Підконтрольні Кремлю політики з Криму, а також російські військові експерти вважають, що атаки ЗСУ на Севастополь пов’язані з тим, що міністром оборони України призначено кримського татарина Рустема Умєрова. Водночас, відповідно до законодавства України, міністр оборони наразі виконує зовсім інші функції та бойовими діями не керує. Про це, а також про те, чому ставленики Кремля прив’язують ті чи інші дії ЗСУ до конкретних персоналій, а не військової стратегії, читайте у матеріалі Крим.Реалії.
Президент України Володимир Зеленський 3 вересня оголосив про відставку Олексія Резнікова з посади голови Міноборони України. На цю посаду було призначено Рустема Умєрова, який очолював до цього Фонд держмайна.
Умєрову 41 рік – він став наймолодшим міністром оборони в історії України. Призначення кримського татарина, делегата Курултаю кримськотатарського народу та радника Мустафи Джемілєва викликало різкі висловлювання серед підконтрольних Кремлю кримських політиків і російських експертів.
Страшилки для кримчан від російських політиків
Особисті погляди нового міністра оборони України – кримського татарина Рустема Умєрова – можуть бути причиною спроб ЗСУ, що почастішали, атакувати Севастополь. Таку думку в інтерв’ю News.Ru висловив російський військовий експерт, член-кореспондент Академії військових наук Олександр Бартош.
Крим у нього буде серед пріоритетів Олександр Бартош
«Умєров брав участь у справах радикальних кримськотатарських (таке написання використано в публікації – КР) націоналістів та екстремістів, налаштованих антиросійськи, активно їх підтримував. І зараз, коли він отримав у свої руки можливість керувати Міністерством оборони України, звичайно, Крим у нього буде серед пріоритетів», – сказав Бартош.
Тому, за словами експерта, не дивно, що почастішали удари по об’єктах Криму.
«І особистий чинник з боку Умєрова тут очевидний. Можна сказати, що він діє через образи на Крим і Севастополь як головний російський центр на півострові. Очевидною є його явна ворожість до нинішньої влади Криму, до нинішньої позиції Криму, його повернення до складу Росії, і, звичайно, Умєров робитиме дуже багато, щоб нашкодити кримському населенню», – додав Бартош.
Кримський напрямок він посилюватиме у вигляді диверсій, також може посилитися наступ ЗСУ Олександр Форманчук
Схожу думку на початку вересня в інтерв’ю севастопольському виданню Forpost висловлював і голова російської Громадської палати Криму Олександр Форманчук.
За його словами, Рустем Умєров «не вихідець із Криму, а давно живе у Києві», але сам факт зв’язку з Кримом може мати серйозні наслідки.
«Він вихованець Заходу: пройшов усі відповідні процедури стажувань. Те, що він – кримський татарин, позначиться на його діяльності як міністра. Думаю, що кримський напрямок він посилюватиме у вигляді диверсій, також може посилитися наступ ЗСУ в цілому на південному напрямку», – сказав Форманчук.
Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов розповідає про ще більшу загрозу призначення Умєрова міністром оборони України.
Впевнений, що за час перебування у Штатах його завербували Володимир Константинов
«Головне завдання Умєрова на новій посаді – вбивати наш народ, у тому числі кримських татар, росіян, представників багатьох інших національностей. Умєров це робитиме професійно. Він пройшов навчання у США. Впевнений, що за час перебування у Штатах його завербували, супроводжували і тепер не відпускають, допоки він не відпрацює замовлення своїх господарів. Нічого хорошого для цієї людини в такому призначенні немає», – написав Константинов у своєму Telegram-каналі.
Ексдепутат Держдуми РФ від Криму Руслан Бальбек заявив, що «Вашингтон має намір активніше використовувати національний фактор для виправдання будь-якої агресії проти Криму в очах світової громадськості». При цьому, як він вважає, США «просуватимуть наратив на зовнішньому контурі та всередині країни про націю, що пригнічується російською владою», маючи на увазі кримських татар.
Водночас російський політолог Юрій Свєтов має іншу думку. Він назвав Умєрова політичним призначенцем. «Треба розуміти, що міністр оборони в Україні вже не займається безпосередньо бойовими діями, він займається політикою, погодженнями, різними домовленостями», – зазначив Свєтов.
На українській стороні також наголошують на політичному характері призначення Умєрова міністром оборони. На думку Наталії Беліцер з Інституту демократії імені Пилипа Орлика, головною підставою призначення Умєрова на міністерську посаду, безумовно, став його професійний досвід, а не етнічне походження чи віросповідання, проте ці два чинники мали велике значення.
Це призначення привернуло увагу до війни та долі корінного народу тимчасово окупованого Криму Наталія Беліцер
«Політичний меседж тут також є. Він полягає, насамперед, у демонстрації Україні та світові рішучої відмови від будь-яких компромісів у питанні повернення півострова під юрисдикцію України (можливо, зі зміною його чинного статусу з адміністративно-територіальної – фактично російської – автономії на кримськотатарську національно-територіальну автономію у складі України). Це призначення привернуло увагу до війни та долі корінного народу тимчасово окупованого Криму з боку тюркських країн і всього мусульманського світу. Призначення також є сигналом для проукраїнських сил у тимчасово окупованому Криму», – зазначила Беліцер в інтерв’ю Радио Свобода.
Головна помилка російських політиків
Висловлюючи свої страхи щодо призначення Рустема Умєрова міністром оборони України, російські політики кардинально помиляються стосовно його повноважень з управління збройними силами під час війни. Можливо, на це впливає поширений у багатьох країнах поділ повноважень, коли, наприклад, у Росії цими процесами керують міністр оборони Сергій Шойгу та начальник генштабу Валерій Герасимов, а головнокомандувачем збройних сил є президент Володимир Путін.
Обов’язки між військовими структурами України навпаки розподіляються так: за тактику, стратегію, координацію дій на полі бою відповідають Збройні сили України на чолі з Головнокомандувачем генералом Валерієм Залужним; у віданні Міністерства оборони перебуває логістика, забезпечення армії (насамперед, озброєння) та господарські питання.
Як і в країнах НАТО, українське оборонне відомство очолює цивільна особа. За принципами НАТО, оборонне відомство як орган центральної влади має здійснювати демократичний цивільний контроль над Збройними силами, ресурсне забезпечення армії, а також визначати оборонну політику, а Генеральний штаб – реалізовувати її.
Розмежування посади начальника Генштабу та Головнокомандувача ЗСУ, а також реформування командувань видів було проведено у 2019 році. Відповідно до реформи, Головнокомандувач командує ЗСУ, а Генштаб – забезпечує його роботу та надає підтримку в реалізації його рішень. При цьому Головнокомандувач ЗСУ підпорядковується міністру оборони.
Коли 3 вересня президент України Володимир Зеленський заявив про намір змінити міністра оборони України, він сказав, що «міністерство потребує нових підходів та інших форматів взаємодії як з військовими, так і з суспільством загалом».
Сам новопризначений міністр оборони України Рустем Умєров назвав пріоритети у своїй діяльності на новій посаді. У тому числі – формування суб’єктності міністерства. «Міністерство має стати головним інститутом координації сил оборони. Це стосується як формування стратегії та політики оборони України, так і координації завдань розподілу ресурсів між оборонними відомствами», – заявив він.
«Вся діяльність нашого міністерства має бути спрямована на те, щоб посилити наших військових, забезпечити їх усім необхідним – озброєння, військова техніка, спорядження, засоби індивідуального захисту, харчування, захист прав військових, якісна медицина, постійне навчання та підвищення кваліфікації», – наголосив Умєров.
Новий міністр оборони України серед пріоритетів також назвав посилення та розширення міжнародної коаліції. Про Крим Умєров у своєму виступі не згадав.
