«Потрібна їжа будь-яка». Дніпровська річкова флотилія Чорноморського флоту РФ між планами та реаліями

Краєвид на Дніпро, Антонівський міст і Херсон. Архівне фото

 

Наступного місяця на Чорноморському флоті Росії відзначать першу річницю свого єдиного оперативно-тактичного з’єднання – Дніпровської річкової флотилії. Нагадаємо, що про створення флотилії, а також бригади річкових катерів у її складі на засіданні колегії військового відомства 20 березня 2024 року оголосив тодішній міністр оборони РФ Сергій Шойгу.

Як і де за цей період російсько-української війни проявилося дітище колишнього російського міністра, а також інші подробиці, з’ясовували Крим.Реалії.

«Росія, ймовірно, хоче перешкодити українським переправам через річку (Дніпро – КР), таким як операція зі створення та утримання кринського (Кринки, село в Херсонській області – ред.) плацдарму», – йшлося тоді в черговому зведенні британської розвідки. Відомство припускало, що річкова флотилія відокремить функції річкового патрулювання від Чорноморського флоту РФ, тоді як сам флот діятиме далі у східній частині Чорного моря.

«Дніпровська флотилія, ймовірно, буде вразлива для українських надводних катерів без екіпажу, які ефективно знищують російські судна в Чорному морі», – зазначалося у зведенні.

У форматі припущень і збору допомоги

Шойгу і нинішнє російське військове начальство ні в 2024 році, ні тепер не стали розкривати деталі, наприклад, про кількість особового складу, структуру, оснащення, пункти базування Дніпровської річкової флотилії. За них у форматі аналізу та припущень частково це зробили різні медіа, військові експерти та аналітики.

«Враховуючи специфіку зони відповідальності, можна припускати, що основою флотилії стануть саме з’єднання та підрозділи на катерах, – написало російське «Военное обозрение». – Крім того, в об’єднання можуть з’явитися власні берегові війська з морською піхотою, артилерією тощо. При цьому не слід очікувати, що кількість надводних і берегових сил буде великою. Щодо цього Дніпровська флотилія чи не в рази поступатиметься Каспійській – донедавна найменш великому з’єднанню ВМФ Росії».

Видання також писало, що нова флотилія може бути укомплектована швидкісними катерами проєкту 03160 «Раптор» або проєкту 02510 БК-16. Вимпели цих типів здатні вирішувати завдання патрулювання та охорони районів, можуть перевозити особовий склад, висаджувати десант і підтримувати його вогнем. Для захисту від десанту або диверсій з боку супротивника можуть використовуватися протидиверсійні катери проєкту 21980 «Грачонок».

Катер проекта «Раптор». Иллюстративное фото

Пізніше російське агентство ТАСС повідомило, що флотилія для початку отримає бронекатери проєкту 1204 шифр «Шмель» і швидкохідні десантні катери 1206 шифр «Кальмар» зі складу Каспійської флотилії ВМФ Росії. «Всі вони обладнатимуться «парасольками» від безпілотників», повідомило одне з джерел ТАСС, близьке до силових структур Криму.

А поки що реалії такі, що, як випливає з провоєнних російських телеграм-каналів, флотилія, точніше, її головна і єдина 91-а бригада річкових катерів, гостро потребує всього – від нічних прицілів до цвяхів і провізії.

Скриншот із російського телеграм-каналу «ZOV Поддержим наших»

Про ту саму гостру потребу російських військових можна дізнатися з розклеєних у Сімферополі оголошень.

Объявление на одном из домов Симферополя, январь 2025 года

«Там чиста лотерея»

Нині річкова флотилія ЧФ РФ складається з трьох категорій плавзасобів – того, що «запхали» до неї з 810-ї ОБрМП, «віджали» у місцевого населення, тобто жителів окупованої частини Херсонської області, і, нарешті, отриманого за цільовим призначенням за рахунок російського ВМФ. Останнє – це катери «Раптор», «Грачонок», «Тунец», які доправили сухопутним шляхом через Крим. На них, за словами речника Військово-морських сил ЗСУ Дмитра Плетенчука, ЧФ РФ, окрім усього іншого, виходить на зовнішній рейд Севастополя, а також здійснює ПДО (протидиверсійну оборону).

Дмитрий Плетенчук

«Якими б не були плани у росіян, проте з урахуванням навігації на Дніпрі їх дуже складно реалізувати, – поділився своєю думкою з Крим.Реалії Плетенчук. Там чиста лотерея. Виставити флотилію чи бригаду річкових катерів і спокійно працювати – ніхто не дасть. Там усі бачать і дістають на протилежному березі звичайними «мавіками». Фактично все, що виходило на дніпровську воду, потрапляло в поле зору й одразу знищувалося і нами, і росіянами. Біля берега катери теж ніхто не поставить, тож змушений ховати. Виходжу, насамперед, із попереднього досвіду служби, яка має стосунок до цього регіону».

Автору стало відомо з деяких джерел, що Дніпровська флотилія діє у морській зоні, зокрема, здійснює ротацію особового складу з Криму та логічне забезпечення російського підрозділу на острові Довгий. Це між окупованими Кінбурнською і Тендровською косами, які теж поки що контролюються росіянами.

Речник ВМСУ також підтвердив Крим.Реалії той факт, що деякі родини моряків Чорноморського флоту РФ змушені залишати Крим. Причина прозаїчна – переведення глав сімейств до нового місця служби в Новоросійську. Туди із Севастополя перебазовано значну частину діючих кораблів флоту.

Із Криму вивозять ППО?

Змін на південному ТВД (театрі військових дій), у тому числі в Криму та поблизу нього, а також загалом на всіх фронтах російсько-української війни, торкнувся у своєму традиційному тижневому огляді 12 лютого американський військовий аналітик Ендрю Таннер. На його думку, окрім рейдів катерів у дельті Дніпра, полювання російських операторів безпілотників на цивільних у Херсоні та українських безпілотників на об’єкти протиповітряної оборони і логістики на окупованих територіях, на Херсонському та Запорізькому фронтах нічого не змінилося. «Можливість несподіваної атаки з боку України завжди існує, – вважає Таннер, – однак навіть кампанія з висадки українських спецназівців для прямих атак на Крим, схоже, поставлена на паузу. Можливо, це мудре рішення, оскільки кількість жертв почала зростати».

Американський аналітик також пише, що, за чутками, із Криму вивозять системи протиповітряної оборони, необхідні для захисту об’єктів в інших частинах РФ. «Крим продовжує виснажувати московські ресурси, а сили, необхідні для його утримання та підходи до нього, вкрай необхідні в інших місцях», – зазначив він.

Стосовно нещодавньої обмеженої операції українських Сил оборони на східному фланзі навколо Суджі Курської області, то Таннер оцінив її загалом позитивно. Адже за кілька днів українцям вдалося відкинути підрозділи росіян на шість кілометрів.

До речі, там, біля села Махнівка, успішно діяли морпіхи української 36-ї бригади. Тієї самої, яка була сформована з частин ЗСУ, евакуйованих з Криму після його анексії Росією в березні 2014 року. Виявляється, витративши сили в безуспішній тотальній атаці, російські бійці, які вціліли під курскою Махнівкою, були дезорганізовані. Цим не забули скористатися українські морпіхи для проведення вдалої контратаки.

За зразком і подобою Дунайської флотилії

Кремлівське керівництво вважає всю територію Запорізької та Херсонської України своєю, оскільки вони внесені до конституції Росії і тому нібито «мають бути звільнені від українських окупантів».

Павел Лакийчук

«Про те, що росіяни відмовляться від цієї ідеї, поки не йдеться, – вважає військовий експерт Павло Лакійчук. – І в цьому випадку Дніпровська річкова флотилія, яка продовжує формуватися у складі ЧФ, ймовірно, фігуруватиме в оперативних планах росіян як важлива складова у веденні бойових дій проти України на Наддніпрянському напрямку. Якщо дивитися ширше, треба розуміти, що Радянський Союз і росіяни мають досвід застосування річкових флотилій на прикордонних річках, зокрема й у складі Чорноморського флоту. Адже після Другої світової і до 1995 року в його структурі функціонувала Дунайська річкова флотилія, а потім бригада річкових кораблів зі штабом у місті Ізмаїл Одеської області. Її завдання полягало у прикритті флангу в північно-західній частині Чорноморського басейну. Це при тому, що на протилежному березі Дунаю була Румунія, начебто союзник, член Варшавського договору. Але операційна зона флотилії, а згодом і бригади поширювалася далі, на Югославію, яка завжди була цілком лояльна до політики КПРС. Та й Австрію треба було лякати військовою активністю на Дунаї».

За словами Лакійчука, у середньостроковій та довгостроковій перспективі бригада річкових катерів Дніпровської флотилії може бути забезпечена малими плавзасобами виробництва Зеленодольського заводу (республіка Татарстан у складі РФ). На відміну від великих кораблебудівних заводів, скажімо, у Санкт-Петербурзі, підприємство спеціалізується саме на випуску малих ракетних катерів (МРК), протичовнових катерів, патрульних кораблів, тобто, малотоннажних суден. Їх можна використовувати як на морі, так і на великих річках.

«Загалом, у росіян усі карти в руках, – розмірковує Лакійчук. – Щоправда, за однієї умови – якщо у них все піде за планом. А то Путін стверджує, що СВО («СВО» чи «спеціальною військовою операцією» кремлівська пропаганда називає повномасштабне вторгнення Росії в Україну – КР) йде за планом, проте це щось ніяк не збігається з його потаємним бажанням».

Історична довідка. Дунайська військова флотилія – оперативне з’єднання військових кораблів Чорноморського флоту ЗС Радянського Союзу в період 1940-1941 років та окреме з’єднання військових кораблів Чорноморського флоту ВМФ СРСР (1944-1960), що діяло в Дунайському, Южнобузькому та Дніпровському річкових басейнах.

Восени 1948 року, у зв’язку з укладанням мирних договорів з Угорщиною, Румунією та Болгарією, Дунайська флотилія вивела свої кораблі в радянські територіальні води. Головною її військово-морською базою стало місто Ізмаїл Одеської області.

Після розформування флотилії 1960 року на її балансі було створено 116-ту Червонопрапорну бригаду тральщиків ЧФ. 1970 року її було переформовано на 116-ту бригаду річкових кораблів ЧФ. Остаточно з’єднання розформоване у 1995 році, його майно було поділено між Росією (Чорноморським флотом) та Україною.

Джерело

Новости Крыма