В анексованому Криму цивільний сектор дедалі більше переходить на військові рейки в умовах повномасштабного вторгнення РФ в Україну. На потреби російських військових працюють усі: від школярів і студентів до депутатів та бізнесу. Місцева російська влада говорить про це як про прояв загальної підтримки кримчанами політики Росії та її війни проти України. Чи все так однозначно, розповідаємо в матеріалі Крим.Реалії.
Першою на підтримку повномасштабного вторгнення РФ в Україну виступила російська влада Криму. Вона публічно підтримє російську агресію та активно залучає до цього місцеве населення. В результаті на Кримському півострові практично в кожній бюджетній установі, включаючи школи та дитячі садки, збирають допомогу для російської армії. На військові рейки перейшло багато підприємств.
Від аптечок до фортифікацій
Найактивнішими прихильниками війни РФ проти України є кримські чиновники та депутати. Більшість із них не поспішають іти на фронт, але показують фотозвіти про зібрану допомогу військовим РФ для продовження війни.
Чергові передачі з Криму відправили у квітні військовослужбовцям 810-ї бригади морської піхоти Чорноморського флоту РФ, 56-го полку ПДВ та підрозділів «Ахмат», які воюють із ЗСУ в Курській області Росії. Їм відправили, згідно зі звітом депутата російського парламенту Криму Микити Сандалова, партію мотоциклів і систем виявлення БПЛА, радіостанції та маскувальні сітки, електроніку, будматеріали та обладнання для польових шпиталів.
Усе це російським військовим на Курський напрямок відправили з Криму вже після того, як президент РФ Володимир Путін оголосив про нібито звільнення цієї області від Сил оборони України. Хоча згодом визнав, що ЗСУ все ще залишаються там.
До забезпечення потреб російських військ залучають кримський бізнес. Першими на військові рейки стали кримські промислові підприємства. Вони з 2022 року централізовано обслуговують замовлення російським військовим.
Закривають потреби військових РФ і місцеві швейні фабрики. Вони шиють бронежилети, спальні мішки, амуніцію, форму, ноші, аптечки та інші товари, повідомляла раніше голова комітету легкої промисловості підконтрольної Росії Торгово-промислової палати Криму Ірина Левицька.
Малі приватні підприємства, які виробляють будматеріали, також коригують виробництво з урахуванням військових завдань. Вони випускають для військових РФ броньоване скло, протитанкові бетонні загородження та багато іншого.
«Патріотична позиція» чи мілітаризація?
До робіт на військових об’єктах РФ залучають і кримських підлітків. Вони беруть участь у волонтерських проєктах, у межах яких плетуть для російських військових маскувальні сітки, створюють тактичні ноші, а також займаються 3D-моделюванням для війни.
Залучають до неї і в кримських школах. Практично скрізь у них є пункти підтримки російської армії.
«Діти, педагоги та батьки активно включилися до процесу збирання гуманітарної допомоги учасникам СВО (так у Росії називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР), приносячи продукти харчування, речі, засоби гігієни та медикаменти. Вчителі допомагали координувати збір і сортування, а учні пакували все в коробки, готові до відправки. Подібні ініціативи об’єднують людей і демонструють єдність нашого суспільства перед труднощами», – відзвітували у квітні в Голованівській сільській школі Білогірського району.
У Представництві президента України в АРК усю цю діяльність називають наслідком незаконної мілітаризації освіти на Кримському півострові.
«Окупанти продовжують мілітаризувати кримську молодь і брехати, що її «відрізняє патріотична позиція та активна допомога учасникам «СВО» (так у Росії називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР)». Насправді від початку окупації Криму російський режим активно здійснює мілітаризацію молоді та планомірно руйнує систему освіти у Криму», – наголошують у відомстві.
«Ходять по підприємствах і тиснуть на людей»
Російські ЗМІ пишуть про волонтерські центри, які створюють кримчани вдома чи на роботі. Там розгортають широке виробництво російської армії: від сухих обідів до деталей для дронів.
Серед волонтерів часто зустрічаються не лише кримчани, а й жителі сусідньої Росії. Наприклад, на початку повномасштабної війни Росії проти України до Криму за тисячі кілометрів приїжджали бурятські волонтери. Вони годували учасників війни проти України національними стравами, передавали їм посилки та збирали їм допомогу.
Серед кримчан багато хто допомагає армії не з доброї волі, а з примусу місцевої російської влади, стверджують у Кримськотатарському ресурсному центрі.
«Ходять по ринках, підприємствах і тиснуть на людей. Як рекетири намагаються отримати від них якісь там побутові предмети, продукти харчування чи гроші. Намагаються тиснути на людей, відстежувати тих, хто не хоче обслуговувати представників так званої «СВО» або тих, хто замовляє російські пісні (у громадських закладах – КР)», – розповідав раніше голова КРЦ Ескендер Барієв .
За його словами, російська влада в Криму використовує всілякі методи не тільки для збору допомоги військовим РФ, а й для поповнення їхніх лав.
«Обіцянки значних фінансових виплат є лише одним з інструментів, які використовуються для мотивації участі у конфлікті. Пропаганда, тиск на сім’ї, обман і маніпуляції також широко застосовуються для набору нових учасників бойових дій. Проте слід пам’ятати, що участь у цьому конфлікті не лише ставить під загрозу життя, а й робить людину співучасником агресії проти нашої країни», – каже він.
Не всі кримчани, призвані до лав російської армії, погоджуються воювати проти України. Багато будь-якими способами уникають мобілізації та військових призовів.
Експерти проєкту «Крымский процесс» нарахували в Криму 234 кримінальні справи за статтею про ухиляння від призову, які були порушені після російської анексії Криму і до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
У воєнних умовах така тенденція продовжується, але кількість судових процесів за цією статтею зменшилася, зазначають у «Крымском процессе».
Серед причин експерти проєкту називають «значне зростання рівня російської пропаганди», масовий відтік чоловіків призовного віку з Криму, а також репресивні заходи місцевих силовиків, що впливають на зниження кількості «уклоністів».
