Півострів, найімовірніше, буде звільнений військовим шляхом, вважає Постійна представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева. У березні 2021 року Президент України Володимир Зеленський затвердив «Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованого Криму». Цей документ передбачає як дипломатичні, так і військові заходи щодо відновлення територіальної цілісності України. Але стратегію було ухвалено ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну і потребує «актуалізації». Детальніше про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Андрій Гевко говорив із Постійною представницею Президента України в Криму Тамілою Ташевою, головою громадської організації «Сила права», ексвіце-прем’єром Криму Андрієм Сенченком та головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим.
Військовий елемент – ключовий
У декларації саміту «Кримської платформи» стверджується, що деокупація відбуватиметься мирним шляхом. У «Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованого Криму» також визначено, що ключовий механізм деокупації – політико-дипломатичний. Але після повномасштабного вторгнення Росії в Україну такий підхід змінюється, вважає Постійна представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева.
«Російська Федерація не хоче комунікувати на тему політико-дипломатичного врегулювання. Як не хотіла комунікувати до повномасштабного вторгнення, так і після. Ми розуміємо, що нам нема з ким комунікувати», – каже Таміла Ташева. Після спроб Росії анексувати ще чотири українські області – Донецьку, Луганську, Херсонську та Запорізьку – стало зрозуміло, що військовий елемент відновлення контролю над Кримським півостровом став ключовим, каже постпред Президента України в Криму.
Військовий елемент відновлення контролю над Кримським півостровом став ключовим Таміла Ташева
«Ми не виключаємо і політико-дипломатичний елемент для мінімізації втрат серед цивільного населення, військових, руйнування цивільної інфраструктури, але ми добре розуміємо, що, швидше за все, звільнення буде військовим шляхом», – заявила Ташева.
Враховуючи те, що деокупація півострова може відбутися в короткий термін, потрібно підготувати зміни до «Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованого Криму», розповіла чиновниця. Завершити цю роботу планують улітку.
«Можливо, у червні-липні планується засідання РНБО України, де буде ухвалено оновлену «Стратегію деокупації та реінтеграції», яка враховуватиме повномасштабне вторгнення та розуміння того, що деокупація може відбутися у більш короткі терміни», – заявила Ташева.
Від військової адміністрації до цивільної
У Представництві Президента України в Криму подали свої пропозиції. Вони стосуються відновлення публічної влади у звільненому Криму, а також визначення критеріїв оцінки проведення виборів на деокупованій території.
«Це має бути спочатку військова адміністрація, потім перехід від військової до військово-цивільної, а через деякий час перехід до цивільного життя. Це питання кадрового реєстру. Це було зазначено у чинній редакції («Стратегії деокупації» – КР), але, на наше переконання, план має бути більш деталізований і зрозумілий як для державних органів, які прописуватимуть подальші кроки, так і для наших громадян, щоб вони розуміли чіткі сигнали від української держави», – розповіла Таміла Ташева.
Хто колаборант, а хто жертва?
«12 кроків деокупації Криму» оприлюднив у фейсбуці і Секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов. У своєму плані він розповів, як Київ повертатиме окупований півострів. Серед іншого – це й кримінальне переслідування за колабораціонізм та державну зраду, виселення з Криму російських громадян, які приїхали туди після окупації 2014 року, позбавлення пенсій російських державних службовців у Криму, які не підлягають кримінальному переслідуванню. Є й нестандартний пункт – поява у Криму пам’ятника «Російський військовий корабель іде на ***».
Необхідний комплекс заходів щодо відновлення порушених прав українських громадян, як і тих, хто живе на окупованій території Криму, так і тих, хто мешкає на вільній території України, каже голова громадської організації «Сила права», ексвіцепрем’єр Криму Андрій Сенченко.
«Що буде із власністю, правами оренди, з машинами, усім, усім? Сьогодні люди чекають на відповідь, як це повертатиметься в українське правове поле. Це зачіпає всіх», – заявив Сенченко.
Сенченко вважає, що український законодавець досі не визначив, кого вважати колаборантом у Криму, а кого – жертвою окупації.
«Це дозволяє окупантам, російським спецслужбам спекулювати на цьому і говорити: ось, мовляв, якщо людина працювала, умовно кажучи, водієм швидкої, то після повернення Криму її буде репресовано», – каже Андрій Сенченко.
«Нам сьогодні необхідно розділити людей, які живуть на території Криму, на табори, визначити тих, хто піде до в’язниці – це Аксьонов і Констнтинов та їм подібні – і великий табір, це два мільйони людей, які мають зрозуміти, що українська держава їх вважає жертвами», – додав політик.
Сенченко вважає, що ті, хто вчинив тяжкі злочини, не можуть уникнути відповідальності, а ось за злочини середньої тяжкості можна передбачити покарання, яке виключає ув’язнення.
«Умовно кажучи, секретар дільничної виборчої комісії на незаконних виборах у Криму. Якщо людина визнає скоєний злочин і звертається до українського народу та держави про прощення, то через судову процедуру вона може отримати заміну: замість позбавлення волі – тимчасове позбавлення, до 10 років, позбавлення прав. Права на державну службу, на участь у виборах, службу в поліції, суді та прокуратурі», – вважає Сенченко.
В одному з 12 кроків деокупації, запропонованих Секретарем РНБО Олексієм Даніловим, є пункт про перейменування Севастополя з назвою «Об’єкт №6». У відповідь голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров запропонував відразу ж повернути цьому місту його історичну назву — Ак’яр. У Законі «Про корінні народи України» є статті про право цих народів на відновлення історичних назв, які змінювалися проти їхньої волі, каже Чубаров. Формула – «чи це підтримують у Криму» застосовувалася всі роки після початку повернення кримських татар з місць депортації, аж до 2014 року. Її результат відомий, каже політик.
«Багато кримчан говорили, що не треба повертати кримських татар. Вони народилися в Середній Азії, там їхня Батьківщина. Ми підійшли до 2014 року, коли цих кримчан Москва визнала окремим суб’єктом міжнародного права. І «кримський народ», чи кримчани, нібито самовизначилися», – зазначив Рефат Чубаров.
Декомунізація, десовєтизація та деколонізація
У січні Меджліс кримськотатарського народу та Кримськотатарський ресурсний центр розпочали інформаційну кампанію «Повернемо назви – повернемо Крим». За словами організаторів, російська влада у різний час знищувала культуру, мову та історію корінних народів України – кримських татар, караїмів і кримчаків, а також їхній зв’язок із рідною землею. Для цього в Криму було перейменовано тисячі історичних назв населених пунктів та географічних об’єктів. Відновлення історичної топонімії є важливим кроком для деокупації Криму, вважають організатори кампанії.
Потрібно йти за параметрами, що встановлюються українським законодавством – декомунізація, десовєтизація та деколонізація. І все. І немає інших підходів Рефат Чубаров
«Потрібно йти за параметрами, що встановлюються українським законодавством – декомунізація, десовєтизація та деколонізація. І все. І немає інших підходів. Якщо це комусь не подобається, то йому подобається Москва. Якщо комусь подобається Севастополь чи Гвардійське, чи Первомайське, нехай їде до Тверської чи Воронезької області, і там знаходить ці назви», – зазначив голова Меджлісу
Нову редакцію плану заходів щодо реалізації «Стратегії деокупації та реінтеграції Криму» схвалив і Кабінет Міністрів України. Внесені зміни «актуалізують план заходів з урахуванням реалій повномасштабного вторгнення та досвіду відновлення окупованих територій, зокрема Херсонщини».
