Повітряна тривога. Звідки в Криму злітають винищувачі, штурмовики та бомбардувальники

Посадка винищувачів Су-30М2 на злітно-посадкову смугу аеродрому Бельбек. Ілюстраційне фото

 

В останні місяці небо над Сімферополем розриває гул реактивних та військово-транспортних літаків. Втім, його чули всі дев’ять років після російського захоплення Криму.

«Я часто прокидаюся від літакового гулу чи не о п’ятій ранку», – нарікає пенсіонер Михайло. – Нещодавно щось гуло досить довго, хвилин, мабуть, двадцять. Але не було видно, які це були літаки.

Власне, рев турбін реактивної авіації, інверсійні сліди в небі, а також характерний гуркіт від подолання звукового бар’єра мешканці не лише кримської столиці, а й Севастополя, Євпаторії, Сакського та Червоногвардійського районів періодично чули, бачили й раніше. Особливо часто після початку «СВО»​ (спеціальної військової операції – так у Росії називають повномасштабну війну проти України). Місцева російська влада в офіційних медіа заспокоювала народ: мовляв, ніякої небезпеки немає, ситуація спокійна і контрольована, щоправда, щоразу нагадуючи про небезпеку терористичної загрози.

Інтенсивно, практично цілодобово, військові літаки борознили кримське небо до серпня 2022 року. Тобто до масованої ракетної атаки ЗСУ з військового аеродрому в смт Новофедорівка поблизу Сак, де базується 43-й окремий морський штурмовий авіаполк (ОМШАП) ЧФ РФ. Тоді прямо біля стоянки літаків в результаті ракетної атаки здетонував боєзапас авіаційного озброєння, що відкрито зберігався. Була повністю знищена або серйозно пошкоджена сама техніка, від 7 до 11 важких винищувачів Су-30СМ, фронтових бомбардувальників і літаків-розвідників відповідно Су-24М і Су-24 МР.

Дим від вибухів на військовому аеродромі у селищі Новофедорівка поблизу міста Саки в окупованому Криму, 9 серпня 2022 року

За словами журналіста InformNapalm, OSINT-експерта Антона Павлушка, може йтися про втрату 8-24 літаків загальною вартістю до 240 млн доларів США.

Десять літаків з Новофедорівки, що вціліли після вибухів, за інсайдерською інформацією українського Центру журналістських розслідувань, перемістили на аеродром подвійного призначення (спільно використовується військовими та цивільними) в Анапі Краснодарського краю РФ.

Військовий аеродром біля селища Новофедорівка поблизу міста Саки в окупованому Криму після вибухів 9 серпня.

Після найбільшої за всю післявоєнну історію одночасної втрати російського авіапарку кримчани, зокрема жителі Сімферополя, протягом наступних місяців стали рідше чути гул реактивних літаків. Однак ближче до 2023 року, особливо з січня, польоти фактично повністю відновилися. У ясну безхмарну пору добре видно силуети пролітаючих на північний захід, а потім у зворотному напрямку важких транспортників Ан-12, Іл-76. Намотували кола над містом і реактивні літаки.

Найближче, за 13 км на північ, до кримської столиці знаходиться військовий аеродром у смт Гвардійське (Сарабуз до 1945 року). За даними відкритих джерел, там розташовується 37-й змішаний авіаполк російських військово-космічних сил (ВКС). У його складі – дві ескадрильї (по шість літаків у кожній) фронтових бомбардувальників Су-24М та ще двох такого ж складу штурмовиків Су-25СМ.

Слід нагадати, що до анексії Криму у 2014 році у Гвардійському дислокувалася єдина за межами Севастопольського регіону база морської авіації російського Чорноморського флоту. У червні 2014 року вона була переформована зворотньо у два окремі авіаційні полки, їм повернули колишні назви та почесні найменування, які ці частини удостоїлися ще в роки Другої світової війни. З 1 липня 2014 року згаданий 43-й ОМШАП перегнали на аеродром до Новофедорівки. А на аеродромі у Гвардійському розмістили 37 САП.

Пам'ятник радянському льотчику Павлу Бєляєву, селище Гвардійське, Сімферопольський район. Ілюстраційне фото

Якщо заглибитися в недавню історію, то треба уточнити, що практично до середини 90-х років минулого століття на аеродромах у Гвардійському, а також у селищах Октябрське Красногвардійського та Веселе Джанкойського району базувалася морські ракетоносні авіаполки (МРАП)головної ударної повітряної компоненти радянського, а потім і російського ЧФ. Йдеться про 2-ю гвардійську морську ракетоносну дивізію (МРД), один із полків, 124-й, а також штаб і управління цього з’єднання розміщувалися в тому ж Гвардійському. Завдання з бойового призначення цієї дивізії було одне – боротьба з авіаносними групами потенційного противника, тобто країнами НАТО. Озброєна вона тоді була дальніми ракетоносними бомбардувальниками Ту-22 М3, здатними нести ядерні боєприпаси. Нині балістичними ракетами Х-22 з подібного типу літаків (аеродром базування Шайківка у Калузької області, Оленегорськ у Мурманській та Дягілєво у Рязанській) російські ВКС періодично обстрілюють Україну.

Важливо також додати, що всі перелічені аеродроми колишньої 2-ї МРД також відзначені на мапі військових об’єктів у Криму.

Фрагмент мапи військових об’єктів в окупованому Криму (скріншот)

Не всі аеродроми перебувають у первозданному вигляді. Відомо, наприклад, що бетонні плити «злітки» 5-го МРАД у Веселому (нині селище Вільне) ще в середині 90-х років демонтували, а «конверсійне» аеродромне місце забудували птахофермами ПрАТ «Дружба народів Нова». Однак після 24 лютого 2022 року там, за інформацією журналістів-розслідувачів, розпочалися відновлювальні роботи та готуються майданчики для ППО та РЛС.

Ожив останніми днями й давно покинутий аеродром розформованого в середині 90-х 943-го МРАП у смт Октябрське. Туди, за інформацією руху «Атеш», росіяни почали перекидати військову піхотну техніку. Зокрема, вранці 24 червня, спостерігалося переміщення БМП, КамАЗів, бронеавтомобілів «Тигр».

«Зайшли із боку Сімферопольського району, частина з них – полями. Скупчення у кількості сорока-п’ятдесяти одиниць нової техніки… Нова Чорнобаївка планується», – зазначили у русі.

З початку вторгнення Росії в Україну військовослужбовці 37-го САП безпосередньо брали участь у бойових операціях на Херсонщині. І при цьому зазнали втрат у живій силі та техніці.

Гелікоптер Мі-24 Південного військового округу РФ, ілюстраційне фото

Прізвища загиблих із докладними даними можна знайти у відкритих джерелах.

  • Капітан Олександров Олександр Вікторович 1980 року народження, Сімферополь, АРК, Україна. 37-й змішаний авіаційний полк (аер. Гвардійське; в/ч 46451), інженерно-авіаційна служба. Загинув 6 березня 2022 року на херсонському напрямку (летів гелікоптером Мі-8, збитим під час передислокації складу авіаслужби).
  • Майор Литвинов Кирило Сергійович 1983 р.н., Ставрополь, Ставропольський край РФ, 37-й змішаний авіаційний полк (аер. Гвардійське; в/ч 46451), інженерно-авіаційна служба. Загинув 6 березня 2022 на херсонському напрямку.
  • Прапорщик Шаломагін Дмитро Олександрович 1987 р.н., Михайлівка, Волгоградська область РФ, 37-й змішаний авіаційний полк (аер. Гвардійське; в/ч 46451), інженерно-авіаційна служба. Загинув 6 березня 2022 на херсонському напрямку.
  • Старший лейтенант Фатьянов Михайло Андрійович 1989 р.н., Самара, Самарська область РФ, 37-й змішаний авіаційний полк (аер. Гвардійське; в/ч 46451), авіаційно-інженерна служба. Загинув 6 березня 2022 на херсонському напрямку.
  • Старший лейтенант Ушаков Максим Миколайович 1987 р.н., сел. Більшовик, Ставропольський край. 37-й змішаний авіаційний полк (аер. Гвардійське; в/ч 46451), інженерно-авіаційна служба. Загинув 6 березня 2022 на херсонському напрямку.

Наразі озвучено імена двадцяти загиблих. Їхні прізвища значаться на меморіалі, який відкрили 9 травня 2023 року на «Алеї слави» у центрі Гвардійського.

У березні минулого року втратив свої перші «сушки» на півдні України й 43-й ОМШАП із Новофедорівки. Тоді, 5 березня, збили командира ескадрильї майора Олексія Головенського. Повідомлялося, що його літак поцілили двома ракетами ППО в Миколаївській області. Він встиг катапультуватися і потрапив у полон до ЗСУ.

А ось про втрати та загиблих у 38-му винищувальному авіаполку 27-ї змішаної авіадивізії з Бельбека (Севастополь) відомо мало. Найрезонансніший інцидент стався на полковому аеродромі 1 жовтня минулого року. Telegram-канали тоді виклали відео, на якому видно вибухи та густий дим. За офіційною версією підконтрольного Росії губернатора Севастополя Михайла Развожаєва, при посадці на смугу спалахнув літак. Пізніше він визнав, що в аеропорту відбувся частковий підрив боєкомплекту. Україна офіційно не підтвердила та не спростувала свою причетність до вибухів у Бельбеку.

Супутникові знімки Planet Labs, аеродром Бельбек, 15 листопада 2022 року

На даний час немає точних даних про те, в якому режимі функціонує аеродром державного льотно-випробувального центру МО РФ імені В. Чкалова (в/ч 38651) у смт Кіровське. Це ще один оснащений усім необхідним об’єкт на півострові, здатний без проблем приймати сучасні ЛА різних класів та типів, включно з бомбардувальниками, винищувачами та штурмовиками.

Джерело

Новости Крыма