За даними Міністерства культури України, з початку повномасштабного вторгнення російська армія повністю знищила або пошкодила понад 1200 об’єктів культурної спадщини України: серед них – пам’ятки історії, археології, архітектури, музеї, церкви, зокрема анексованого Росією Криму.
Кримський інститут стратегічних досліджень зафіксував понад 250 руйнувань об’єктів культурної спадщини у Криму. Громадська організація зафіксувала доказову базу причетності 10 російських посадових осіб різного рангу, науковців та археологів до привласнення і знищення культурної спадщини України. Незаконно знайдені артефакти вони репрезентують на світовій арені й видають за свої. На більшості РФ проводить незаконні розкопки, під виглядом реставрації знищують всесвітню спадщину ЮНЕСКО – Херсонес Таврійський та Ханський палац у Бахчисараї. Під час окупації Херсона до Криму вивезли колекції Херсонського художнього та краєзнавчого музеїв.
Викрадення колекцій
За кілька днів від людей із Сімферополя надходять фотографії цих машин, як вони вивантажуються біля краєзнавчого музею Тавриди Аліна Доценко
Колекція Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка налічувала понад 14 тисяч експонатів, каже заступник директора музею Ігор Русол. Однак зараз у фондосховищі висять лише списки з іменами авторів та їхніх робіт. Під час окупації Херсонщини колекцію музею вкрали росіяни. Вивозили її фурами.
«Це відбувалося 4 дні, наскільки я знаю, але тут були лише їхні довірені особи. Тут і фізичні особи були на вулицях, тому підходити було десь, може, і небезпечно», – каже Ігор Русол.
Після себе окупанти залишили порожні рами від картин. Не забрали портрети Леніна та скульптуру.
«Вони такі важкі, що їх не поносиш. Що зі скульптури забрали – то це Врубель, є такий всесвітньо відомий художник», – розповідає Ігор Русол.
«Вони вкрали 80%. Пітер Лелі – найкращий портретист двору Британії. Серебрякова, Яблонська, Шовкуненка, Пимоненко, італійські, французькі, німецькі, польські, американські художники, скульптура», – додає Аліна Доценко, директорка Херсонського обласного художнього музею імені О. Шовкуненка.
Зараз ми працюємо з Інтерполом, бо маємо докази. Кожна робота збережена на жорстких дисках Аліна Доценко
На момент захоплення міста російськими військами музей був зачинений на реставрацію. Тож пів року колекцію вдавалося ховати під легендою, що картини вивезли через ремонт. Директорка музею Аліна Доценко каже: вона відмовилася співпрацювати з окупантами та поїхала з міста на початку травня 2022 року. А в листопаді колекцію вивезли до Криму. Цьому допомогли й кілька співробітників, які пішли на співпрацю з окупантами.
«За кілька днів, два-три дні, від людей із Сімферополя надходять фотографії цих машин, як вони вивантажуються біля краєзнавчого музею Тавриди в Сімферополі», – каже директорка музею.
Їх цікавила лише матеріальна спадщина, скіфське золото, сарматське Ольга Гончарова
За відеосюжетами та фото пропагандистських ЗМІ музейники ідентифікували не одну картину. Андрій Мальгін, директор Центрального музею Тавриди в Криму, привласнення картин не приховував і називав це порятунком експонатів. У Центральному музеї Тавриди картини не виставлені. Їх тримають у сховищах. Про це співрозмовницю кореспондента Крим.Реалії на місці повідомила співробітниця музею. Аліна Доценко каже: головне, що їм вдалося зберегти документацію про фонди музею. Вони співпрацюють з Офісом генпрокурора України та Інтерполом, щоб не допустити вивезення картин за кордон та продажу їх на чорному ринку.
«Ми маємо повну інформацію, що було в наших фондах. Тому зараз ми працюємо з Інтерполом. Тому що є докази, кожна робота, яка є на жорстких дисках, на наших фондових картках, які ми також зберегли. У нас є документи та докази, що це наше», – каже Аліна Доценко.
Через дорогу від художнього музею – краєзнавчий. Нині тут прапор України. Однак під час захоплення міста російською армією музей відчинив свої двері окупантам. Директорка музею Тетяна Братченко співпрацювала з окупаційною владою та допомагала вивозити колекції. Офіс генпрокурора України повідомив її про підозру в колабораційній діяльності, проте вона втекла до Росії.
«Їх цікавила лише матеріальна спадщина. Скіфське золото, сарматське тощо, тому вони вивозили саме історичну експозицію. Вони хотіли знищити нашу історію та давати свої погляди і наративи», – каже Ольга Гончарова.
Є таке припущення, що багато дорогоцінних експонатів уже вивезено до Росії Ольга Гончарова
Ольга Гончарова – нова директорка краєзнавчого музею. Під час окупації вона залишила місто. Зараз веде порожніми залами. Тут була історія Херсона від первісного ладу до нашого часу. 20 залів, понад 23 тисячі експонатів – усі вивезли. У «золотой кімнаті» зберігалися дорогоцінні експонати: оклади ікон, вироби зі срібла, золоті прикраси.
«Тут було скіфське, сарматське, готське золото, знайдене на території нашої Херсонщини», – каже Ольга Гончарова.
Розповідає, окупанти забрали з собою, окрім колекції – 50 журналів обліку експонатів. Щоб музей не мав доказів, що це їхні експонати. З Херсона колекцію вивезли до Криму, за її інформацією – в музей оборони Севастополя та Херсонес Таврійський, каже Наталія. Але перевірити це в умовах війни неможливо, де зараз колекція – достеменно невідомо.
«Є таке припущення, що багато дорогоцінних експонатів уже вивезено до Росії, може, в Ермітажі, може десь у московських музеях. Саме про золото є така інформація, що воно вже не на території Криму, інформація не перевірена, але таке ми вже чуємо, і це дуже засмучує нас», – розповідає Ольга Гончарова.
Знищення під виглядом реставрації
Вони планують займатися там просвітницькою діяльністю серед молоді Евеліна Кравченко
Шостий рік під виглядом реставрації російська влада руйнує Ханський палац у Бахчисараї в Криму. Стародавні елементи та черепицю замінюють на сучасні матеріали. Окупаційна влада звітує, що на 12 із 16 об’єктів роботи завершено. Вчена Евеліна Кравченко каже, що родову резиденцію правителів Кримського ханства намагаються пов’язати з російською культурою, щоб знищити кримськотатарську ідентичність та насадити свою імперську. Незважаючи на будівельні риштування всюди, тут уже проводять екскурсії.
«Те, що пішло тріщинами, вони все це підлатали начебто, як видно з фотографій. Але ми розуміємо, якщо тріщина пішла від фундаменту, стіну вже не врятувати, це початок кінця споруди. Її треба підпирати, це навіть гірше, ніж коли розходяться стіни», – каже Евеліна Кравченко, старша наукова співробітниця Інституту археології НАН України.
Ми поки що отримали лише занепокоєння і пояснення на словах, що вони нічого не можуть зробити Евеліна Кравченко
На місці унікальної пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – стародавнього міста античної доби Херсонес Таврійський у Севастополі російська влада збудувала архітектурно-храмовий комплекс і назвала його Новий Херсонес. Під час будівництва швидко проводили розкопки екскаваторами та бульдозерами, стирали культурні шари та знищували спадщину. Будівництво тривало під особистим патронатом лідера Росії Володимира Путіна. На території заповідника відкрили Свято-Володимирський чоловічий монастир РПЦ та духовно-просвітницький центр, мета якого, переконана Евеліна Кравченко, нав’язувати молоді свої наративи зі зміненими історичними фактами та заміною понять.
«Вони планують займатися просвітницькою діяльністю. Хочуть працювати, насамперед, серед молоді. Це різні програми історичного спрямування, релігійного спрямування. Якщо там відкривається музей «Новоросії», там буде історія «Новоросії», – пояснює Евеліна Кравченко.
Експертний висновок про знищення Херсонесу Таврійського українські вчені відправили до ЮНЕСКО.
«Ми поки що отримали лише занепокоєння та пояснення на словах, що вони нічого не можуть зробити, тому що, за їхніми процедурами, для того, щоб підтвердити наші слова, туди потрібно відправити місію, а оскільки Україна не може гарантувати безпеку цієї місії, то вони це зробити не можуть, а всі супутникові знімки, фотографії вони не сприймають як доказ», – каже вчена.
Вони активно розповідають про свої дослідження у Криму на міжнародних аренах. Але ніхто їх не карає, бо культура вважається «поза політикою» Дарина Підгірна
Кримський інститут стратегічних досліджень зафіксував понад двісті п’ятдесят руйнувань об’єктів культурної спадщини в Криму. У більшості РФ проводить незаконні розкопки, зокрема на могильниках, курганах, залишках стародавніх фортець. На їх місці стоять дороги, мости та розв’язки.
«Близько 30 кримськотатарських поселень, села вздовж траси Керч-Севастополь, це села переважно 18 століття, менше 17 століття, вони були незаконно розкопані, фактично знищені. Знищується цей археологічний кластер і через покоління, якщо, звичайно, вони там будуть через покоління, дозволить їм стверджувати, що до нас тут нічого не було. Велика кількість об’єктів постраждала і від дій російських військових, наприклад, городище Панське, городище бронзового віку неподалік Чорноморського, його було просто знищено. Середньовічна фортеця Арабат, що біля Арабатської стрілки», – каже Денис Яшний, голова моніторингової групи Кримського інституту стратегічних досліджень.
Громадська організація Регіональний центр прав людини зібрала доказову базу причетності 10 російських посадових осіб різного рангу, науковців та археологів до привласнення та знищення надбання української культури. Незаконно знайдені артефакти вони представлять на світовій арені та видадуть за свої. Правозахисники звернулися до міжнародних партнерів із закликом накласти на них санкції. Чекають на відповідь.
Будь-яке руйнування об'єктів, які мають релігійне, культурне чи наукове призначення, є воєнним злочином
«Це може вдарити по них, вони не зможуть отримати доступ до закордону. Той самий Соловйов неодноразово з’являвся на засіданнях ЮНЕСКО. Бутягін під грантами Міністерства культури Італії розкопує Стабію, яка є частиною пам’ятки Помпеї ЮНЕСКО в Італії. Усі вони беруть активну участь, активно розповідають про свої дослідження в Криму на міжнародних аренах. Але ніхто їх не карає, бо культура вважається «поза політикою», – каже Дарина Підгірна, юристка регіонального центру прав людини.
Наймасштабніші злочини росіян проти культурної спадщини розслідує Офіс генпрокурора України. Римський статут свідчить: будь-яке руйнування об’єктів, які мають релігійне, культурне чи наукове призначення, є воєнним злочином.
