Розлад соціальної тривоги: причини, симптоми, методи діагностики та лікування

Розлад соціальної тривоги, відомий також як соціофобія, є одним із найпоширеніших видів тривожних розладів. Він характеризується сильним і постійним страхом перед соціальними ситуаціями або виступами перед аудиторією, які можуть призвести до почуття ніяковості, осуду або критики з боку інших людей. Соціальна тривожність значно ускладнює повсякденне життя, обмежуючи можливості для професійного, академічного та особистісного розвитку. У цій статті ми розглянемо основні симптоми, причини, методи діагностики та лікування цього розладу.

Розлад соціальної тривоги: причини, симптоми, методи діагностики та лікування

Що таке розлад соціальної тривоги?

Соціальна тривога — це патологічний стан, що виходить за межі звичайного хвилювання або ніяковості, які відчувають люди перед важливими подіями, такими як публічний виступ чи перша зустріч з новими людьми. Люди з соціофобією відчувають настільки сильний страх перед соціальними ситуаціями, що це заважає їм жити повноцінним життям. Вони намагаються уникати будь-якої взаємодії, що може призвести до соціального оцінювання, і часто стають ізольованими або віддаленими від соціальних контактів.

Соціальний тривожний розлад (СТР) зазвичай виникає в підлітковому віці, коли відбувається становлення самоідентичності та зростає важливість думки оточуючих. Проте симптоми можуть проявлятися і в дитячому віці або вже у дорослих. На відміну від тимчасової сором’язливості, СТР характеризується стійким та інтенсивним страхом, який не зникає з часом і може тільки посилюватися без належного лікування.

Симптоми розладу соціальної тривоги

Симптоми СТР можна поділити на емоційні, когнітивні та фізичні. Вони можуть варіюватися залежно від конкретної людини та інтенсивності розладу, але загалом включають:

  1. Емоційні симптоми:
  • Постійний та інтенсивний страх перед соціальними ситуаціями.
  • Відчуття крайньої ніяковості або сорому.
  • Страх того, що поведінка виглядатиме дурнуватою або неадекватною.
  • Постійне очікування негативного оцінювання з боку інших людей.
  • Занепокоєння перед майбутніми соціальними подіями, що може тривати тижнями або навіть місяцями.
  1. Когнітивні симптоми:
  • Постійні думки про можливі негативні наслідки соціальної взаємодії.
  • Самокритика та надмірне обмірковування власної поведінки.
  • Переконання в тому, що інші люди «помітять» кожну помилку або недолік.
  1. Фізичні симптоми:
  • Підвищена пітливість.
  • Почервоніння обличчя.
  • Тремтіння рук або голосу.
  • Підвищене серцебиття.
  • Напруження м’язів.
  • Порушення дихання або задишка.

Фізичні симптоми можуть виникати навіть за думки про майбутню соціальну ситуацію. Це змушує людей з СТР уникати таких подій, як виступи перед аудиторією, участь у зборах, зустрічі з новими людьми, співбесіди на роботу або навіть побутові ситуації, такі як похід у магазин або спілкування з офіціантом у кафе.

Причини виникнення розладу соціальної тривоги

Розлад соціальної тривоги має складну етіологію, що включає генетичні, біологічні та психологічні чинники.

  1. Генетичні фактори: Дослідження показують, що соціофобія часто передається спадково. Люди, у яких є родичі першого ступеня споріднення з цим розладом, мають вищу ймовірність розвитку СТР.
  2. Біологічні фактори: Соціальна тривога може бути пов’язана з дисбалансом нейромедіаторів у мозку, зокрема серотоніну та дофаміну, які відповідають за регуляцію настрою та емоційної реакції на стрес. Також було встановлено, що люди з СТР мають підвищену активність у мигдалеподібному тілі — зоні мозку, що відповідає за обробку страху та емоційних стимулів.
  3. Психологічні та соціальні фактори: Травматичні події в дитинстві, такі як булінг, насмішки або приниження, можуть спричинити розвиток соціальної тривоги. Також вплив на формування розладу можуть мати батьки з гіперопікою або, навпаки, емоційно недоступні батьки, що сприяє заниженій самооцінці та високій залежності від думки оточуючих.

Як відрізнити соціофобію від звичайної сором’язливості?

Важливо розуміти, що соціальна тривога — це більше, ніж просто сором’язливість. Багато людей відчувають легке хвилювання або дискомфорт перед соціальними взаємодіями, але вони все ж здатні долати ці почуття і продовжувати жити активним життям. Натомість люди з СТР настільки бояться негативної оцінки, що це заважає їм брати участь у повсякденних ситуаціях. Вони можуть уникати навчальних закладів, роботи, соціальних подій та навіть сімейних зустрічей, оскільки страх стає непереборним.

Основними відмінностями є ступінь інтенсивності страху та його вплив на здатність людини нормально функціонувати. Якщо хвилювання заважає досягненню особистих цілей або викликає постійну ізоляцію, варто звернутися до фахівця.

Діагностика розладу соціальної тривоги

Діагностика СТР передбачає комплексний підхід, який включає клінічне інтерв’ю, психологічне тестування та оцінку симптомів відповідно до критеріїв Міжнародної класифікації хвороб (МКХ-11) або Діагностичного і статистичного посібника з психічних розладів (DSM-5).

Під час діагностики враховуються такі фактори:

  1. Тривалість симптомів: симптоми повинні зберігатися протягом щонайменше шести місяців.
  2. Вплив на життя: симптоми мають значний негативний вплив на соціальне функціонування, роботу або навчання.
  3. Виключення інших розладів: перед тим як поставити діагноз СТР, слід виключити наявність інших психічних розладів, таких як генералізований тривожний розлад, депресія або посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).

Лікування розладу соціальної тривоги

Лікування СТР зазвичай включає поєднання психотерапевтичних методів і медикаментозної терапії. Такий комплексний підхід дозволяє ефективно зменшити симптоми тривоги та навчити пацієнтів справлятися з соціальними ситуаціями без страху.

  1. Психотерапія

Психотерапія є основним методом лікування СТР. Вона допомагає пацієнтам виявляти та змінювати негативні думки, що провокують тривожні реакції. Найбільш ефективним методом є когнітивно-поведінкова терапія (КПТ).

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ): цей метод спрямований на зміну негативних переконань, які викликають страх перед соціальними ситуаціями. Психолог допомагає пацієнту розпізнавати ірраціональні думки, ставити їх під сумнів і замінювати більш реалістичними та позитивними. Крім того, КПТ включає експозиційну терапію — поступове і контрольоване занурення у страхітливі соціальні ситуації, щоб навчитися справлятися з тривогою та розвивати впевненість у собі. За ефективною психологічною допомогую ви можете звернутись до фахівців Психологічного центру «Далі«.

Групова терапія: участь у груповій терапії дозволяє пацієнтам спілкуватися з іншими людьми, які мають подібні проблеми. Це створює безпечне середовище для відпрацювання соціальних навичок, обміну досвідом та отримання підтримки.

Тренінги соціальних навичок: під час таких занять пацієнти вчаться ефективніше взаємодіяти з оточуючими, формувати нові контакти та долати труднощі у спілкуванні.

  1. Медикаментозне лікування

Медикаментозна терапія призначається у випадках, коли симптоми СТР є настільки вираженими, що заважають нормальному функціонуванню. Найчастіше застосовуються антидепресанти з групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), такі як сертралін, есциталопрам або флуоксетин. Ці препарати допомагають зменшити тривогу, підвищують настрій та знижують рівень стресу.

Інші препарати, такі як бета-блокатори, можуть бути використані для зниження фізичних симптомів тривоги, таких як тремтіння рук або прискорене серцебиття.

Медикаменти призначаються лише лікарем-психіатром і вимагають постійного контролю для уникнення побічних ефектів та коригування дозування.

  1. Підтримка та самодопомога

Для людей з СТР важливо навчитися справлятися зі своїми страхами самостійно. Існують різні методи самодопомоги, які можуть зменшити рівень тривоги та покращити загальне психічне самопочуття:

  • Практикуйте релаксацію та медитацію: дихальні вправи, йога або прогресивна м’язова релаксація можуть допомогти знизити напруження та заспокоїти нервову систему.
  • Встановлюйте маленькі цілі: почніть з невеликих соціальних взаємодій і поступово ускладнюйте завдання.
  • Ведіть щоденник думок та почуттів: записуйте свої переживання перед соціальними подіями та аналізуйте, наскільки вони реалістичні.

Висновок

Розлад соціальної тривоги є серйозним психічним станом, який може суттєво обмежити можливості людини в навчанні, роботі та особистому житті. Вчасне звернення до фахівця, поєднання психотерапії та медикаментозного лікування, а також підтримка з боку близьких допоможуть ефективно знизити симптоми тривоги та відновити впевненість у собі. Якщо ви або хтось із ваших близьких стикається з соціальною тривогою, не зволікайте — зверніться до психолога онлайн або спеціаліста-психотерапевта для отримання допомоги та підтримки.

Новости Крыма