17 березня, минулого понеділка, американська інформаційна платформа Semafor зі слів неназваних компетентних джерел оприлюднила новину про те, що «адміністрація президента США розглядає можливість визнання українського Криму територією Росії в межах майбутньої угоди про припинення війни Росії та України». Як прогнозували спостерігачі, під час діалогу лідерів США та РФ мали «обговорюватися питання розподілу територій». 18 березня між американським і російським президентами відбулася тривала телефонна розмова, зміст якої продовжують висвітлювати ЗМІ у Москві та Вашингтоні, а також офіційні особи та експерти.
Інформаційна платформа Semafor: у якій площині перебувають її інформаційні інтереси? Що насправді говорив Дональд Трамп напередодні про теми своєї розмови з Володимиром Путіним? Про що заявили сторони після телефонного діалогу лідерів Білого Дому та Кремля, і чи був предметом їхнього спілкування «кримський кейс»? Чи змінилася політика США щодо Криму, і чи може Дональд Трам змінити її одноосібно? Крим.Реалії стежили за розвитком подій та трансформацією повідомлень по темі.
Чи знав портал Semafor набагато більше, ніж заявляв президент США?
Крім «сенсації про можливість «торгівлі» «кримським кейсом» в адміністрації президента США», портал Semafor також повідомив про обговорення представниками американської адміністрації допустимості просування в ООН рішення про «російський Крим», що нібито погодило б позицію Дональда Трампа з позицією Володимира Путіна. При цьому у виданні назвали отримання такої інформації від нерозкритих джерел «витоком, що стався на тлі підготовки розмови між лідерами Кремля та Білого Дому, а також потенційної угоди про припинення вогню на 30 днів».
Водночас Semafor у зазначеній новині додав, що Дональд Трамп «офіційно не ухвалював жодних рішень, і можливі кроки по Криму є одним із безлічі варіантів, які пропонуються та відпрацьовуються». Офіційний Вашингтон відмовив у коментарях. А спікер Ради національної безпеки США Браян Г’юз, коментуючи все ж таки цю новину, заявив, що «адміністрація (президента США – КР) не брала на себе таких зобов’язань (щодо «кримського кейсу» – КР), і ми не обговорюватимемо цю угоду через ЗМІ… Мета залишається незмінною: … вирішення конфлікту».
Дональд Трамп вперше заявив про можливу перспективу визнання Криму територією Росії за роки до того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну Semafor
У Semafor підкреслили, що «раніше представники адміністрації президента США відкрито говорили про необхідність для України піти на територіальні поступки Росії, щоб покінчити з трирічною війною, а сам президент раніше заявляв, що готовий вважати Крим частиною Росії». Після інавгурації Дональда Трампа його радники публічно не розголошували деталі про можливі пропозиції Володимиру Путіну для досягнення основної мети – миру. Можлива ініціатива щодо «визнання російським незаконно анексованого РФ у 2014 році Криму може викликати потужний тиск з боку Європи та офіційного Києва», оскільки США, Україна та більшість міжнародного співтовариства визнають Крим українським, незважаючи на окупацію півострова Росією.
Semafor додав також такі коментарі: «Дональд Трамп вперше заявив про можливу перспективу визнання Криму територією Росії за роки до того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Балотуючись на посаду президента у 2016 році – і згодом, під час свого першого терміну, президент неодноразово говорив, що «побачить», чи визнають це США. 2018 року під час інтерв’ю Джорджу Стефанопулосу з ABC News Дональд Трамп сказав: «З того, що я чув, жителі Криму, швидше, були б з Росією, ніж там, де вони були».
Стартап, який отримав фінанси та допомогу штучного інтелекту
«Semafor – американський проєкт журналістів Джастіна та Бена Смітів (спільне лише прізвище). Джастін – ексгенеральний директор Bloomberg Media, а Бен – колишній оглядач The New York Times і головний редактор BuzzFeed News», – пишуть аналітики українського порталу Медіамейкер. Мета Semafor – кардинально змінити підхід до споживання новин і не «забивати» етер терміновими новинами та фактами, які важко відокремити від думки автора. За задумом, медіаплатформа мала позбавити споживачів новин «розчарувань» завдяки трансформації традиційної форми статті, яка відокремлює факти від суджень. Проєкт засновано в жовтні 2022 року. Стратегія стартап-видання щодо своєї аудиторії – «захопити» лідерів думок, керівників найвищої ланки, впливових осіб. Проєкт фінансують один із найбагатших бразильців та низка американських бізнесменів. Також видання співпрацює із 65 рекламними компаніями.
Раніше на початку лютого Forbs із посиланням на Financial Times повідомив, що компанія Microsoft уклала угоду з медіастартапом Semafor про створення новин через її чат-бот зі штучним інтелектом. Сума угоди невідома. У межах угоди Semafor створюватиме стрічки новин під назвою Signals, її та близько десятка текстів з аналізом важливих подій пропонуватимуть споживачам. Мета – «запропонувати різні погляди з усього світу, що вважається ключовим напрямом діяльності Semafor з моменту його запуску в 2022 році». Співзасновник Semafor Бен Сміт підкреслив, що Signals повністю наповнюватимуть журналісти, а штучний інтелект стане інструментом для публікацій.
Телефонна розмова не передбачала дискусії про «кримський кейс»
У The New York Times 17 березня процитували Дональда Трампа, який виступав на борту президентского літака днем раніше, в неділю: «Він розраховує обговорити «питання земель» з Володимиром Путіним, а також долю «українських електростанцій», при цьому між сторонами вже мало місце обговорення «розподілу певних активів».
Ми хочемо подивитися, чи зможемо покласти край цій війні. Можливо, зможемо. Можливо, ні Дональд Трамп
«Ми хочемо подивитися, чи зможемо покласти край цій війні. Можливо, зможемо. Можливо, ні. Але я думаю, що у нас дуже хороші шанси», – заявив американський президент про перспективи розмови зі своїм кремлівським візаві.
Заяви Дональда Трампа цитували інші ЗМІ США.
За підсумками телефонного діалогу, що відбувся 18 березня, обидві сторони підтвердили, що лідери Росії та США обговорювали тему «припинення вогню».
«Лідери погодилися, що рух до миру розпочнеться з енергетичного та інфраструктурного припинення вогню, а також технічних переговорів щодо впровадження морського перемир’я у Чорному морі, повного припинення вогню та встановлення постійного миру», – йдеться у повідомленні Білого дому. Стабільність на Близькому Сході також була у фокусі переговорів. «Ми домовилися про негайне припинення вогню на всіх об’єктах енергетики та інфраструктури з розумінням того, що ми швидко працюватимемо над повним припиненням вогню і, нарешті, завершенням цієї жахливої війни між Росією та Україною», – написав Дональд Трамп у соцмережі Truth Social.
За даними ТАСС, Путін «підтримав ідею Трампа про взаємну відмову РФ та України на 30 днів від ударів по енергетичній інфраструктурі та віддав такий наказ військовим». Раніше Росія та Україна вже намагалися вести переговори про відмову від таких ударів, зазначає російська служба Радіо Свобода.
Про Крим не йшлося.
Змінити позицію США щодо «кримського кейсу» може лише Конгрес – експерт
Крим.Реалії звернулися до директора програми «Північна Америка» та експерта Ради зовнішньої політики «Українська призма» (Київ) Олександра Краєва з проханням прокоментувати повідомлення про нібито змінний підхід Сполучених Штатів Америки до «кримського кейсу».
Насправді американці вважають, що той, хто контролює територію, той, відповідно, за цю територію відповідає. Поки що про визнання території Криму російською не йдеться Олександр Краєв
«Радник з питань безпеки президента США Майк Волтц уже говорив раніше, що, «можливо, доведеться визначитися із ситуацією, яка існує на сьогодні». І не завжди це означає, що президент США саме так вважає. Насправді американці вважають, що той, хто контролює територію, той, відповідно, за цю територію відповідає. Поки що про визнання території Криму російською не йдеться. Тому «розганяти катастрофу» ще рано, але те, що ця адміністрація більш схильнна, давайте це назвемо так, «до визнання російських претензій», на жаль, є фактом. Та існують ризики, що якраз вона може погодити такі речі», – наголосив експерт.
Олександр Краєв уточнив, що хотів би вірити у згадку «кримського кейсу» напередодні телефонних переговорів як тактичний крок у грі, де результатом стало саме посадження лідера Кремля за стіл особистих переговорів із президентом США.
«І це може бути схожим на правду, оскільки Дональд Трамп не вперше веде діалог із диктаторами, має свою манеру спілкування з ними, говорячи певні «компліменти» на їхню адресу: «Вони найкращі та найсильніші політики світу», «вони потужні переговорники». Такі фрази звучали на адресу і Кім Чен Ина, і Володимира Путіна. Але треба враховувати, що офіційних підтверджень такої версії немає, хоча вона виглядає дуже правдоподібною», – зазначив Олександр Краєв.
Трампу для того, щоб змінити позицію США щодо «кримського кейсу», доведеться пройти через Конгрес Олександр Краєв
Водночас експерт упевнений, що жодні публікації у пресі чи заяви окремих осіб не можуть одразу змінити зовнішньополітичну позицію США.
«Незважаючи ні на що, офіційна позиція Сполучених Штатів щодо анексованого Росією Криму, а також підтримки України, її суверенітету і територіальної цілісності зберігається. Потрібно згадати «Кримську декларацію». Трампу для того, щоб змінити позицію США щодо «кримського кейсу», доведеться пройти через Конгрес. Але проходити Конгрес зараз для нього – м’яко кажучи, дуже важко! Навіть переконати самих республіканців у тому, що потрібне таке рішення і з ним треба погодитися, для Дональда Трампа буде дуже складно», – підсумував Олександр Краєв.
Не вірю, що США визнають Крим російським Рефат Чубаров
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, нагадавши про «Кримську декларацію» США, відреагував на повідомлення у ЗМІ про те, що президент США Дональд Трамп може офіційно визнати анексований Крим російською територією в межах угоди про припинення вогню: «Не вірю, що США визнають Крим російським».
Під час першої президентської каденції лише після першої зустрічі Трампа та Путіна адміністрація Білого дому чітко сформулювала ставлення Сполучених Штатів до анексії Криму Росією. Через десять днів, 25 липня 2018 року, після зустрічі було оприлюднено «Кримську декларацію» у формі заяви тодішнього держсекретаря Майка Помпео. Текст «Кримської декларації» було вручено лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву.
Росія шляхом вторгнення в Україну та спроби анексії Криму в 2014 році намагалася підірвати основний міжнародний принцип «Кримська декларація»
«Кримська декларація» підтвердила невизнання Сполученими Штатами російської анексії Кримського півострова і проголосила довгострокову політику відмови у визнанні претензій РФ на територію, захоплену силою всупереч міжнародному праву. Документ містить три параграфи, перший з яких говорить: «Росія шляхом вторгнення в Україну та спроби анексії Криму в 2014 році намагалася підірвати основний міжнародний принцип, якого дотримуються демократичні держави: жодна країна не може силою змінювати кордони іншої».
«Під час переговорів президента США Дональда Трампа та російського диктатора Путіна в Україні лунала повітряна тривога, тому для українців очевидно, що їхні домовленості поки що не працюють», – цитує Укрінформ оцінку російсько-американської телефонної розмови президентом України Володимиром Зеленським.
