У небі над Чорним морем зафіксовано підвищену активність розвідувальної авіації країн НАТО. Про це Крим.Реалії повідомляли з посиланням на моніторинг даних ресурсу Flightradar. Що відомо про можливості авіарозвідників Північноатлантичного Альянсу та ймовірну мету їхнього моніторингу в акваторії Чорного моря? Яку інформацію вони збирають і чи можуть ЗСУ її використовувати? Про це в ефірі Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин говорив із журналістом Defence Express Іваном Киричевським та керівником військових програм українського Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павлом Лакійчуком.
3 березня, за даними моніторингу ресурсу Flightradar, у районі південної частини окупованого Криму в небі чергував розвідувальний БПЛА Сполучених Штатів RQ-4 Global Hawk.
Того ж дня над тією ж зоною двічі пролетів британський розвідувальний літак Boeing RC-135W Rivet Joint у супроводі двох винищувачів. Global Hawk у цьому районі працює регулярно. Так, вранці 8 березня було зафіксовано черговий політ, що тривав добу.
Крім того, над румунською частиною узбережжя Чорного моря регулярно курсує італійський розвідувальний літак Gulfstream G550, що чергує ці вильоти з моніторингом над польсько-білоруським кордоном.
Інтенсивність розвідувальної авіації НАТО в акваторії Чорного моря є високою, розповідає журналіст Defence Express Іван Киричевський. За даними ресурсу Flightradar, над Чорним морем постійно літає той самий безпілотник Global Hawk із позивним Forte 10. Це не означає, що у США він лише один, каже журналіст. Питання в тому, скільки літаків включають транспондер, щоб за ними можна було стежити.
Інтенсивність розвідувального моніторингу авіації країн НАТО за окупантами у Криму постійно підтримується Іван Киричевський
«Для того щоб був постійний моніторинг і можна було постійно стежити за російськими окупантами на тимчасово окупованому півострові, у постійній бойовій готовності має бути певна кількість літаків. Літаки мають властивість ламатися, їм треба якісь вузли замінити, ротацію екіпажів треба проводити. Так чи інакше, певна інтенсивність розвідувального моніторингу авіації країн НАТО за окупантами у Криму постійно підтримується», – розповідає журналіст.
«Росіяни знають, що за ними постійно стежать»
Окрім Global Hawk над Чорним морем чергують патрульні протичовнові літаки Boeing P-8 Poseidon. Вони можуть стежити за надводними цілями та виявляти підводні човни. «Росіяни знають, що за ними постійно стежать і у них немає можливості сховатися», – зазначає Киричевский.
«ВМС України постійно повідомляють про те, що в море вийшла якась кількість кораблів із «Калібрами» та підводних човнів. І тут постає питання: а звідки ми про це знаємо, причому в щоденному режимі, враховуючи, що у нас немає патрульних літаків, немає літаків радіоелектронної розвідки та інших засобів, які могли б безпосередньо встановити факт перебування біля берегів Криму тих чи інших російських кораблів. Наші радіолокатори на берегових ракетних комплексах на таку відстань у теорії можуть не добити. Відповідь тут очевидна: західні союзники в режимі онлайн постійно щось передають», – каже Киричевський.
Судячи з деяких даних моніторингу, контроль над Чорним морем має посилитися, вважає Киричевський. Такий висновок він робить на основі інформації про те, що в середині лютого до Румунії було перебазовано 3 літаки радіолокаційного дозору AWACS.
«Ці літаки потрібні, щоб стежити за можливими пусками ракет «Калібр» із Чорного моря або ракет Х-101 та Х-555 зі стратегічних бомбардувальників або в районі Каспійського моря, або в інших частинах Російської Федерації. Там скоро росіянам буде ще гарячіше та цікавіше», – зазначив журналіст.
Допомога для українських безпілотників
Літаки радіолокаційної розвідки НАТО відстежують об’єкти не лише в морі, а й на суші. Вони можуть запеленгувати всі частоти, на яких працює російська ППО чи російські протиракетні берегові комплекси «Бал» і «Бастіон», з яких росіяни намагаються обстрілювати Одеську область, розповідає журналіст Defence Express.
«Такий моніторинг допомагає прокласти маршрути для наших безпілотників так, щоб «бавовна» долетіла без зайвих перешкод, куди треба і добре. Що стосується Global Hawk, то такі безпілотники насамперед спрямовані не на те, щоб шукати кораблі, а, швидше за все, стежити за сухопутними військами РФ на тимчасово окупованому півострові», – пояснює Іван Киричевський.
Наприклад, розповідає Киричевський, перші раритетні танки Т-62 потрапили на фронт не з Росії, а з баз зберігання на території тимчасово окупованого Криму. Завдяки розвідувальній авіації НАТО вдалося зафіксувати, що коли російській армії потрібно було зняти зі зберігання танки Т-90, вони також опинилися в Криму. Аеророзвідка зафіксувала і підготовку на півострові мобілізованих та їх відправку на Запорізький напрямок, розповідає журналіст.
«Ракети «Калібр» із заводу десь у Підмосков’ї підвозять безпосередньо на окупований півострів. А як зафіксувати факт доставки цих ракет суходолом? Для цього американські безпілотники й потрібні. І це вже не кажучи про відправку військових ешелонів та якихось вантажів. Є агентурна розвідка, є супутники, але якби цим можна було б обійтися, то розвідувальних і патрульних літаків як класу зброї не існувало б. А оскільки один вид розвідки закрити всі ніші не може, то американці та британці дуже активно використовують ці літаки всупереч тому, що на так давно існували плани повністю їх списати і перейти до використання БПЛА та супутників, але добре, що не поспішили», – зазначає Киричевський.
«У Росії проблеми з РЕБ стратегічного рівня»
Проти повітряних розвідників НАТО російські системи радіоелектронної боротьби малоефективні, упевнений Киричевський. Їм вдається глушити українські безпілотники на лінії фронту, але лише тому, що «там місцеві Кулібіни щось намагаються вигадати, – каже журналіст. А ось із РЕБ стратегічного рівня у РФ проблеми, упевнений Киричевський.
«Російські пропагандисти можуть довго розповідати, як їхня РЕБ щось заглушила, але за фактом, як ми можемо помітити, необхідні дані для сил оборони, такі як розташування кораблів, частота роботи ППО, інтенсивність просування російських окупантів тимчасово окупованим півостровом, це все вдається видобувати регулярно. А значить – засоби російської РЕБ там не працюють так, як того хотіли б окупанти», – заявив Киричевский
«Українські розвідники працюють дуже класно»
Керівник військових програм українського Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук не погоджується з думкою Івана Киричевського про те, що українська радіоелектронна розвідка не може обійтися без розвідданих НАТО.
«Радіоелектронна розвідка України діє дуже потужно, просто про її можливості рідше говорять, ніж про такі очевидні речі, які можна побачити. Наприклад, як наші артилеристи ведуть вогонь, як наші піхотинці стримують противника. Розвідники працюють дуже класно, і за рахунок можливої радіотехнічної та радіоелектронної розвідки в Чорному морі», – зазначає військовий експерт.
Павло Лакійчук зазначає, що західні партнери не можуть використати стаціонарні наземні засоби розвідки. Цим займаються ЗСУ. США ж використовують дані супутникової та радіолокаційної розвідки, отриманої завдяки супутникам і розвідувальній авіації.
«США за допомогою цих машин ведуть моніторинг обстановки щодо надводних цілей, повітряних цілей. Це навіть важливіше в цій ситуації. Після низки поразок на морі росіяни не домінують у північно-західній частині Чорного моря, але в повітрі вони зберігають свою перевагу, і рух їхніх літаків та ракет фіксується у тому числі за допомогою наших партнерів», – каже керівник військових програм українського Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук.
Взаємовигідний партнерський обмін
Українські військові та військові НАТО обмінюються цією інформацією. І це рівноправний, взаємовигідний обмін між партнерами, вважає Павло Лакійчук.
«Наші розвідники надають за потреби дані, у тому числі про телеметрію прольоту російських ракет. Коли кажуть, що російська ракета пролетіла над Румунією, це Генштаб ЗСУ дав телеметричні дані про прохід цієї ракети своїм румунським партнерам. Це є вершина айсберга. Це та інформація, яку слід поширювати, щоб росіяни розуміли, що їхні злочини фіксуються, і приховати їх буде неможливо. І розповідати всілякі вигадки та міфи не вийде», – зазначив Павло Лакійчук.
«Інформації багато не буває»
Інформації багато не буває, зазначає експерт. Тому українські військові та західні партнери постійно обмінюються розвідданими, за необхідності доповнюючи та уточнюючи їх. На думку Павла Лакійчука, зараз Україна має достатні можливості для отримання розвідувальної інформації щодо Криму та Європейської частини Росії.
