Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський днями підбив підсумки операції Сил оборони в російській Курській області, що триває з 6 серпня. Зокрема, генерал заявив, що за цей час у полон було взято 717 російських військовослужбовців, ще понад 20 тисяч убито та поранено.
Як повідомлялося раніше, у бойових зіткненнях на Курщині беруть участь і зазнають при цьому чималих втрат російські військові з’єднання та частини з анексованого Криму. Нові деталі та обставини їх поступового «сточування» з’ясовували Крим.Реалії.
Слід нагадати, що, за інформацією представництва Президента України в АРК, у Криму поховали щонайменше 1295 російських військових із підрозділів, дислокованих на півострові. Причому 814 із них, ймовірно, були громадянами України. Кількість загиблих може бути більшою, оскільки Росія приховує свої реальні втрати у цій війні.
Що ж стосується безпосередньо Курської області, то незалежних підтверджень точних даних про санітарні та безповоротні втрати росіян з початку операції немає. Однак у перебігу обмінів полоненими російській стороні повернули понад 200 полонених, як стверджується, захоплених саме в Курській області. Серед них були і військовослужбовці строкової служби.
За твердженням генерала Сирського, Росія нині зосередила у Курській близько 45 тисяч військових, а також скерувала туди військовий контингент із Північної Кореї. Саму Курську операцію він назвав превентивною, що запобігла наступу російських військ на Сумську область. Раніше президент України Володимир Зеленський називав наступ на Курську область частиною стратегії примусу Росії до миру. Українські керівники зазначають, що країна не ставить собі за мету анексію російських територій.
Там, під Суджею
Аналітики DeepState написали, що росіяни 7 листопада відновили наступальні дії в Курській області, зокрема, на Погребки, Зелений Шлях, Дар’їне та Суджу. Українським силам основний натиск вдалося стримати, хоча росіяни намагатимуться ще не раз своїми підрозділами здійснювати масові штурми. При цьому вони використовують традиційну тактику – підвезення піхоти на рубіж атаки штатними БМП та БТР.
Момент такої тактики зафіксований на відео в матеріалі аналітика Forbes Девіда Акса.
Зважаючи на все, це відео Акс отримав від Крігсфоршера, українського оператора безпілотника, який підтримує українські підрозділи на Курському напрямку. Посилаючись на нього, Акс пише, що російські морські піхотинці 810-ї бригади 7 листопада пішли в наступ на українські позиції в Курській області на лівому фланзі. Їхня атака здійснювалася на 14-и БТР-82 із 40, які напередодні отримала бригада. У результаті десять із них було знищено або пошкоджено і кинуто на поле бою. Враховуючи, що у БТР-82 може поміститися до 10 осіб десанту, то, на думку аналітика, того дня втрати 810-ї бригади могли становити до 140 бійців.
Як резюмував у своєму матеріалі Девід Акс, Кремль готовий пожертвувати сотнями і навіть тисячами життів, намагаючись ліквідувати Курський виступ. Але це вигідно лише за умови реалізації «мирного плану» Дональда Трампа.
Проте Трамп, пропонуючи створити демілітаризовану зону, водночас не пропонує жодних шляхів для її забезпечення, і в такому разі вона ігноруватиметься або часто порушуватиметься. Таким чином, мирна пропозиція Трампа «наївна», тож Росія та КНДР можуть кидати війська і техніку на Курський виступ у спробі створити умови для перемир’я, яке може ніколи не настати, зазначає аналітик.
Північнокорейці поспішають на допомогу 810 бригаді?
Девід Акс стверджує, що 810 бригада атакувала 7 листопада за підтримки північнокорейських підрозділів. Цей факт не відкидає український аналітик групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко. «Підрозділи КНДР на рівні штурмової роти вже задіяні в Курській області і дуже активно, і є серед них «двохсоті» та «трьохсоті», – розповів він Крим.Реалії. – Щоправда, поки що немає верифікованих даних щодо цього. Думаю, що найближчим часом може з’явитися ця інформація у вигляді фото чи відео. Цілком можливо, що північнокорейці взаємодіють із 810-ю бригадою».
Коваленко також припускає, що одним із практичних завдань цих військовослужбовців може бути навчання в реальних бойових умовах, оскільки вони мають нульовий бойовий досвід і стару, адаптовану під КНДР військову науку.
За даними Головного управління розвідки Міноборони України, в останній тиждень жовтня Росія перекинула з Приморського краю РФ у райони поблизу України понад 7 тисяч солдатів армії КНДР.
«КНДРівців Москва озброїла, зокрема, мінометами калібру 60 мм, автоматами АК-12, кулеметами РПК/ПКМ, снайперськими гвинтівками СВД/НВЧ, ПТРК «Фенікс» та РПГ-7», – розповіли у розвідці.
Також, за даними ГУР, «північним корейцям або, як їх називають у російській окупаційній армії, «особливим бурятам» видали кілька приладів нічного бачення, тепловізорів, коліматорних прицілів та біноклів».
«Північнокорейські війська переміщали за допомогою щонайменше 28 військово-транспортних бортів ВКС РФ», – додали в ГУР.
Крим.Реалії наразі не мають можливості перевірити ці дані з незалежних джерел.
«Також багато загиблих із 810-ї»
З початку бойових дій у Курській області журналісти Крим.Реалії нарахували 82 некрологи з прізвищами військовослужбовців Севастопольської 810-ї ОБрМП. Зокрема, 47 убито саме на Курщині, 2 – у Херсонській та 4 – в Донецькій областях. По всіх інших місця смерті чи поранення не вказані.
Підтвердження цьому, а також про самі обставини смерті, полону тощо можна знайти в телеграм-каналі, у групі «Поиск пропавших военнослужащих».
Загалом, там досить багато різної «курської» інформації». Наприклад, що загиблих на Курщині військовослужбовців везуть до Ростовського моргу, і там «багато загиблих із 810-ї».
Родичі також шукають зниклих безвісти, як, наприклад, Надя свого чоловіка Геннадія Шамалова з 2-ї роти тієї самої 810-ї бригади. Він зник безвісти на Курському напрямку 17 жовтня.
На думку журналістки Крим.Реалії Алексіни Дорогань, у соцмережах спеціально чи випадково стали менше повідомляти про втрати росіян. І водночас стали більш агресивно висловлюватися щодо українців та України, більше викладати фото та відео з тілами загиблих українських військовослужбовців. Мабуть, так російські адміни намагаються підняти у своїх співвітчизників патріотичний та бойовий настрій, припускає Дорогань.
