Україна просить Туреччину заарештувати судно Bomustafa O з вантажем ячменю, завантаженим у Керченській протоці біля берегів Криму. Як повідомило видання The Wall Street Journal, суховантаж із прапором Панами прибув до турецького порту Самсун. Після захоплення Кримського півострова Росія вдається до різних хитрощів, щоб приховувати заходи суден у порти Криму, закриті Україною після 2014 року, а також походження вантажів. Проте журналісти-розслідувачі, українські правоохоронці та дипломати розслідують ці факти та оприлюднюють їх.
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія використовує порти анексованого Криму для вивезення сільгосппродукції з окупованих українських регіонів, транспортування скрапленого газу та інших вантажів. Росія намагається приховувати це, особливо у випадках, коли йдеться про суди під іноземними прапорами.
Крим.Реалії поговорили з журналісткою розслідувального проєкту SeaKrime Центру «Миротворець», членкинею експертної мережі «Кримської платформи» Катериною Яресько про те, які методи використовує Росія, щоб ховати «кримський слід» суднозаходів та вантажів, і як журналісти викривають ці спроби.
Маніпуляції із завантаженням
Один з останніх прикладів – історія судна Bomustafa O, що прибуло до Туреччини в середині квітня з вантажем ячменю: українська прокуратура звернулася до турецької влади з проханням заарештувати це судно. Офіс генпрокурора України стверджує, що суховантаж перебував у Керченській протоці, але ячмінь на нього доставили судна з порту Керчі.
За словами журналістки розслідувального проєкту SeaKrime Центру «Миротворець» Катерини Яресько, такі маніпуляції із завантаженням складніше доводити, ніж фактичний захід судна в один із портів Криму.
– Це дуже складна [розслідувальна] робота – коли судна завантажують у Керченській протоці, зокрема українським зерном. Коли судна заходять у портиКриму – це злочин, незаконний перетин державного кордону України, такі факти простіше довести, на відміну від завантаження у Керченській протоці. Але бачимо, що українські органи працюють дуже добре.
Крим.Реалії звернулися до Генпрокуратури України та Посольства України в Туреччині з проханням прокоментувати ситуацію із судном Bomustafa O. На момент публікації цього матеріалу редакція не отримала відповіді відомств, ми готові опублікувати їх пізніше.
Спроби приховати назви плавзасобів
За словами Катерини Яресько, Росія використовує різні методи, щоб приховувати факти заходів у порти Криму. Наприклад, намагається приховати унікальні дані судна, розміщені на кормі або бортах. Крим.Реалії писали про такі випадки в порту Керчі. Яресько зазначає: ховати назву судна та ідентифікаційний номер IMO на суднах у захоплених Росією кримських портах намагалися і до повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Вони ховають ці дані, щоб зменшити вагу наших доказів
– Вони ховають ці дані, щоб зменшити вагу наших доказів. Наприклад, якщо існує фотографія судна з назвою – це переконливіше, ніж коли назва закрита ганчіркою. Тож вони пішли на це. Не всі використовують такі методи, найчастіше – це судна, що ходять під прапорами іноземних держав. Я пов’язую це з тим, що була досить активна діяльність МЗС України, зокрема посольства України в Лондоні, і багато суден-порушників втратили прапори. Плюс – діяльність СБУ, прокуратури АРК, були заочні арешти капітанів. Ми говоримо про серйозну діяльність української держави щодо порушників. Ці питання порушувалися в ІМО, було багато публікацій в іноземних ЗМІ, тому вони почали приховувати дані.
Катерина Яресько згадує: один із випадків, коли журналістам вдалося ідентифікувати судно в порту Севастополя, незважаючи на те, що його дані були закриті, стався у 2019 році. Судно CRYSTAL GALAXY під прапором Сирії завантажилося металобрухтом у Керчі та Севастополі. Попри спроби приховати назву, журналісти простежили судно до грецького порту. Інформацію про судна-порушника отримали українські відомства, зокрема посольство України у Греції та українське посольство у Лондоні (представництво України в IMO).
Вивезення українського зерна
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну стало відомо про вивезення зерна з окупованих українських територій через порти Криму. Про це повідомляли журналісти-розслідувачі українських і західних видань. Катерина Яресько зазначає: після того, як українські журналісти зафіксували збільшення обсягів вивезення зерна з порту «Авліта» (Севастополь), про це почала писати й іноземна преса.
Кожне іноземне медіа робило власне розслідування – зі своїми доказами, аспектами
– До нас зверталися журналісти, використовували наші матеріали. Наприклад, у видання CNN були дані про судно, що зайшло в порт Латакія в Сирії, і вони побачили нашу статтю про те, що судно завантажилося в Севастополі. Таким чином у них вийшов матеріал, і почався розвиток цієї теми у світових розслідувальних ЗМІ. Я вважаю, що це дуже важливо: кожне іноземне медіа робило власне розслідування – зі своїми доказами, аспектами, використовуючи методи та ресурси, які нам недоступні. Це було дуже потужно.
Кореспонденти Крим.Реалії неодноразово фіксували вивезення зерна з материкової України на територію анексованого Криму. Раніше агентство Associated Press та фонд Frontline у спільному розслідуванні встановили, що Росія могла викрасти українського зерна на суму щонайменше 530 мільйонів доларів.
Українська держава на дипломатичному рівні дуже багато працювала з Туреччиною, і ситуація змінилася
Пильна увага до вивезення Росією українського зерна через порти Криму змінила ситуацію, каже Катерина Яресько. До липня 2022 року Туреччина приймала це зерно, судна з Керчі одне за одним йшли в турецькі порти Самсун, Бандирма, Іскендерун. Однак публікації у світових медіа зробили цей канал незручним, водночас Україна почала вести переговори щодо «зернового коридору», і Туреччина була змушена відреагувати.
– Я знаю, що Українська держава на дипломатичному рівні дуже багато працювала з Туреччиною, і ситуація змінилася. Ми маємо чудову історію, коли судно FEDOR із зерном кукурудзи прийшло з Криму в турецький порт Бандирма, його протримали там більше місяця і відправили назад. Тобто зерно в Туреччині не прийняли, його привезли назад, і судно розвантажували у Севастополі.
Катерина Яресько також нагадала про скандал, пов’язаний із судном LAODICEA, яке привезло зерно та борошно з кримського порту в порт Тріполі (Ліван). Посольство України в Лівані оприлюднило докази того, що ці зерно та борошно були з України. Після численних публікацій та реакції української держави Ліван не купив цей вантаж, і його вивезли до Сирії.
– Після цього закрилися питання щодо прийому суден іншими країнами, судна із Севастополя почали ходити лише до Сирії. Ми збирали та аналізували інформацію і виділили три напрямки, куди прямували судна із зерном із кримських портів. Перший напрямок – Туреччина, через деякий час заходи припинилися. Другий – Сирія, цей канал діє і зараз. І третій напрямок – порт «Кавказ» (РФ).
Маніпуляції з документами
Катерина Яресько зазначає: щоб приховати походження українського зерна, Росія почала оформляти фейкові документи, які свідчать про те, що судна нібито завантажувалися у російському порту «Кавказ». Ці документи видаються офіційними російськими органами, але містять хибні дані. Однак і ці хитрощі не допомагають Росії, каже журналістка.
Це була підробка документів, ще один злочин, і журналісти показали, як Росія це робить
– Є чудове розслідування Financial Times про судно PAWELL, яке завантажилося українським зерном у порту окупованого Бердянська. Воно прибуло до Туреччини і показало там зовсім інші документи. Звичайно, Туреччина не прийняла б його, якби документи були з Бердянська. Це була підробка документів, ще один злочин, і журналісти показали, як Росія це робить. Дуже цікавий кейс.
Як повідомляли Крим.Реалії, Росія продала партію зерна з окупованої території Запорізької області під виглядом російського. Видання Financial Times на прикладі одного постачання розповіло, як зерно з України нелегально потрапляє на світовий ринок.
Приховане перевезення військових вантажів
Росія також використовує цивільні вантажні судна для перевезення озброєння і військової техніки. Таким чином вона намагається обійти міжнародну Конвенцію Монтре, що регулює прохід протокою Босфор військових кораблів воюючих держав.
Катерина Яресько нагадала про перевезення зафрахтованим Міністерством оборони РФ судном Sparta II із Сирії до Росії через протоку Босфор ракетних систем С-300ПМУ-2 у 2022 році.
Було щонайменше два випадки, коли судна йшли із Сирії до Новоросійська з військовими вантажами
– Було щонайменше два випадки, коли судна йшли із Сирії до Новоросійська з військовими вантажами. Влітку була заява МЗС України про те, що судно, яке перевозило комплекс С-300, спокійно пройшло Середземне море та Босфор. Такі факти відомі, перевезенням займається російська компанія «Оборонлогістика». Вона перевозить військові вантажі, є відповідні документи, але всі вдають, що це – торгове судно.
Як протидіяти Росії?
Після захоплення Кримського півострова Росія систематично порушує міжнародне морське право. Ситуація загострилася після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, розповідає членкиня експертної мережі «Кримської платформи» Катерини Яресько. Вона нагадала про випадки, коли судна, які законно вивозять українське зерно «зерновим коридором», змушені гаяти час в очікуванні перевірок, тоді як суховантажі, нелегально завантажені зерном у портах Криму, вільно проходять Босфор.
На думку експертки, необхідно розпочати міжнародне кримінальне провадження за фактом вивезення Росією українського зерна та залучити західних партнерів України до вирішення цієї проблеми.
Потрібний активніший вплив іноземних держав, наших партнерів
– Зерно йде до Сирії через Середземне море. Там є кораблі НАТО, патрулювання, і всі знають, що це крадене зерно, але досі не було жодного втручання, щоб припинити це. Україна не може сама впоратися. По-перше, ми маємо чим займатися: у нас війна. По-друге, це плавання у міжнародних водах – ми ще й там за ними маємо ганятися? Потрібний активніший вплив іноземних держав, наших партнерів, лідерів світової демократії.
Про це, зокрема, говорили на Чорноморській конференції безпеки міжнародної «Кримської платформи», що відбулася в Бухаресті (Румунія), розповідає Катерина Яресько.
Ми пропонуємо розширити мандат НАТО в Середземному морі й встановити там пункт перевірок
– На конференції безпеки «Кримської платформи» ми розробили документ, який було ухвалено та вже опубліковано. У ньому йдеться і про вивезення зерна, і про те, що ми пропонуємо розширити мандат НАТО в Середземному морі й встановити там пункт перевірок. Це може вирішити одразу дві проблеми – вивезення української сільгосппродукції та санкційні та військові вантажі, які можуть входити до Росії таким шляхом. Ми порушуємо ці питання на всіх можливих рівнях.
Російська влада публічно підтверджувала, що вивозить українське зерно з окупованих територій на анексований півострів. Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) визнавав, що Росія продає українське зерно. Однак пізніше він заявив, що у кримських портах не завантажують зерно для прямих поставок за кордон.
Українська прокуратура повідомила про підозри російському міністру сільського господарства Криму, директору компанії-власника кораблів РФ та 6 капітанам російських суден (ч. 2 ст. 332-1 КК України). За версією українського слідства, всі вони були причетні до перевезення награбованого зерна через окупований Крим.
