Як Росія планує інтегрувати окуповані території до 2030 року? Яку роль у цьому відіграє інформаційна політика та як відреагували в Україні на матеріал німецького журналіста про окупований Маріуполь? Яку мету переслідують у Кремлі, заявляючи про інтеграцію захоплених територій, і як цьому може протидіяти Україна? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Президент Росії Володимир Путін заявив про плани інтегрувати окуповані території України до 2030 року. За його словами, впродовж наступних 6 років захоплені частини Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей повинні «вийти на рівень життя, який відповідає російському». На ці заходи в Росії виділили 1,8 трлн рублів, сказав Путін.
- Віцепрем’єр Росії Марат Хуснуллін на початку лютого заявив, що на окупованих територіях планують збільшити обсяги будівництва. За його словами, на захоплених частинах Донецької й Луганської областей темпи мають вирости у 5 разів, а на у відповідних регіонах Херсонщини і Запоріжжя – у 10-12 разів.
- Такі заяви свідчать про те, що Росія розпочинає реалізацію довгострокових планів і не передбачає жодних територіальних поступок, зазначили у своєму звіті за 1 лютого аналітики Інституту вивчення війни. Також вони зазначили, що Путін закликав російські банки не боятися західних санкцій і активізувати роботу на окупованих територіях.
«Посилення терору»
Так звана інтеграція окупованих територій до Росії, в першу чергу, несе ризики для безпеки місцевих жителів, оскільки терор у цих регіонах лише посилюється, сказав «Новинам Приазов’я» перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський.
«Людей, які відмовляються брати російські паспорти, їм відмовлено в наданні медичні допомоги, вони не мають можливості працювати, отримувати якусь заробітну плату для того, щоб годувати свої родини. Людей, які відмовляються перереєстровувати свою власність у так званих реєстрах РФ на ТОТ, ризикують втратити своє майно. А ті люди, які виїхали, і цього не зробили, їхнє майно, земельні ділянки, бізнес просто привласнюють, вони це називають «націоналізацією безхазяйного майна». Але ми розуміємо, що це просто грабування наших людей», – наголосив депутат.
Така політика влади Росії свідчить про те, що вона не збирається зупинятися на досягнутому, каже Соболевський. Заяви по інтеграції захоплених територій, на його думку, несуть шалені ризики для України.
Це війна на знищення, війна на захоплення територій, на інтеграцію їх у Росію Юрій Соболевський
«Тому що якщо раніше вони заявляли, що це так звана демілітаризація, денацифікація, то зараз ми бачимо, що це війна на знищення, війна на захоплення територій, на інтеграцію їх у Росію. Вони не будуть зупинятися.
Те, що вони можуть захопити, вони будуть захоплювати та іменувати це новими своїми регіонами. Тому яка це інтеграція? Це ігнорування будь-яких міжнародних норм щодо гуманітарної підтримки населення, які проживає ТОТ», – наголосив він.
«Шлях до наступної війни»
Росія поверне окуповані території, лише якщо відчує військову перевагу України, додав політик. В Україні чудово розуміють, що ніхто не віддасть жодну людину, жодного сантиметра своєї землі, оскільки це не припинить подальші зазіхання на українські території, зауважив Соболевський.
«Якщо ми це зробимо, то це шлях до наступної війни. Потрібен військовий тиск, потрібен тиск з боку наших партнерів, щоб в них не було іншого варіанту, як повернутися до міжнародно визначених кордонів України», – зазначив він.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Інформаційна диверсія»
- Днями журналіст німецького суспільного мовника ZDF Армін Кьорпер, який очолює московське бюро телеканалу, зняв репортаж про життя в окупованому Росією Маріуполі. Він розповів, що журналісти змогли в’їхати до міста з боку Росії, отримавши дозвіл окупаційної влади.
- Журналіст розповідає, що місто, яке раніше зазнало значних руйнувань через російські удари, не здалося йому «містом-привидом». Кьорпер каже, що на вулицях є люди, більшість із яких, на його думку, – проросійські. Крім того, він відзначив, що окупанти відбудовують місто, і воно «функціонує».
- На появу такого матеріалу відреагувала українська медіаспільнота, а також Міністерство закордонних справ України. В українському відомстві зазначили, що вимагають від німецького телеканалу надати пояснення щодо візиту до окупованого Маріуполя і репортажу звідти. Речник МЗС Олег Ніколенко заявив, що «спотворення реальності – це не журналістика». Крім того, візит керівника московського бюро ZDF до окупованого Маріуполя без згоди України є порушенням українського законодавства, і це може вплинути на подальшу роботу цього ЗМІ в Україні.
- Після критики на свою адресу 30 січня телеканал заявив, що «у своїх репортажах з України ZDF ніколи не залишав жодного сумніву, що Маріуполь є територією, незаконно окупованою Росією, і хто є агресором і жертвою у цій війні».
Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко розповів «Новинам Приазов’я», що Росія хоче зробити це місто показовим на окупованих територіях. Матеріал німецького журналіста посадовець називає «інформаційною диверсією».
«Це не репортаж зняли, це було наживо. Ну тобто вся це купа причин, це свідома провокація, це свідома диверсія, інформаційна диверсія, яка спрямована проти інтересів національної безпеки України.
Я вважаю, що ми маємо бачити набагато більшу, серйознішу і вагомішу агітацію. Тому, що це лише початок, якщо він залишиться непокараним – автор цього сюжету, хто б він не був, які б регалії в нього не були. Тому, що це неправда, що він сказав, абсолютна неправда і ми це доводимо щодня.
Проте завтра ми побачимо не лише ZDF, завтра ми можемо побачити всіх. Тому, що можна, тому що безкарно. Росія буде це забезпечувати, оплачувати. Повірте, вони вміють це робити», – підкреслив Андрющенко.
«Потрібна деокупація»
Лише деокупація територій покладе край російській політиці так званої інтеграції захоплених регіонів, каже Андрющенко. Радник мера припустив, що чекає на місто після російської інтеграції.
«Що таке Маріуполь інтегрований через 6 років? Давайте просто відверто казати, що це буде. Це буде обмаль корінних маріупольців, які залишились там з тих чи інших причин. І велика кількість росіян. І ми нічого, окрім деокупації, не можемо з цим зробити. Потрібна деокупація, змінення інформаційної політики на рівні держави і купа інших речей.
Якось можна з цим боротися, але треба розуміти, що враховуючи дистанційність і враховуючи відсутність контролю, це буде складно. Вони переграють нас просто тому, що вони контролюють ці території, і просто тому, що тим людям, які не зможуть, не хочуть і не вміють інтегруватися, їх там фізично не залишиться. Це буде хочете назвіть це евакуація, хочете арешт, хочете банальне знищення через колапс медичної системи, це просто геноцид», – зазначив Андрющенко.
«Світова спільнота змириться»?
Політолог, кандидат політичних наук Ігор Рейтерович зазначив, що Росія намагається закріпити за собою окуповані території і переконати в цьому, як свою внутрішню аудиторію, так і міжнародну спільноту.
«Тут, правда, є проблема, бо багато російських регіонів, які з 1991 року перебувають в складі РФ, вони до кінця так туди не інтегровані. Достатньо на ту ж Чечню подивитися. Це держава в державі за великим рахунком.
Але суть не в цьому. Суть в тому, що треба показувати, що тепер в нас більше стало суб’єктів федерації. А для міжнародної спільноти логіка така, що ми ці території контролюємо, ми взагалі не будемо говорити про якесь гіпотетичне повернення їх в Україну, це питання не є предметом для якихось там перемовин. Якщо там стоять російські солдати, це відповідно це території РФ.
Вони вважають, що рано чи пізно пройде ще якась певна кількість років, якщо вони втримують ці території, звичайно, під контролем, світова спільнота з цим змириться. Спочатку просто перестануть звертати на це увагу, а потім, можливо, колись через якусь певну кількість років почнуть визнавати приналежність цієї території до РФ», – пояснив експерт.
«Кошти не для розвитку»
Росія виділяє кошти на окуповані території, але розвивати їх не збирається, переконаний Рейтерович. Причина тому – інший тип економіки в окупації, на рівні початку 1990-х років. Гроші, які спрямовують в окупацію, йдуть переважно на забезпечення потрібної картинки життя в цій місцевості.
Їх за великим рахунком не сильно хвилюють люди, які на них живуть, їм треба певну видимість створити Ігор Рейтерович
«Її контролює кілька російських кланів і пара місцевих, сформовані з колаборантів, які все між собою ділять, ну і, по суті, паразитують на залишках того, що там залишилось. Вони вкладають в ці території кошти, але ці кошти йдуть не на розвиток території, а на підтримку там хоча б якогось мінімального рівня адміністративного життя.
Їх за великим рахунком не сильно хвилюють люди, які на них живуть, їм треба певну видимість створити, а цю видимість можна створити, якщо працюють якісь адміністрації, якщо працюють школи, якщо працюють лікарні або якісь служби, які займаються, наприклад, надзвичайними ситуаціями.
Ми не говоримо зараз про якість їхньої роботи. Вони таким чином підкреслюють постійно цю адміністративну складову. Тому гроші йдуть, в першу чергу, на утримання цього псевдобюрократичного апарату», – пояснив він.
«Передвиборчі заяви»
Заяви російської влади про інтеграцію окупованих територій пов’язані зараз також із президентськими виборами у цій країні. Пізніше увага до цієї теми зникне, додав Рейтерович.
Вибори закінчаться і, повірте, ця тема зникне відразу з екранів навіть російського телебачення Ігор Рейтерович
«Путіну треба йти з якогось там перемогою. От в його розумінні перемога – це ті території, які вони приєднали. І він буде робити на це ставку. Вибори закінчаться і, повірте, ця тема зникне відразу з екранів навіть російського телебачення, тому що вона за великим рахунком переважній більшості росіян абсолютно нецікава. Вона навпаки викликає роздратування, тому що в уяві когось якісь гроші, які треба було витрачати в Росії, йдуть якби на підтримку цих територій, а при цьому ці території не демонструють взагалі ніякої лояльності політичної чи іншої по відношення до російської влади», – зазначив експерт.
«Росія у кризі»
Російський соціолог та публіцист із Німеччини Ігор Ейдман у коментарі «Новинам Приазов’я» зазначив, що Росія перебуває у кризі, і там немає ресурсів, аби розвивати свої регіони, не кажучи вже про окуповані.
«Люди замерзають у своїх будинках, соціальна сфера занедбана. Зараз готується ця масштабна фальсифікація виборів у всіх на очах. Влітку минулого року режим був взагалі на межі краху. Фактично відбувся такий напівпереворот. За два буквально кроки від Москви зупинилася ціла армія найманців, яка могла змісти цю владу. Так що все це в Росії в кризі. До речі, ще найцікавіше, він (Путін) навіть ці регіони захопити не зміг, а збирається якимось чином, отже, інтегрувати їх», – зауважив експерт.
Путін і надалі налаштований захоплювати нові території, каже соціолог. Втім, його режим навряд чи протримається ще 6 років, каже Ейдман.
Путіну було нудно, йому захотілося грати у війну. Ось він грає у війну і гратиме у війну, поки живий Ігор Ейдман
«Дали б йому волю, він би всю Україну захопив, тому говорити про якесь перемир’я, це все просто нісенітниця. Чому? Тому що з ним домовлятися неможливо, він не має наміру ні з ким домовлятися. Не збирається жодне перемир’я запроваджувати абсолютно. Йому це не потрібно.
Йому було нудно, йому захотілося грати у війну. Ось він грає у війну і гратиме у війну, поки живий. Все це сумно, але, як я вже сказав, єдине, що вселяє оптимізм, що жодних шести років у них немає. І, загалом, цей режим приречений, час його спливає. Шість років – зовсім нереальний термін для того, щоб він проіснував», – переконаний соціолог.
- Голосування на виборах президента Росії відбудеться з 15 по 17 березня 2024 року. Вибори в Росії незалежні спостерігачі й експерти зазвичай оцінюють як невільні й нечесні. Влада регулярно втручається у виборчий процес, ускладнює доступ для опозиції, створює переваги провладним кандидатам, у низці випадків йдеться і про прямі фальсифікації.
- Згідно з рішенням російського Центрвиборчкому, Москва планує проводити голосування на виборах президента, зокрема в окупованих українських регіонах – незважаючи на те, що Захід і Київ вважають таке голосування нелегітимним.
- Володимир Путін обіймає посаду президента Росії з 2000 року (з перервою на 2008–2012 роки). Ухвалені в 2020 році в Росії поправки до Конституції дозволяють йому балотуватися ще на два шестирічні терміни.
