«Люди перш за все». Таку назву має кампанія, яку ініціювали правозахисні організації з України, Європи та Росії. На тлі можливих переговорів про закінчення війни вони закликають зробити пріоритетом безумовне звільнення всіх цивільних і військовополонених, яких утримує Росія.
Скільки кримчан перебувають у російському незаконному ув’язненні? Що відомо про жителів інших окупованих регіонів, які утримуються та засуджені в Криму? Чи є шанс на безумовне звільнення всіх полонених і від чого це залежить? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведуча Олена Бадюк поговорила з членом експертної ради «Центру громадянських свобод» Михайлом Саввою та дружиною засудженого Росією журналіста Сергія Цигіпи.
Коаліція правозахисних організацій на чолі з «Центром громадянських свобод» і «Меморіалом» запустила кампанію «People First», що означає «Люди перш за все». За даними правозахисників, Росія утримує в полоні тисячі українських цивільних і військовополонених, понад 20 тисяч дітей. Сотні російських політичних ув’язнених позбавлені волі за протести проти війни.
Правозахисники вимагають звільнити всіх бранців і надати їм можливість повернутися з Росії чи окупованих нею територій. Вони закликають створити незалежний міжнародний механізм для координації цих процесів. Крім того, вони наполягають, що Росія має негайно надати агентствам ООН і Міжнародному комітету Червоного Хреста повний доступ до всіх бранців та всіх незаконно переміщених чи депортованих дітей.
Імовірність мирних переговорів зараз висока, і доля полонених має бути у пріоритеті, каже Михайло Сава, експерт «Центру громадянських свобод».
«Ми розуміємо, що будь-які переговори – це дуже складний процес. І є така спокуса у людей, які братимуть участь у цих переговорах, зробити пріоритети не на користь людей, які зараз за ґратами. Тому ми наполягаємо – люди понад усе. People first», – наголосив Михайло Сава в ефірі Радіо.Крим.Реалії.
Президент Росії Володимир Путін неодноразово заявляв, що не готовий підписувати мирний договір із президентом України Володимиром Зеленським. Він стверджує, що той нелегітимний через те, що минув термін його повноважень. Київ, у свою чергу, наполягає на тому, що переговори без участі України неможливі. За Конституцією України, під час дії воєнного стану вибори в країні неможливі, і глава держави за таких умов зберігає свою легітимність, наполягає Михайло Савва.
Але з огляду на ситуацію переговори можуть відбутися без участі перших осіб, припускає він. І тут у питанні звільнення українських бранців ключову роль можуть відіграти США.
Незалежно від того, хто при владі, демократи чи республіканці, права людини залишаються у Сполучених Штатах пріоритетною цінністю, вважає правозахисник.
«Шанс на звільнення людей є. Будь-який тоталітарний режим, а російський режим, безумовно, неототалітарний, не думає про людей взагалі, люди не в пріоритеті. Але люди у пріоритеті для нас, тому ця кампанія спрямована на те, щоб союзники України, насамперед, Сполучені Штати, нова адміністрація Сполучених Штатів, зрозуміла, що переговори без такого важливого питання, як звільнення людей, не повинні розпочатися», – наголосив Михайло Савва.
На Росію є кілька важелів впливу, зазначає експерт. Це чинні санкції й ті обмеження, які обіцяє президент США, якщо Росія не піде на поступки. Є ще й механізми, які Україна не використовувала, вважає експерт.
Ще жодна країна не звернулася до Міжнародного суду ООН із позовом проти Росії щодо порушення Конвенції проти тортур. Росія з неї не виходила, зазначає Михайло Савва.
Затримання тисяч українських цивільних без судових вироків взагалі без судових рішень незаконне Михайло Савва
«Затримання тисяч українських цивільних без судових вироків взагалі без судових рішень незаконне. Багатьох цих людей утримують із березня 2022 року. Тобто це варіант жорстокого поводження, що заборонено цією Конвенцією. Росія її порушила. Якщо таке звернення буде, це є серйозним важелем впливу, тому що міжнародний суд ООН – це судова інстанція. І її рішення є обов’язковими для виконання, на відміну, наприклад, від резолюції Генеральної асамблеї ООН», – каже Михайло Савва.
Журналіст та активіст із Нової Каховки Сергій Цигіпа – один із цивільних бранців Кремля.
Російські військові затримали його в березні 2022 року на Херсонщині. До цього він брав участь у проукраїнських мітингах. Після затримання Сергія перевезли до анексованого Криму та утримували в Сімферопольському СІЗО. Його звинуватили у шпигунстві. Про те, що Сергій живий і його утримують у Криму, дружина Олена дізналася лише наприкінці травня 2022 року.
«Тоді померла моя мама, і люди, коли прийшли на поминальний обід, сказали, що там знайомі знайомих передали, що хтось звільнився із Сімферопольського на той момент, це був СІЗО №1 і чув на прогулянках прізвище Цигіпа. І сказали, що він зараз перебував на момент травня 2022 року в першому СІЗО у Сімферополі. Це була така перша новина», – розповіла дружина Сергія Олена Цигіпа.
Вже пізніше вона змогла отримувати звістки від чоловіка – у віршах. Так вона дізнавалася про його стан.
«Сергій – творча людина, письменник, і у нього є вірші, акровірші. У цих віршах завуальовано я читаю про те, що до нього застосовували електрострум, побиття жорстоке, шантаж, приниження. Буквально, звісно, про це мені ніхто не може розповісти. Тільки коли Сергій повернеться додому, і ми зможемо дізнатися докладніше про це», – розповіла Олена Цигіпа.
Сергія силою і шантажем змусили відмовитися від адвоката, з яким він уклав угоду. І до першого засідання підконтрольного Росії суду він не міг скористатися своїм правом на захист, розповідає Олена.
«Лише після того, як відбулося перше засідання суду в серпні 2023 року, коли Сергій публічно сказав, що все, що він підписав, це було примусово, під приниженням, під час тортур, і що він відмовляється від усього, що він підписав, і вимагає свого адвоката. І лише після цього було допущено адвоката до Сергія», – розповіла Олена Цигіпа.
У жовтні 2023 року підконтрольний Росії Верховний суд Криму засудив Сергія Цигіпу до 13 років ув’язнення.
Його етапували до колонії міста Скопін Рязанської області Росії.
Його змушували взяти російське громадянство і паспорт Олена Цигіпа
«Мені відомо, що його змушували працювати. Він відмовлявся, сказав, що навіть за вашими законами я пенсіонер, і маю право не працювати. Його змушували взяти російське громадянство і паспорт. Звичайно, він теж відмовляється, тому що він адекватна, розумна людина», – каже Олена Цигіпа.
Востаннє лист від Сергія Олена отримала 19 грудня. Передати звістку про себе вдалося через адвоката. Так Олена дізналася, що чоловіка тримають в одиночній камері.
«Знаходилися якісь такі маленькі приводи, як цукерка в тумбочці, незастебнутий ґудзик верхній чи ще якісь такі дрібниці, за що його відправляли до карцеру, нібито за порушення режиму. І за правилами цієї колонії, якщо ти тричі перебуваєш у карцері, тебе відправляють до камери, не до загону, а до камери. І ось уже понад пів року Сергій перебуває у цій камері», – розповіла Олена Цигіпа.
Скільки загалом українців, позбавлених Росією свободи, достеменно невідомо.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини торік у лютому повідомляв про 28 тисяч цивільних. За даними Кримськотатарського Ресурсного центру, з початку анексії Криму зафіксовано 370 політично мотивованих кримінальних переслідувань місцевих жителів, понад 220 з яких – стосовно кримських татар.
У документах «Центру громадянських свобод» фігурують дані про 7 тисяч людей.
«Уповноважений у справах прав людини говорить про іншу цифру, вона більша, і вона також має право на існування. У чому проблема? Вона полягає у тому, що ніхто не знає точну кількість цих людей. Тому що РФ порушує норми міжнародного гуманітарного права і не повідомляє про більшість навіть у міжнародний комітет Червоного Хреста», – розповів Михайло Савва.
За інформацією правозахисника, відомі прізвища 2 тисяч цивільних. Решта – це оцінки, каже він. Інформацію про них треба підтверджувати, а людей шукати. І це при тому, що Росія їх ховає. Тому, каже правозахисник, у вимогах кампанії «Люди перш за все» з’явилася умова про створення моніторингової місії.
За даними Національної спілки журналістів України, в російському полоні перебувають і близько 30 українських журналістів. 15 із них – журналісти, яких ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну переслідували в анексованому Криму, зокрема, і кримськотатарські громадянські журналісти. У російському увязненні досі перебуває і фрилансер Крим.Реалії Владислав Єсипенко.
