В анексованому Росією Криму за кілька днів безпілотними системами Головного управління розвідки Міноборони України було завдано ударів по російських радіолокаціних станціях, комплексах протиповітряної оборони, морських суднах і навіть вертольоту. Загальна вартість цієї військової техніки оцінюється в сотні мільйонів доларів. У деталях розбиралися Крим.Реалії.
Дванадцять російських радіолокаційних станцій (РЛС) були уражені українськими військовими в анексованому Криму. Під удар також потрапили системи ППО, морські судна та гелікоптер, заявляє у телеграм-каналі Головне управління розвідки Міноборони України.
Удари, як стверджується, завдавали протягом кількох днів. Серед уражених РЛС:
• 48Я6-К1 «Подльот» (2 шт.)
• 1Л125 «Ніобій-СВ» (2 шт.)
• 39Н6 «Каста 2Е2» (3 шт.)
• 9С19 «Імбир»
• «Небо-СВ»
• «Небо-М»
• 59Н6-Е «Противник-ГЕ»
• БРЛС «Мис».
Також під удар потрапили пускова установка С-300ВМ, командні пункти РЛС СТ-68 і РЛС 39Н6 «Каста 2Е2», а також три московитських зенітних ракетно-гарматних комплекси «Панцир-С1», транспортно-буксирне судно проєкту С4236, універсальний буксир «Федор Урюпин» та вертоліт Мі-8 російських окупантів», – йдеться у повідомленні.
Редакція перевірити цю заяву незалежно наразі не може. Російська сторона втрати не визнавала.
Кримські телеграм-канали 15 березня повідомляли про вибухи та роботу ППО в районі Сак і Євпаторії, у п’ятницю вибухи лунали в Джанкої, 12 березня вибухи та стрілянину чули у Саках і Заозерному.
Наймасовіший удар по російських системах ППО
Такої кількості уражених або знищених протягом короткого періоду часу радіолокаційних станцій не було за весь час повномасштабного вторгнення армії РФ в Україну. Навіть за найскромнішими підрахунками вартість цієї техніки становить близько 300 мільйонів доларів.
Так, мобільна РЛС 48Я6-К1 «Подльот» використовується для виявлення повітряних цілей на малих і гранично малих висотах у складній завадній обстановці. Орієнтовна вартість одного знищеного радіолокаційного комплексу, призначеного, зокрема, для видачі цілевказівки для зенітних ракетних комплексів С-300 та С-400, становить 5 мільйонів доларів.
РЛС 48Я6-К1 «Подльот» або «Подльот-К1» – одна з останніх моделей РЛС, що надійшли у війська російської ППО останнім часом.
«Подльот-K1» працює в сантиметровому діапазоні, одночасно може виявляти до 200 цілей на дальності від 10 до 200 кілометрів за максимальної висоти виявлення 10 км. Швидкість цілей – до 4400 км/год, що становить 3,6 Маха. Точність вимірювання координат цілі: за дальністю – 200 метрів, за азимутом – 1,6 градуса.
Про знищення в Криму двох РЛС «Подльот» ГУР повідомляло 29 листопада 2024 року, ще одну таку РЛС було знищено 28 листопада.
23 жовтня 2024 року було завдано удару по РЛС 48Я6-К1 «Подльот» в районі мису Тарханкут, атака здійснена ударним безпілотником.
10 червня 2024 року РЛС 48Я6-К1 «Подльот» було ліквідовано в районі села Рубинівка поблизу Джанкоя в Криму під час удару по ЗРК С-400.
Також «Подльот» було знищено 23 серпня 2023 року на Тарханкуті разом із ЗРК С-400.
Не менш важливою є РЛС 39Н6 «Каста 2Е2», яких було вражено три одиниці, а також командний пункт цієї станції.
Застосовується у дивізійній ланці ППО сухопутних військ – на пунктах управління начальників ППО дивізій та на КП зенітних ракетних полків «Тор». Її головне завдання – своєчасне виявлення літаків, вертольотів, крилатих ракет, БПЛА.
Зона огляду РЛС «Каста-2-2» становить за дальністю від 5 до 150 км, а за висотою – до 6 км. Дальність виявлення цілей з ефективною поверхнею розсіювання лише 0,3 кв м (невеликий БПЛА – КР), що летять на висоті 60 метрів, становить від 30 до 44 км залежно від висоти щогли антени. Максимальна кількість цілей – 50 штук.
Вартість «Каста-2-2» залежно від комплектації стартує від 60 млн доларів. Про знищення в Криму РЛС «Каста-2Е2» ГУР раніше повідомляло лише один раз – 29 листопада 2024 року.
Ще дорожчою є 55Ж6М «Небо-М» – її вартість становить 100 млн доларів.
Це мобільний радіолокаційний комплекс виявлення аеродинамічних і балістичних об’єктів на середніх та великих висотах, входить до сімейства РЛС «Небо». У комплексі використано засоби виявлення зі значними зонами виявлення малорозмірних і малопомітних цілей, у тому числі виконаних за технологією стелс. Для РЛК характерний малий час зав’язки трас по високошвидкісних цілях, високий темп оновлення та видачі інформації, у тому числі по швидкісних і маневруючих цілях, великі дальності виявлення пусків балістичних ракет, великі стелі в режимі супроводу балістичних цілей.
У комплекс «Небо-М» входять згадані в повідомленні ГУР радіолокаційний модуль метрового діапазону – РЛС «Небо-СВУ», а також радіолокаційний модуль дециметрового діапазону – РЛС «Противник-ГЕ». Зона виявлення комплексу становить 600 кілометрів, кількість супроводжуваних трас – 200.
Нова трикоординатна РЛС 1Л125 «Ніобій-СВ» метрового діапазону з вертикальною активною антеною відома з 2016 року, коли почалися її постачання в частині ППО Сухопутних військ ЗС РФ.
РЛС «Ніобій-СВ» призначена для викриття аеродинамічних і балістичних цілей, їх ідентифікації та визначення джерел активних перешкод. РЛС працює на відстані від 5 до 500 км, максимальна висота виявлення цілей − 65 км, а діапазон кутів підйому становить −10÷35°. Максимальна швидкість цілей становить 1500 м/сек. Станція може одночасно контролювати рух до 300 цілей.
У 2019 році ексзаступник командувача військ ППО Сухопутних військ ЗС РФ з озброєння − головний інженер військ ППО СВ генерал-лейтенант Олександр Лузан підкреслив, що кілька розміщених у Криму РЛС «Ніобій-СВ» зможуть контролювати все Чорне море.
Вартість одного комплекту РЛС «Ніобій-СВ» у 2018 році становила 394,80 млн рублів, або, приблизно, 6,5 млн доларів.
РЛС 9С19 «Імбир» − радянська та російська самохідна радіолокаційна станція секторного огляду, використовується у складі ЗРК С-300В і радіолокаційних постів РТВ військової ППО. РЛС встановлена на спеціальне гусеничне шасі. Станція призначена для виявлення та супроводу балістичних оперативно-тактичних, тактичних і аеробалістичних ракет із високим темпом супроводу, що забезпечує точну побудову траєкторій польоту цілей, а також виявлення аеродинамічних цілей у складних умовах.
Берегова радіолокаційна станція (БРЛС) «Мис-М1Е» призначена для виявлення, супроводу та визначення координат і державної приналежності надводних кораблів та малорозмірних швидкохідних цілей у відкритих і прибережних районах моря. БРЛС забезпечують визначення координат і параметрів руху цілей, а також видачу даних в автоматизовані системи збирання та обробки інформації. БРЛС можуть використовуватися для проведення суден у протоках або на зовнішньому та внутрішньому рейдах. БРЛС «Мис-М1Е» розміщується на автомобільному причепі й може переміщатися у потрібну точку узбережжя.
Та інші важливі цілі
Як повідомило ГУР, знищено відразу три зенітні ракетні гарматні комплекси «Панцир-С1». Станом на 2024 рік Росія мала 50 таких комплексів, і це істотна втрата.
ЗРПК призначений для ближнього прикриття цивільних і військових об’єктів (у тому числі комплексів ППО великої дальності) від усіх сучасних та перспективних засобів повітряного нападу. Також може здійснювати захист об’єкта, що обороняється, від наземних і надводних загроз.
За даними відомих контрактів, ціна одного ЗРПК «Панцир-С1» при експортних постачаннях становить від 13,15 до 14,67 мільйона доларів США.
Згадана у зведенні ГУР пускова установка С-300ВМ — це російська система ППО попереднього покоління. Призначена для ураження літаків тактичної та стратегічної авіації, з можливістю боротьби з балістичними ракетами малої та середньої дальності (до 2 500 км), оперативно-тактичними і тактичними ракетами, аеробалістичними та крилатими ракетами, розвідувально-ударними комплексами тощо.
Вартість однієї пускової установки складає близько 10 млн доларів.
Також ГУР повідомляє про те, що під удар потрапили «транспортно-буксирне судно проєкту С4236, універсальний буксир «Федор Урюпин». Можливо, йдеться про одне судно, а не про два, оскільки буксир «Федор Урюпин» якраз і побудований у межах проєкту С4236.
Буксир «Федор Урюпин» (IMO 9443499) побудований у березні 2010 року в Індонезії на суднобудівному заводі PT Jaya Asiatic Shipyard, належить до проєкту C4236, класифікується як «судно забезпечення, завізник якорів». Судно має довжину 72,5 метра, ширину 17 метрів, осадку 6 метрів, чистий тоннаж – 876 тонн, валовий тоннаж – 2921 тонна. З квітня 2012 року буксир перебував в українській юрисдикції, портом приписки значився Севастополь.
Це судно вже потрапляло під удар наприкінці грудня 2024 року. Як повідомляв телеграм-канал «Крымский ветер», 23 грудня в бухті біля селища Чорноморське український дрон влетів у борт буксира «Федор Урюпин».
За даними сервісу відстеження розташування суден marinetraffic.com, буксир «Федор Урюпин» перебував у порту озера Панське, на північний схід від селища Чорноморське. Система AIS судна вимкнена з липня 2022 року.
У цій же бухті і в той самий час відзначався однотипний із «Федором Урюпиным» буксир того ж проєкту C4236 – Мыс Тарханкут». Обидва судна використовувало створене Росією в Криму підприємство «Чорноморнафтогаз» – клон однойменного українського підприємства.
Що ж до Мі-8 – це багатоцільовий гелікоптер, який може мати транспортну, транспортно-бойову, розвідувальну та інші модифікації. Вартість може становити від шести до восьми мільйонів доларів, залежно від модифікації.
