Підконтрольний Росії Ленінський районний суд Севастополя оштрафував мешканку цього міста, журналістку Анастасію Жвік за дискредитацію Збройних сил Росії. Це вже друге судове рішення, ухвалене щодо неї за цією адміністративною статтею від початку повномасштабного вторгнення Росії до України. Російська влада також визнала Анастасію Жвік «іноземним агентом». За що переслідують кримчанку, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Російська влада масово переслідує жителів анексованого Криму, які не згодні з повномасштабним вторгненням армії Росії в Україну. Адміністративна стаття 20.3.3, відома як «стаття про фейки про російську армію» та «стаття про дискредитацію ЗС РФ», на думку експертів проєкту «Кримський процес», є «одним із інструментів придушення антивоєнних настроїв», які спалахнули в Криму.
Приводом для переслідування за цією статтею, як показала практика, може стати все, що завгодно: від антивоєнних постів у соцмережах до одиночних пікетів і навіть виконання українських пісень.
Журналістку Анастасію Жвік із Севастополя двічі судили за антивоєнні погляди. Один із штрафів їй призначили у січні.
«Зараз уже геть темно? Чи буде ще гірше?»
Справу щодо Анастасії Жвік розглядав наприкінці січня підконтрольний Росії Ленінський районний суд Севастополя. У його матеріалах йдеться, що протокол за статтею 20.3.3 КоАП Росії було складено щодо неї силовиками ще у жовтні минулого року за результатами моніторингу її сторінок у соцмережах.
Підставою для складання протоколу стали її антивоєнні пости в Інстаграмі.
«В одному з постів була фотографія з написом «FUCK WAR» (до дідька війну) і текст, в якому була присутня фраза: «Кров із очей, коли бачу довкола зіги». В іншому на фото був напис «НІ ВІЙНІ», а в підписі такі слова: «Найтемніше перед світанком. Темрява, безумовно, зміниться на сонце. Питання в тому, коли найтемніше, – зараз вже геть темно? Чи буде ще гірше? Я вважаю, друге», – повідомляється у рішенні суду.
Наразі широкому загалу ці пости недоступні – доступ до профілів Анастасії Жвік у соцмережах обмежений.
На підставі викладеного в протоколах російських силовиків суд дійшов висновку, що своїми постами Анастасія Жвік «підривала довіру до постанови Ради безпеки Росії від 22.02.2022 №35-СФ» (цією ухвалою було дозволено використовувати Збройні сили Росії за межами її території, після чого Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну – КР), чим скоїла адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 20.3.3 КоАП Росії.
Представник обвинуваченої у суді вину визнала, повідомляється у матеріалах суду. Це було визнано судом пом’якшувальною обставиною.
У результаті суддя Юлія Степанова призначила Анастасії Жвік покарання у вигляді штрафу у розмірі 40 тисяч рублів, вважаючи, що це «слугуватиме цілям попередження скоєння нею нових правопорушень».
«Назвала біле білим, а чорне – чорним»
Сама Анастасія Жвік не визнає провини у рамках цієї справи. Каже, що має намір заперечувати призначений штраф у міському суді.
Рішення суду заперечуватиму, хоча надії на те, що щось зміниться, немає. Але погодитися із цим рішенням неможливо Анастасія Жвік
«Мене не було на засіданні суду, і провину я не визнаю: не розумію, як можна визнати себе винною в тому, що назвала біле білим, а чорне чорним? Рішення суду заперечуватиму, хоча надії на те, що щось зміниться, немає. Але погодитися із цим рішенням неможливо», – заявила вона Крим.Реалії.
Журналістка розповіла, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року стало для неї «несподіваністю, в яку довго не могла повірити».
Вже наступного дня вона наклеїла на свою машину напис «Ні війні» і їздила з нею Кримом.
4 березня 2022 року Держдума РФ ухвалила закон про адміністративну та кримінальну відповідальність за публічні дії щодо «дискредитації Збройних сил Росії», що зробив незаконними слова, які засуджують війну.
8 березня Анастасію Жвік вперше звинуватили у «дискредитації Збройних сил Росії». А у червні суд оштрафував її на 30 тисяч рублів. Кримчанка намагалася оскаржити це рішення, але суд апеляційної інстанції залишив його без змін.
Мені писали в особисті повідомлення різні люди із погрозами вбивства, мене ображали, мій телефон виклали у відкритий доступ Анастасія Жвік
Своєї думки щодо російської війни проти України журналістка не змінила. І за півроку російські силовики знову «завітали» до неї, цього разу з обшуком. У неї вилучили комп’ютер та мобільний телефон. Після цього стало відомо, що її повторно звинувачують у дискредитації Збройних сил Росії.
«Оскільки після першої адміністративної справи за статтею 20.3.3 загрожує кримінальна, то мені було дуже лячно. У цей час у ЗМІ та різних помийних Telegram-каналах виходили статті, в яких мене поливали брудом. Мені писали в особисті повідомлення різні люди із погрозами вбивства, мене ображали, мій телефон виклали у відкритий доступ. Це була дуже неприємна ситуація», – каже вона.
«Прислухалася до кроків на сходах, чекаючи майора»
У грудні минулого року Мін’юст Росії визнав Анастасію Жвік «іноземним агентом». Людей та організації зі статусом «іноагентів» влада Росії позбавляє багатьох прав і наділяє обов’язками посиленої звітності перед державою про свою діяльність під загрозою адміністративної та кримінальної відповідальності.
Російська влада та підконтрольні їй медіа піддають «іноагентів» публічній обструкції, звинувачуючи їх у роботі на західні спецслужби. Цих умов багато хто не витримує і виїжджає або припиняє свою діяльність.
Анастасія Жвік залишається у Севастополі та продовжує працювати журналістом.
«Спочатку мені було лячно, і доводилося прислухатися до кроків на сходах, чекаючи, коли постукає товариш майор. Потім я звикла і жила своїм життям: їздила у відрядження та подорожі, збиралася на скелі, гуляла із собакою горами. Я більше не боюсь. Я впевнена, що це все мине, і після тривалої темної ночі наприкінці нас чекає напрочуд яскравий світанок», – каже вона.
Я більше не боюсь. Я впевнена, що це все мине, і після тривалої темної ночі наприкінці нас чекає напрочуд яскравий світанок Анастасія Жвік
Починаючи з лютого 2022 року до підконтрольних Росії кримських судів, за підрахунками Кримської правозахисної групи, надійшло щонайменше 200 адміністративних справ за статтею 20.3.3 КоАП Росії. Найчастіше судові рішення були обвинувальними.
Здебільшого причиною переслідувань є публікації у соцмережах вислову «Ні війні» або одиночні пікети з таким текстом на плакаті, зазначають у КПГ.
Також вельми часто приводом для переслідувань кримчан достатньо того, що вони називають війну війною або публікують інформацію про причетність Збройних сил Росії до вбивств цивільного населення в Україні, зазначають українські правозахисники.
