Російські ЗМІ пишуть, що захоплений у 2014 році український підводний човен «Запоріжжя» передадуть «в один із кримських музеїв». Відповідний музей на анексованому півострові лише один – Військово-морський музейний комплекс «Балаклава», і він також був захоплений Росією під час анексії Криму. Докладно про субмарину, її технічний стан, про музей та перспективи – у матеріалі Крим.Реалії.
Російська влада Криму має намір виставити в одному з кримських музеїв український підводний човен «Запоріжжя», захоплений внаслідок анексії півострова. Про це повідомляє російське агентство ТАСС із посиланням на джерело.
«Підводний човен «Запоріжжя» буде музеєфікований до завершення 2025 року», – йдеться у повідомленні.
При цьому музей, у якому планують експонувати підводний човен, не називають.
Колишня Б-435, що кочує по флотах
Підводний човен, який згодом отримав ім’я «Запоріжжя», був закладений 24 березня 1970 року в Ленінграді на Новоадміралтейському заводі під позначенням Б-435, спущений на воду 29 травня 1970 року. 20 січня 1971 року увійшов до складу Балтійського флоту, а лише через місяць, у лютому 1971-го, включений до складу Північного флоту ВМФ СРСР. У серпні 1990 року Б-435 було переведено на Чорне море, а 27 серпня човен увійшов до складу Чорноморського флоту ВМФ СРСР.
1997 року при розподілі Чорноморського флоту СРСР між Росією та Україною розглядалася передача Україні трьох підводних човнів, два з яких були забраковані українською стороною через незадовільний технічний стан. Б-435 був переданий Україні та отримав ім’я U01 «Запоріжжя».
11 липня 1997 року на підводному човні було урочисто піднято Військово-морський прапор України, а 21 липня субмарина увійшла до бойового складу ВМС України. 1 серпня 1997 року, коли вперше святкували День ВМС України, на Графській пристані у Севастополі міністр оборони України урочисто вручив командиру підводного човна капітану 3-го рангу Івану Джемелі військово-морський прапор, освячений у Володимирському соборі в Києві. 3 серпня субмарину було переведено під буксирами в Балаклавську бухту.
Підводний човен «Запоріжжя» належить до проєкту 641 – це серія радянських дизель-електричних підводних човнів (ДЕПЛ), за класифікацією НАТО – Foxtrot. Проєкт було визнано вдалим. Було збудовано 75 кораблів, у тому числі 17 – на експорт у військово-морські сили Польщі, Індії, Лівії та Куби.
Проєкт 641 був розроблений наприкінці 1950-х років, усі підводні човни цього проєкту давно списані, утилізовані або стали музейними експонатами. «Запоріжжя» вважається єдиною субмариною, яка перебуває в строю.
Нескінченні ремонти
У 1995-1996 роках підводний човен Б-435 пройшов ремонт у 13-му судноремонтному заводі в Кілен-бухті Севастополя. Човен стояв на приколі через відсутність коштів на придбання нових акумуляторних батарей, оскільки старі вже відслужили свій термін. Після входження до складу ВМС України у 1997 році човен було знову відправлено на ремонт. Через шість років, 22 лютого 2003 року, у Балаклаві відбувся урочистий спуск човна на воду після закінчення ремонту.
Але на цьому ремонтна епопея субмарини не закінчилася – акумуляторні батареї, як і раніше, вимагали заміни, і для їх закупівлі потрібна була чимала сума бюджетних коштів.
Акумуляторні батареї було закуплено у грецької компанії Germanos S.A. і доставлено в січні 2003 року, сума операції склала близько 3,5 млн доларів США (18 млн гривень за тодішнім курсом – КР). Після купівлі батарей з’ясувалося, що вони не відповідають за габаритними розмірами та клемами, встановити їх на субмарину не вдалося.
У 2006 році міністр оборони України Анатолій Гриценко заявив, що після ремонту підводний човен буде продано. Але продаж з якихось причин не відбувся.
Україна має право на те, щоб у неї був свій підводний флот Михайло Єжель
У 2008 році президент України Віктор Ющенко та міністр оборони України Юрій Єхануров ініціювали відновлення підводного човна. Питанням займався і наступний міністр оборони Михайло Єжель – щоб зберегти школу підводників Військово-Морських Сил України: «Сьогодні у світі лише 40 країн мають свій підводний флот. І я впевнений, що Україна має право на те, щоб у неї був свій підводний флот», – заявляв Єжель.
У січні 2010 року завершилося встановлення акумуляторних батарей, велися роботи з монтажу гідроакустичної та радіолокаційної станцій, а також систем зв’язку.
Того ж 2010 року Рахункова палата Верховної Ради зазначала, що ремонт підводного човна не ефективний. «Замість зміцнення боєздатності флоту держава витрачає мільйони на утримання недобудованого ракетного крейсера «Україна» та ремонт застарілого підводного човна «Запоріжжя», йдеться у висновку. На думку колегії Рахункової палати, ці гроші потрібно було витратити на придбання сучасного озброєння та військової техніки.
Цікаво, що у 2011 році «Запоріжжя» у несправному стані взяв участь у навчаннях «Фарватер миру 2011», де на ньому відпрацьовували завдання порятунку аварійного підводного човна, що ліг на дно.
20 березня 2012 року «Запоріжжя» залишив територію 13-го судноремонтного заводу Чорноморського флоту Росії. Під час ремонту було проведено роботи із заміни ділянок обшивки корпусу, ремонт донно-забортної арматури, торпедних апаратів, гвинто-кермового комплексу, дейдвудних сальників, монтаж носового шпиля, очищення та фарбування корпусу і цистерн головного баласту.
У строю ВМС України та захоплення човна Росією
У травні 2012 року підводний човен брав участь у російсько-українських навчаннях «Фарватер миру 2012», де на ньому відпрацьовували порятунок екіпажу під час аварії.
Влітку того ж року субмарина кілька разів виходила в море для проведення ходових випробувань та випробувань під час занурення. У січні 2013 року в Севастополі відбулися урочисті заходи з нагоди прийняття підводного човна «Запоріжжя» до бойового складу флоту.
У 2012 та 2013 роках підводний човен брав участь у спільному святкуванні Дня флоту України та Дня ВМФ РФ у Севастополі.
У 2014 році під час анексії Криму Росією екіпажу підводного човна кілька разів пропонували перейти на бік РФ, проте пропозиції були відкинуті вірними присязі моряками.
21 березня російські військові захопили корабель, на якому відбувся розкол серед особового складу. Частина моряків задраїлася всередині корабля, відмовляючись здаватися, решта зламала присягу і на чолі з капітаном 2-го рангу Робертом Шагєєвим взяли участь у захопленні човна та спуску українського прапора, а також демонтажі українського герба і таблички з назвою свого корабля. Пізніше зрадники виявили бажання продовжити службу у складі ВМФ Росії. Вранці 22 березня над човном було піднято Андріївський прапор, але до складу Чорноморського флоту РФ човен так і не увійшов.
Решта екіпажу на чолі з командиром капітаном 2-го рангу Денисом Клочаном залишили корабель і відбули на материкову Україну для продовження служби.
22 березня під проводкою буксира з російськими моряками на борту підводний човен «Запоріжжя» самостійно перейшов до Південної бухти, де й перебуває досі біля причалу №55.
Справи музейні
29 березня 2014 року Чорноморський флот Росії відмовився від використання човна через його технічні несправності, а також тому, що бойові можливості човна давно застаріли, і запропонував Україні забрати його назад для подальшого використання чи утилізації. Пізніше заяву про передачу підводного човна ВМСУ було спростовано.
Вже у квітні того ж року російська влада Балаклави заявила, що підводний човен «Запоріжжя» може стати музейним експонатом у Балаклавському музеї Холодної війни. Повідомлялося, що габарити субмарини дозволяють завести її та ошвартувати в одному з каналів центральної галереї.
Цікаво, що музею Холодної війни у Балаклаві не було. Згадуваний підземний музей – Військово-морський музейний комплекс «Балаклава» – входив до складу Центрального музею Збройних сил України та був захоплений і привласнений Росією разом з іншими українськими військовими об’єктами на півострові.
Музей у Балаклаві є підземним комплексом секретних військових об’єктів періоду Холодної війни. Підземна база підводних човнів у Балаклаві – об’єкт 825 ГТС – була секретним стратегічним військовим об’єктом СРСР. Спорудження протиатомного захисту першої категорії було вирубано у скелі для укриття, ремонту та обслуговування підводних човнів, а також для зберігання боєприпасів. Будувалась підземна база в період з 1953 до 1961 року.
У підземному каналі, довжина якого становить 602 метри, могло одночасно розміститися сім підводних човнів 613-го та 633-го проєктів. Загальна площа підземних споруд – 9600 квадратних метрів. Об’єкт має два входи-виходи, один з яких розташований біля входу в Балаклавську бухту, інший – безпосередньо в бухті.
2015 року тепер уже Центральне конструкторське бюро «Чорноморець» запропонувало переобладнати підводний човен у музей у Севастополі. 2019 року з такою заявою виступив директор Севастопольського військово-історичного музею фортифікаційних споруд – заявив, що музей готовий забрати субмарину.
2024-го все повернулося на круги своя – російська влада знову заявляє про переобладнання субмарини в музей.
«Запоріжжя» та Україна
Як уже згадувалося, підводний човен проєкту 641, розробленого близько 70 років тому, застарів морально і фізично. Його конструкція та озброєння не відповідають сучасним реаліям, а деякі частини та деталі банально руйнуються від часу.
Водночас «Запоріжжя» має для України та українців важливе символічне значення, асоціюючись із Запорізькою Січчю, козацьким військом та свободою. У зв’язку з цим боротьба за субмарину має бути продовжена.
Два з половиною роки війни у Чорному морі показали, що підводні човни більш невразливі порівняно з надводними кораблями. І Україна надалі, можливо, замислиться про їх будівництво. І навіть у безпілотному варіанті.
