того щоб воду, яка скидається, наприклад, у весняний період танення снігів, перекинути, потрібен величезний гідротехнічний комплекс. Потрібно, без перебільшення, половину Криму перекопати. Ті потужності, які зараз є, не розраховані для того, щоб воду перекидати з річки в інше водосховище. Тому потрібно багато будувати зовсім з нуля», – вважає завідувач лабораторії ГІС Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон.
Заощаджувати можна, уникнувши втрат води шляхом до споживачів, у мережах. Але у Криму вони дуже зношені. Понад 73% труб потребують заміни. І втрати води у системі, за заявами російських чиновників Криму, близько 40 відсотків. За 10 років на заміну труб нібито витрачені мільярди рублів, але навіть керівник підприємства «Вода Криму» каже, що замінено мізерно мало водопроводів.
«Одномоментно, звісно, перекласти неможливо. Я не можу сказати точно у цифрах, скільки у відсотках цього року переклали, тільки по нашому підприємству це близько 100 км із 10 000. Це начебто мало, але при цьому тут важливо розуміти не лише обсяги в кілометражі, а призначення цих водогонів. Тобто обираємо максимально важливі ділянки, з максимальним зношуванням, яке потребує першорядної заміни», – заявив гендиректор підприємства «Вода Криму» Максим Новік.
Соцмережі та ЗМІ Криму постійно рясніють оголошеннями комунальників про тимчасові відключення води, прориви труб, аварійні фонтани на вулицях.
За даними Сергія Аксьонова, у 35 населених пунктах у Криму взагалі немає ніякої, окрім привізної. Наприклад, у Білогірському районі кілька сіл, каже Аксьонов, не отримають водопровід ще як мінімум років 5-7. В інших випадках у тому ж районі бурять свердловини для постачання з підземних джерел.
У деяких регіонах періодично обмежують подачу води, в якихось селах простягнули магістраль, але люди просто не мають грошей на підведення труб. Таке відбувається навіть поряд зі столицею Криму – у приміському селі Строгонівка частина мешканців бере воду ось із такої іржавої цистерни.
Нові водосховища для ПБК
Єдине реальне нововведення з водою, що озвучується, – це будівництво двох водосховищ на Південному узбережжі Криму. У районі Ялти та Алушти в 2024 році майже не наповнювалися вже існуючі водосховища. І до жовтня минулого року з 1 мільйона 300 тисяч кубометрів води запаси зменшилися до 113 тисяч кубометрів. Такої посухи у водоймах ПБК не спостерігали вже 43 роки. На нові водосховища Росія дає гроші, за це Аксьонов дякував Путіну.
«Дякую, що ви підтримали сьогодні питання будівництва двох водосховищ, у національних проєктах є гроші, я з Кирилом Михайловичем переговорив щодо ситуації постачання Ялти та Алушти. Ми проєктуємо, відповідно, в цій частині розпочали роботи, у цьому напрямку діємо», – сказав Аксьонов Путіну.
Великі процеси пов'язані зі сповзанням ґрунту, і взагалі регіон досить неспокійний із погляду сейсмічної активності Сергій Гапон
Ці водосховища планують будувати лише 2028 року, зараз починають проєктувати. Тож найближчими роками воду звідти на ПБК не отримають. До того ж, ці водосховища можуть бути просто небезпечними – ландшафт для їх спорудження складний і за поганого проєкту можуть статися зсуви, вважає український експерт родом із Криму Сергій Гапон.
«Великі процеси пов’язані зі сповзанням ґрунту, і взагалі регіон досить неспокійний із погляду сейсмічної активності. Тут є така дилема: або будувати їх відносно швидко, або будувати досить довго, але правильно за канонами – для того щоб вони функціонували довше. І, в принципі, якщо їх будувати не швидко, не за кілька років, то потім може взагалі виникнути питання, для чого вони були побудовані, тому що клімат швидко змінюється, і ті розрахунки, які були актуальні на сьогодні, хоч як це дивно звучало, можуть бути неактуальними, якщо ми візьмемо період 10-15 років», – каже Сергій Гапон.
Сільське господарство в Криму дуже залежало від води з Північно-Кримського каналу.
У 2024 році площа зрошуваних земель склала навіть менше, ніж у 2020 році – 20,5 тисячі гектарів, обсяг водоподачі на полив – близько 57 млн кубометрів. Це майже на 8,5 тисячі гектарів і на 25,5 мільйонів кубометрів менше води, ніж у 2023 році. На питання про воду для зрошення російський міністр сільського господарства Криму Денис Кратюк відповідає не дуже конкретно.
«Окремо проговорюємо зі спеціалістами, я не даватиму зараз жодних анонсів, але реальна робота ведеться, є обвідні канали, які можуть живити так чи інакше Північно-Кримську систему. Вона була побудована людьми далеко не дурними і має безліч альтернативних рішень. Ось над цими рішеннями варто працювати», – наголосив Кратюк журналістам на пресконференції у Криму.
Чомусь він промовчав про те, про що заявив місяцем раніше на економічному форумі в Уфі, – варіанти з резервними руслами стосуються зони бойових дій. «Розпочати проєктування та будівництво планують після стабілізації ситуації з безпекою на місці майбутнього об’єкту» – сказав тоді Кратюк.
Тобто поки що там фронт, жодоні роботи неможливі.
Контролювати Херсонщину заради води?
Хочете, щоб населення було з водою, – не годуйте військовий контингент Сергій Гапон
Жодних кардинальних рішень водної проблеми в Криму в його межах російські чиновники знайти не зможуть, упевнений український експерт Сергій Гапон. І в цілому для потреб кримчан води вистачало б, якби Росія не обслуговувала військовий комплекс і через збільшення за рахунок росіян кількості жителів Кримського півострова після окупації.
«Якщо взяти Севастополь, досліджували його дистанційними даними, населення збільшилося більше, ніж удвічі за останні десять років. А за рахунок кого? Це воєнний контингент. І тут проста відповідь. Хочете, щоб населення було з водою, – не годуйте військовий контингент. І населенню місцевої води вистачить. Тому що кількість населення збільшилася за рахунок невійськових мінімально. Це все люди, які приїхали, і зараз там роблять свої негарні справи. Тобто ви їх годуєте цією водою, у буквальному значенні слова. І тому місцевому населенню не вистачає. Військові бази дуже ненажерливі, і вони дуже багато води споживають», – наголошує завідувач лабораторії ГІС Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон.
Вони або використовуватимуть підґрунтові води Херсонського лівобережжя, або активно використовуватимуть воду з річки Дніпро Ескендер Барієв
Так чи інакше, російська влада дійсно дуже хоче отримати воду з Дніпра до Криму і може піти на великі витрати, вважає голова Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.
«Зараз у них виникає велика проблема, і вона буде гострішою через кліматичні умови. І, можливо, вони активно робитимуть або варіант А, або варіант Б. Тобто варіант А, коли вони використовуватимуть підґрунтові води Херсонського лівобережжя, або активно використовуватимуть воду з річки Дніпро. Але все одно такий засіб, такий метод, і той, і інший потребують багатьох капіталовкладень. Я думаю, що вони знайдуть це. Це для них дуже важливо. А по-друге, далі будуть великі проблеми із забезпеченням роботи тієї чи іншої системи. Тому що тут йдеться про великі витрати електроенергії, тому що мають працювати такі потужні насоси», – зазначає Ескендер Барієв.
Росіянам принципово буде, скажімо, залишити лівобережжя Херсонської області під своїм контролем для того, щоб забезпечити Крим водою Ескендер Барієв
Зараз у світі посилено мусується питання про переговори з Росією. І низка закордонних політиків заявляє про те, що, мовляв, треба дозволити РФ зберегти контроль над Кримом. Але й з інших окупованих територій Росія не піде, саме через воду їм потрібна Херсонщина, упевнений Ескендер Барієв.
«Саме росіянам принципово буде, скажімо, залишити лівобережжя Херсонської області під своїм контролем для того, щоб забезпечити Крим водою. Я зараз говорю тільки про воду, я не говорю про інше. Але це дуже важливо для них. При цьому вони не підуть на те, щоб поки залишити під контролем Крим. Вони робитимуть усе для того, щоб залишити Херсонську область. З іншого боку, коли ми говоримо з української сторони, скажімо, принципово політично важливо для нас, щоб усі наші території були звільнені. І це дуже важливо», – наголошує Ескендер Барієв.
Поки що ж у Криму багато в чому розраховують на забір води з підземних джерел. Але води в них стає все менше і якість вологи все гірша. Скільки зараз пробурено свердловин та скільки вже закрито – точні дані невідомі.
Як і прогнозували ще 10 років тому, велика кількість свердловин вичерпуються Сергій Гапон
«Слід зазначити, що підземні запаси – під суворим секретом. Точну інформацію знають небагато людей, але з відкритих джерел відомо, що, як і прогнозували ще 10 років тому, велика кількість свердловин вичерпуються. Щороку чимало їх просто консервується. Консервується тому, що вода повністю зникла, а якість води у цих свердловинах падає. Це означає, що йде підсолювання, бо Крим з усіх боків оточений солоною водою – два моря. Проте великі свердловини, загалом, ще функціонують. Але на скільки води, саме прісної, у них вистачить, ніхто не знає, бо треба мати безпосередній доступ», – зазначає Сергій Гапон.
Гідрологи в Криму вважають, що через посуху через 2-3 роки російська влада ще інтенсивніше викачуватиме воду з підземних артезіанських свердловин. А отже, артезіанські води, які накопичувалися століттями, витрачатимуться дедалі стрімкішими темпами.
