Недільний ранок сонний і водночас метушливий. На майдані Свободи в Острозі поволі збираються люди, спиняються перехожі, очікуючи траурний кортеж. Прапори і квіти.
Так уранці 26 січня Острог зустрічав полеглого воїна Збройних сил України (ЗСУ) Леоніда Степанюка.
Коли чорне авто, супроводжуване сиренами й прапорами, наблизилося до центральної площі міста, присутні уклякли на коліна. Звучала «Плине кача». Були схилені прапори України та стяг Острога.
Проспектом Незалежності, вулицею Князів Острозьких машина попрямувала до дому загиблого. Містяни, близькі й далекі сусіди, як один, виходили віддати останню шану Леонідові Степанюкові.
Маленька вулиця Леоніда Каденюка у зазначений час прощання незвично людна. Попрощатися прийшли від малого до старого. Сльози і квіти. Багато чоловіків у формі, у декого – шеврони з написами, дехто без розпізнавальних знаків, але всі стомлені і сумні.
Після заупокійної молитви в рідному дому траурна колона в супроводі духового оркестру Центру культури, дозвілля й туризму виконкому Острозької міської ради, церковного хору, численних містян вирушила до Свято-Миколаївського храму.
Там настоятель, благочинний церков ПЦУ на Острожчині Юрій Лукашик і духівництво краю молилися за упокій новопреставленого воїна Леоніда Степанюка в Царстві небеснім.
«Невинно вбитий воїн Леонід став ангелом війська Архангела Михаїла. І тепер із неба боронитиме Україну, яка йому була дуже дорога», – сказав у проповіді після літії Юрій Лукашик.
Священник також говорив про загарбницьку суть Росії, про боротьбу, яка триває у різних сферах, про потребу об’єднуватися.
«Якби хтось поміряв форму Леоніда, вона могла б здатися йому надзвичайно великою. Якби хтось пройшов шлях Леоніда, він міг би здатися непосильним. Усе тому, що під формою, під мундиром билося велике серце добре серце», – наголосив отець Юрій.
Після прощання траурна колона пушила до майдану Свободи, де відбулася громадська панахида. Автівки зупинилися. Люди вклякали на коліна.
У момент, коли колона входила на майдан, звучала «Плине кача». Пролунав сумний вірш про полеглого воїна (читала акторка Острозького театру Наталія Ясінська).
Духовий оркестр виконав Гімн України. Славень співали священники, церковний хор, усі присутні.
Загалом участь у траурному дійстві взяли сотні людей, зокрема й секретар Острозької міської ради Тарас Хмарук і керуюча справами виконкому Острозької міськради Ліна Гуріна.
Тарас Віталійович звернувся до родини загиблого зі втішними словами.
«Острозька громада сьогодні в скорботі. Ми прощаємося з Леонідом Вікторовичем Степанюком – героєм, батьком, братом, другом і одним із найкращих прикладів сина української землі», – сказав Тарас Хмарук.
Промовець розповів, що Леонід Степанюк народився в Острозі в 1976 році, навчався в Острозькій школі номер №1, Межиріцькій ЗОШ, а вищу освіту здобув у Львівському національному аграрному університеті. Працював у районних та міських організаціях земельних ресурсів, більше 15 років трудився на різних посадах в острозькому міськвиконкомі.
У березні 2023 року Леонід за власною ініціативою вступив до лав Збройних сил України. Загинув 15 січня 2025 року на Донецькому напрямку, виконуючи бойове завдання
«Острожани завжди пам’ятатимуть його як дуже добру, чуйну, світлу, спокійну людину. Леонід захоплювався рибалкою, мав дуже особливе душевне почуття гумору. Він ніколи не мав ворогів. Ті хто його знав близько, погодяться зі мною, що він став тим, хто в дорослому віці зберіг у собі дитину», – сказав Тарас Хмарук.
Поклавши квіти, представники влади прихилили коліна в останній шані, висловили співчуття родині.
Лунала «Плине кача». Зі сльозами прощалися острожани. А в небі, що прояснилося на той час, летіли лебеді…
Похоронили Леоніда Степанюка на Новому цвинтарі, на Алеї слави. Дружині загиблого урочисто передали синьо-жовтий прапор як символ держави, яку до останнього подиху боронив воїн.
