У XVII столітті, на перехресті Бахчисарая та Ісфагана, створювалася зброя, покликана стати символом влади та рівноваги у великій політичній грі, де вирішувалася доля півдня Європи. Ця зброя – шабля Сагіба Ґерея, представника правлячої династії Кримського ханату, нащадка Чингісхана.
Про це пише офіційний сайт Заповідника Києво-Печерська лавра.
Сьогодні ця шабля представлена на виставці «Мазепа. Стратегія європейської України» у Києво-Печерській лаврі, відкриваючи сторінки історії козацької держави та її стратегічного союзу з Кримом. Про унікальний артефакт розповів Олексій Савченко, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Скарбниці НМІУ.
Іранський клинок і кримська велич
Шабля типу «шамшир» із легким вигнутим клинком, створена для блискавичних ударів вершника, була виготовлена іранським майстром Асадоллагом з Ісфагана. На клинку викарбувано золотом ім’я власника – «Сагіб Ґерей Султан». Руків’я у формі голови хижого птаха виконано в стилі «карабеля», популярного в Османській імперії та Речі Посполитій. Ця зброя, ймовірно, належала калга-султану або нуреддіну – ключовим постатям Кримського ханату, які відігравали провідну роль у війнах і дипломатії на межі Османської імперії, Речі Посполитої, Московії та козацької України.
Кримський ханат: не провінція, а центр сили
Кримський ханат XVII століття був не просто васалом Османської імперії, а впливовою державою з власною армією, економікою та дипломатичними зв’язками. Бахчисарай виступав важливим політичним осередком, що підтримував відносини з Європою та Азією. Саме тому в 1648 році Богдан Хмельницький звернувся до хана Іслама III Ґерея за підтримкою – і отримав її. Лідери Гетьманщини та ханату розуміли один одного не лише політично, а й культурно: хан володів українською мовою, а Хмельницький, імовірно, знав кримськотатарську чи турецьку, здобувши ці знання в полоні.
Цей союз був не випадковим, а стратегічним. Кримський ханат виступав гарантом угод і партнером, якого поважали в Європі. У Конституції Пилипа Орлика 1710 року підкреслювалася необхідність дружби з Кримом – державою, що мала вагу в очах європейських монархів. Шабля Сагіба Ґерея втілює мілітарну й політичну культуру ханату, що була невід’ємною частиною козацької стратегії.
Урок історії: сила в єдності
Шабля Сагіба Ґерея – це не лише зброя, а й символ втраченого союзу. Кримський ханат, Гетьманщина та Річ Посполита врешті стали жертвами однієї імперії через брак єдності. Ця реліквія, що збереглася в Бахчисараї, а згодом у Національному музеї історії України, нагадує про ціну роз’єднаності.
На виставці «Мазепа. Стратегія європейської України» шабля ілюструє, як Україна століттями виборювала своє місце у світі, будуючи союзи та демонструючи політичну суб’єктність. Сьогодні, в іншу епоху, ця історія нагадує: сила нації – у виборі правильних партнерів і пам’яті про спільну боротьбу за свободу.
Читати також: Містична сімка і бароковий портрет: таємниці Панегірика Івану Мазепі
