Словник сучасної української мови та сленгу «Мислово» обрав неологізм «бусифікація» словом 2024 року. Цей вираз означає примусову мобілізацію за прискореною процедурою.
Про це оголосили на сайті проєкту.
«Термін вказує на проблеми з мобілізацією, коли кількісні показники переважають над якісними, а права людини (подекуди разом зі здоровим глуздом) відходять на другий план», – зазначено в словнику.
Слово утворене від кореня «бус» у значенні «мікроавтобус» та суфіксоїда «-іфікація», який вказує на дію, перетворення.
Інші претенденти на звання слова року переважно пов’язані з російсько-українською війною. Серед них:
- СЗЧ (самовільне залишення частини)–— через неефективну організацію і управління військами, зокрема і бусифікацію, СЗЧ набуло у минулому році масового та загрозливого характеру;
- Курська операція – як найуспішніша українська військова операція минулого року, яка сколихнула світовий інфопростір та підтвердила суб’єктність України;
- втома – як закономірний результат війни на виснаження, яку веде проти України Російська Федерація;
- переговори – бажання переговорів з метою досягнення перемир’я чи заморожування як результат виснаження від війни;
- МСЕК (медико-соціальна експертна комісія) – скандал з МСЕК та прокурорами як показник інституціоналізованої корупції в Україні;
- популізм – у зв’язку з програмами «національний кешбек» і «тисяча Зеленського» та початком розмов про вибори;
- Магура – морський дрон, як символ розвитку безпілотних систем, який змінив баланс сил у Чорному морі;
- лалохезія (використання лайки для зняття болю або стресу) – слово стало одним з найвідвідуваніших у словнику, що ілюструє ситуацію нормалізації використання ненормативної лексики під час війни;
- квадробери (представники дитячої субкультури, які копіюють тварин) – ця течія стала в Україні найбільш помітним культурним трендом року, що минув.
Читайте також: НСПУ збирає кошти на відбудову Будинку письменників, що постраждав внаслідок обстрілу
