Наукова співробітниця Одеського обласного центру української культури Маріанна Панасюк методом витинання виготовила панно «Різдво вдома» завдовжки понад сім метрів та завширшки три метри.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Маріанна Панасюк є членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України та займається витинанням вже сім років. Величезне панно мисткиня витинала вдома пів року.
У центрі композиції – українська хата, з її віконець виглядає малеча. За будиночком – старовинні церкви та синхронно розміщені янголи. Також на витинанці можна побачити первоцвіти під снігом – символ відродження життя. Через всю роботу проходить хвиляста безперервна лінія меандр, яка символізує нескінченність життя. Хвилі знизу додають панно «одеського» колориту.
«Спочатку створила ескіз на листочку А4, потім масштабувала його у велике полотно. Завдовжки полотно сім метрів 20 сантиметрів, висота роботи три метри. Витинала вдома на маленькому журнальному столику по частинах. Найскладніше було придумати малюнок та обрати символи, які хотіла б зобразити. Також складно було перенести ескіз на велике панно», – зазначила Панасюк.
За словами майстрині, вона створювала панно з думкою про те, що за Різдвом прийде і Перемога. Тоді сім’ї зможуть об’єднатися за гостинним українським столом, співаючи колядки.
Наразі панно прикрашає сцену Одеського обласного центру української культури.
Окрім панно в ООЦУК представлені інші символи українського Різдва: дідухи та солом’яні павуки.
«Дідухи, витинанки та павуки – основні символи українського Різдва. Ними люди здавна прикрашали свої оселі. Витинанками, зокрема, прикрашали вікна. Вважалося, що в лабіринтах павуків заплутувався весь негатив, який збирався в хаті за рік. Також павуків вішали над дитячою колискою. Дідухи стояли в хатах до Щедрого вечора, подекуди – до Водохреща. За народними традиціями, в цьому снопі поселяються духи предків, які приходять до нас на свята. Ці символи невід’ємні один від одного», – зазначила директорка ООЦУК Валентина Вітос.
