Прогнозування деяких ризиків для безпеки Європи — Чорне море. Частина 4

Прогнозування деяких ризиків для безпеки Європи - Чорне море. Частина 40

Моніторингова група редакції BlackSeaNews
та «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень»

публікує четверту частину доповіді «Прогнозування деяких ризиків для безпеки Європи наприкінці 2024 – початку 2025 року» на основі результатів власного моніторингу.

Попередні частини доповіді:
Прогнозування деяких ризиків для безпеки Європи наприкінці 2024 – початку 2025 року. Частина 1
Прогнозування ризиків для безпеки Європи: як зменшити доходи РФ від морського експорту сирої нафти та нафтопродуктів. Частина 2

Прогнозування деяких ризиків для безпеки Європи наприкінці 2024 – початку 2025 року. Частина 3

* * *

Ситуація в Чорному морі в найближчий рік буде залишатися ризикованою з тенденцією на збільшення воєнних ризиків.

Це підвищуватиме ризики для країн ЄС в Чорному морі – Румунії, Болгарії, а також для Молдови і Туреччини.

Нагадаємо, що в лютому-березні 2022 року Росія ставила перед своїми збройними силами включно з Чорноморським флотом задачі блокування морських комунікацій України в північно-західній частині Чорного моря з подальшим проведенням морської десантної операції в південних районах узбережжя Одеської та Миколаївської областей. Результатом операції повинна була стати окупація Одеської області з подальшим виходом на кордон Республіки Молдова в районі «проблемних регіонів» Придністров’я та Гагаузії і можливою окупацією Молдови.

З цією метою до Чорного моря з Північного та Балтійського флоту 8-9 лютого 2022 року було додатково перебазовано шість великих десантних кораблів. Разом угрупування десантних кораблів склало 13 одиниць. Одночасно воно могло доставити на узбережжя Одеської області до 5500 осіб десанту, до 100 танків та 145 ББМ.

В лютому 2022 року Чорноморський флот складався приблизно з 80 бойових кораблів і катерів та до 200 суден забезпечення, які дислокувались в 7 пунктах базування. Крім цього, Росія перекинула в Чорне море десантні та артилерійські катери Каспійської флотилії. Це корабельне угрупування доповнювали кілька десятків кораблів та катерів Прикордонної служби ФСБ РФ.

Прогнозування деяких ризиків для безпеки Європи - Чорне море. Частина 41Крім флоту, Росія за роки окупації Кримського півострову створила на його території потужну сухопутну, в тому числі сучасну ракетну та авіаційну складову своїх збройних сил з розвинутою логістичною інфраструктурою забезпечення військ через транспортне сполучення із материковою частиною РФ (морським транспортом і через так званий «Кримський міст»).

Ракетні спроможності, що були створені в Криму для нанесення ударів по території України і контроля Чорного моря, включали пересувні та стаціонарні берегові ракетні комплекси, кораблі та підводні човни-носії крилатих ракет типу «Калібр» та інших, а також широку номенклатуру літаків і авіаційного ракетного озброєння. Головною базою флоту був тимчасово окупований Севастополь (до 85% кораблів, катерів і суден забезпечення, всі ракетні і десантні кораблі і підводні човни).

25 лютого 2022 року, на другий день після початку широкомасштабної агресії, росіяни здійснили спробу висадки тактичного морського десанту в районі селища Коблево Миколаївської області. Метою висадки було проведення диверсійних дій в районі автомобільної дороги від Миколаєва до Одеси, знищення важливих логістичних вузлів в тилу Сил оборони України та, можливо, сприяння проведенню морського десанту в районі морського порту «Південний». Цей десант був знищений.

Прогнозування деяких ризиків для безпеки Європи - Чорне море. Частина 42В подальшому українським силам оборони вдалося з застосуванням безпілотних літальних апаратів (БПЛА), ракетного озброєння, морських безекіпажних катерів (МБЕК) та морських мін завдати серйозних втрат Чорноморському флоту Росії.

Починаючи з 24 лютого 2022 по 8 червня 2024 року включно Сили оборони України здійснили щонайменше 42 результативних атаки на російські військові кораблі в Азово-Чорноморському регіоні, в портах і у відкритому морі.

Всього було знищено 22 кораблів і катерів (без урахування тих, пошкодження яких не передбачає відновлення); пошкоджено 20 кораблів і катерів (включно з тими, що не підлягають відновленню).

8 катерів були знищені за допомогою БПЛА «Байрактар», 14 кораблів і катерів знищено або пошкоджено різними видами ракет, 15 – морськими безекіпажними катерами (дронами), 4 – вірогідно отримали пошкодження на морських мінах, 1 – внаслідок диверсії. (Список додається).

Найбільш відчутними для Чорноморського флоту Росії стало знищення флагмана флоту ракетного крейсера «Москва», знищення та серйозні пошкодження 7 з 13 великих десантних кораблів, ракетного підводного човна та ракетного корвета (обидва – носії крилатих ракет «Калібр»).

Ці результати, а також успішний ракетний удар по штабу Чорноморського флоту в Севастополі 23 вересня 2023 року, призвели до того, що основні сили Чорноморського флоту залишили свою головну базу в Севастополі, решту портів в Криму і перебазувались до Новоросійська.

Крім того, наявність і успішний досвід Збройних Сил України у застосуванні ракетного озброєння та морських безекіпажних катерів призвели до вимушеної величезної обережності Чорноморського флоту Росії.

Незважаючи на те, що з червня 2024 року не зафіксовано нових успішних ударів по російських військових кораблях, російський флот переважно знаходився в Новоросійську, використовуючи ту обставину, що Україна не мала дозволу використовувати західні ракети по цілях на території Росії. Після того, як у другій половині листопада 2024 року Україна отримала такий дозвіл, командування Чорноморського флоту почало регулярно виводити основні кораблі з Новоросійської військово-морської бази в море, неподалік від берегу, у зв’язку з ракетною небезпекою, незважаючи на наявність небезпеки потрапити під атаку морських дронів (МБЕК).

Результати моніторингу свідчать, що незважаючи на російські реляції стосовно стану економіки та розвитку ВПК, Чорноморський флот зіткнувся з дефіцитом крилатих ракет «Калібр». Демонстраційне застосування цих ракет по території України в 2022-23 несподівано припинилося з жовтня 2023 і поновилося з початку 2024 в значно менший кількості.

У 2022 обсяг застосування ракет «Калібр» склав до 160-180 одиниць або в середньому до 16-18 ракет на місяць, в 2023 за 9 місяців збільшився до 245, тобто до 27 ракет на місяць, але в жовтні-грудні 2023 ці ракети зовсім не застосовувались, в 2024 році за 10 місяців було застосовано лише 68 ракет з кораблів в Чорному та Азовському морі і 14 з кораблів Каспійської флотилії, тобто в середньому 8 ракет на місяць. За наявною інформацією, росіяни були вимушені перекидати до Чорноморського флоту запаси ракет з інших флотів із-за недостатнього виробництва.

Цю інформацію варто розглядати при оцінці стану російської промисловості в умовах санкцій в одному ряду з поставками в Росію ракет та снарядів з Північної Кореї, а також з технічним станом та надзвичайними подіями з літаками російської цивільної авіації.

Не слід вважати, що росіяни відмовились від задачі блокування морських комунікацій України в північно-західній частині Чорного моря та планів щодо захоплення в перспективі узбережжя Одеської області.

Попри втрати, Російська Федерація на Чорноморському театрі військових дій в акваторії Чорного та Азовського морів зберігає достатньо потужне угрупування.
Було б наївним вважати, що Чорноморський флот нічого не робить. Наразі за наявною інформацією там терміново намагаються створити нову тактику для протидії загрозам українських морських та повітряних дронів та ракет.

В Росії намагаються створити власний «флот морських дронів»: поява російських морських безекіпажних катерів як нової загрози судноплавству в Чорному морі – питання найближчого часу.

Звичайно, що після великих втрат десантних кораблів та катерів, вірогідність класичного морського десанту на узбережжя Одеської області значно знизилась. Однак вірогідність нового зростання небезпеки морських десантів залежить від рівня забезпечення Збройних сил України протикорабельними ракетами українського та іноземного виробництва.

Далі буде…

* * *

Прогнозування деяких ризиків для безпеки Європи - Чорне море. Частина 43Доповідь підготовлено за підтримки Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні (FES Ukraine). Погляди, висловлені в цій публікації, не обов’язково відображають погляди Фонду ім. Фрідріха Еберта.

Джерело

Новости Крыма