
Незважаючи на те, що сотні російських суден знаходяться під санкціями, які діють вже майже чотири роки, обсяг морського експорту сирої нафти РФ не зменшився, а у вересні цього року навіть зріс. Про це в етері програми «Союзники» із Марією Золкіною заявив економіст, керівник Моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» Андрій КЛИМЕНКО. За його словами, у вересні 2025 року обсяг експорту морем сирої нафти РФ зріс близько на 1 млн тонн.
Клименко зазначив, що експерти Інституту моніторять близько 550 танкерів РФ щомісяця в чотирьох основних морських регіонах. Згідно з їхніми даними, в усі ці регіони Росія експортує приблизно 22 млн тонн сирої нафти щомісяця: в Балтійський регіон надходить 50% нафти, регіон Чорного моря та Далекого Сходу — по 23-25%, регіон Півночі — Арктика та Мурманськ — 5-6%.
У минулому місяці ми зафіксували 23 млн тонн експорту — 1 млн тонн додало Чорне море, решта портів залишились на попередніх показниках, — зазначив експерт.
Чому не працюють «морські» нафтові санкції?
Клименко пояснив, що санкції на експорт морем російської сирої нафти треба було запроваджувати одразу в перший рік повномасштабного вторгнення.
За три з половиною роки Російська Федерація вибудувала абсолютно паралельну систему розрахунку за свій експорт, який майже не використовує долар та євро, — пояснює гість.
Експерт зауважив, що, за оцінками Інституту, приблизно половина цього експорту, і не тільки нафтового, виконуються таким чином, що кошти не перетинають кордон і їх дуже важко проконтролювати. За його словами, зокрема, використовуються системи бартеру та розрахунки в криптовалюті. Також Росія залучає банки Південно-Східної Азії, на які не впливають американські та європейські санкції.
Клименко також пояснив основну прогалину в санкціях, яка забороняє суднам РФ заходити в порти країн ЄС та користуватися їхніми морськими послугами.
Проблема в тому, що росіяни цим уже й не користуються. Вони везуть свою сиру нафту переважно до Індії та Китаю, а також до Малайзії, Тайваню, Індонезії, країн Північної та Західної Африки — ці країни не є під санкціями, — каже Клименко.
Експерт пояснює, що, наприклад, коли російський танкер виходить із порту в Усть-Лузі (морський порт РФ в Лєнінградській області) або з порту Приморськ на Балтійському морі і проходить в тому числі повз узбережжя Польщі, він «спокійно» проходить Данські протоки, хоча вони є територіальними водами Данії.
Адже, за словами Клименка, у санкційній схемі немає заборони користуватися територіальним морем країн.
У порти не можна заходити, а по морю — плавай! Там немає обов'язкової лоцманської проводки і таким чином немає обов'язку встановлювати зв'язок з європейськими лоцманами та платити їм кошти, що заборонено санкціями, — пояснює економіст.
Таким чином, резюмує Клименко, російські танкери спокійно заходять в море, а Росія «сміється із санкцій, які стосуються танкерів».
Як повідомлялося, нещодавно США наклали обмеження проти двох найбільших нафтових компаній Росії — ВАТ «Нафтова компанія "Роснєфть"» і ВАТ «Лукойл», а Євросоюз ухвалив 19-й пакет санкцій, який в тому числі передбачає розширення обмежень для російських суден.
* * *
Ця публікація створена за підтримки Європейського Фонду за Демократію (EED). Зміст публікації не обов'язково відображає думку EED і є предметом виключної відповідальності авторів.
