Російські війська використовують газовидобувні платформи в Чорному морі як спостережі пункти, що загрожує безпеці українських суден. Українські військові морськими дронами завдали ударів по газовидобувних платформах біля Криму, на яких російські військові встановили системи спостереження. У Військово-морських силах України заявили, що такі операції буде продовжено. У тому, що сталося, розбиралися Крим.Реалії.
Морські безпілотники України на початку грудня атакували захоплені Росією газові платформи біля узбережжя анексованого Криму в Чорному морі. Про це заявив командувач Військово-морських сил ЗС України віцеадмірал Олексій Неїжпапа. За його словами, внаслідок удару знищено систему спостереження російських військових.
«Морські безпілотники підрозділу ВМС завдали прицільних ударів по російських цілях. Знищено системи спостереження противника, розміщені на захоплених газових платформах біля узбережжя тимчасово окупованого Криму», – йдеться у повідомленні.
Днями в інтерв’ю «АрміяInform» Олексій Неїжпапа повідомив, що цю операцію ретельно готували і її буде продовжено.
«Ми не можемо дозволяти супротивникові мати поінформованість у Чорному морі, спостерігати за нашими цивільними чи військовими кораблями та розуміти ситуацію. По тих вишках ми працюємо не лише морськими дронами, а й іншими видами озброєння», – зазначив Неїжпапа.
За словами віцеадмірала, на платформах залишаються російські спецназівці, проте їхні можливості обмежені через логістичні труднощі. Їх забезпечення здійснюється тільки з використанням вертольотів.
«Ми й надалі працюватимемо по таких вишках, щоб знизити здатність ворога контролювати обстановку в морі», – додав командувач.
«Очі та вуха» російської армії
Підконтрольне РФ підприємство «Чорноморнафтогаз» повністю припинило експлуатацію всіх родовищ на шельфі Чорного моря після ударів української армії. Про це йдеться у прогнозі соціально-економічного розвитку, підготовленого російською владою півострова та оприлюдненого в жовтні нинішнього року.
Але бурові установки, відомі під назвою «вишки Бойка», окрім газовиків, активно використовували і продовжують використовувати російські військові. Географічне розташування цих установок ідеально підходить для розміщення на них розвідувальної апаратури та систем РЕБ.
Бурові газо- та нафтовидобувні платформи біля берегів Криму в Чорному морі Росія захопила у 2015 році, про використання їх у військових цілях стало відомо у 2017 році.
Так, 1 лютого 2017 року український військово-транспортний літак Ан-26 здійснював тренувальний політ над Чорним морем. У районі Одеського родовища його обстріляли зі стрілецької зброї – екіпаж не постраждав, але на корпусі літака з’явилося кілька отворів. Тодішній міністр оборони України Степан Полторак заявив, що екіпаж зафіксував над родовищем роботу радіолокаційної станціїї у відкритому режимі.
У 2017 році на вишках «Чорноморнафтогазу» відбулись навчання берегової охорони ФСБ, а з 2018 року біля вишок на бойовому чергуванні перебували кораблі російського Чорноморського флоту. Були російські військові і на самих платформах.
У серпні 2018 року група експертів, до якої входив також віцеадмірал, командувач ВМС України у 2014-2016 роках Сергій Гайдук, опублікували доповідь «Газові потоки подвійного призначення». У ній автори заявили, що Росія розгорнула на захоплених під час анексії Криму морських об’єктах «Чорноморнафтогазу» засоби радіоелектронної розвідки, зокрема радіолокаційні станції надводного спостереження. У доповіді названо три об’єкти, на яких, за даними дослідників, було розміщено РЛС типу «Нева»: СПБУ «Таврида», морську стаціонарну платформу МСП-17 родовища «Штормове» та МСП-4 родовища «Голіцинське».
«Інформація [від РЛС] передається радіорелейним каналом зв’язку, що забезпечується комплектом цифрових радіорелейних станцій. У режимі реального часу вона надається Прикордонному управлінню ФСБ РФ у Криму, а також потрапляє і в систему розвідки ЧФ Південного військового округу РФ», – йшлося у доповіді.
З початком повномасштабної війни Росії проти України на вишках були розміщені більш серйозні РЛС і станції РЕБ. Обладнання на вишках доповнило наземний ланцюжок постів спостереження за повітряною та підводною обстановкою в цій частині акваторії Чорного моря. Фактично розміщені на вишках «Чорноморнафтогазу» підрозділи радіорозвідки та радіоелектронної боротьби є очима й вухами російської армії та російського флоту в цій частині моря.
Планомірне вибивання
Повідомлення про удари військ ЗСУ по бурових установках незаконно привласненого Росією «Чорноморнафтогазу» надходять з початку літа 2022 року, і робота українських військових має планомірний характер.
Так, 20 червня 2022-го внаслідок українського удару було пошкоджено надводну частину блок-кондуктора №1 (БК-1) компанії «Чорноморнафтогаз», писала російська служба Радіо Свобода. Українські експерти кажуть, що Росія використала інфраструктуру «Чорноморнафтогазу» у військових цілях, що й спричинило удар.
«На тих вишках, про які йдеться, Росія організувала такі маленькі гарнізони, натягнула туди засоби протиповітряної оборони в тому числі, засоби радіолокаційної боротьби, розвідки, тобто ці платформи перетворилися на такі морські укріплені пункти, які допомагали і допомагають росіянам орієнтуватися на повний контроль північно-західної частини Чорного моря», – розповідав речник Одеської обласної військової адміністрації Сергій Братчук.
У серпні 2023 року Міністерство оборони Британії з посиланням на дані розвідки повідомляло в огляді, що на тлі високої напруженості в Чорному морі тривають бої між морськими та повітряними силами України і РФ за стратегічно важливі газові та нафтові платформи між Кримом і Одесою.
Британська сторона відзначала, що платформи мають цінні вуглеводневі ресурси. «Однак, як і Зміїний острів на заході, вони також можуть використовуватися як передові бази розгортання, посадкові майданчики для вертольотів і для розміщення ракетних систем великої дальності», – стверджують британські фахівці.
12 вересня 2023 року Головне управління розвідки Міноборони України повідомило, що українські військові повернули під свій контроль так звані «вишки Бойка» в Чорному морі. Під контроль було повернуто бурові платформи «Петро Годованець» та «Україна», а також СПБО «Таврида» і СПБУ «Сиваш».
Під час операції український спецназ зміг захопити запас вертолітних боєприпасів типу НАР (некерованих авіаційних ракет), а також РЛС «Неву», яка може відстежувати рух суден у Чорному морі.
Коментуючи підсумки цієї операції, експерт компанії «Соната» (американської компанії, яка надає Україні військову експертизу), а в минулому заступник начальника штабу Військово-морських сил України, капітан 1-го рангу запасу ВМС Андрій Риженко відповів на запитання Крим.Реалії, чи зможе Україна використовувати ці вишки у військовому плані.
«Я не думаю, що зараз там якесь буде [військове використання цих вишок]. По-перше, вони вразливі, вони розміщені в центральній частині Чорного моря, окремі розташовані навіть ближче до Криму. Тому по них може бути завдано удару – так само, як ви показували [удар] по острову Зміїний. Тому, я думаю, що зараз їх використання взагалі не буде до моменту закінчення війни», – сказав Риженко.
На початку лютого 2024 року Сили спеціальних операцій України заявили про підрив антени на одній із захоплених РФ вишок у Чорному морі. «За розвідданими, одну з незаконно захоплених видобувних платформ росіяни використали для посилення роботи безпілотного літального апарату розвідки іранського виробництва Mohajer-6. А саме – встановили обладнання, яке збільшує дальність і радіус його роботи. Цей БПЛА противник застосовував для ведення розвідки та подальшого завдання ударів дронами-камікадзе Shahed по об’єктах критичної інфраструктури півдня України», – повідомили в ССО.
Крім цього, на платформі росіяни встановили радіолокаційну станцію виявлення надводних об’єктів «Нева-Б». «За допомогою цієї РЛС росіяни контролювали обстановку в північно-західній частині Чорного моря», – зазначили у ССО.
10 серпня цього року речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук повідомив, що українські військові атакували одну із захоплених Росією вишок у Чорному морі. Операцію, за його словами, провели ВМС України у партнерстві з Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України. Коли саме було завдано удару – не повідомляли.
«Так, окупанти використали цю локацію для GPS-спуфінгу з метою унеможливити цивільне судноплавство. Допустити це ми не можемо», – зазначив Плетенчук.
За його словами, за день до удару Росія закинула на платформу своє обладнання та військовий персонал.
«Цивільних там не було. Штатний функціонал платформа не виконувала. Берегові ракетно-артилерійські війська ВМС ЗС України – це дуже серйозні чуваки», – зазначив він.
«Ця локація не використовувалася для газовидобувної промисловості. Але її використовували для того, щоб встановити обладнання, зокрема GPS-спуфінгу. Це навмисна дія, коли засобами РЕБ подають фальшиві сигнали GPS, щоб заважати цивільним судам орієнтуватися на GPS-навігацію. Це відбувалося у північно-західній частині Чорного моря і могло негативно впливати на роботу нашого «зернового коридору», – розповів подробиці Плетенчук в ефірі українського телемарафону.
