Більшість російських військовополонених не хочуть спілкуватися з журналістами. Особливо категоричні – полонені з окупованих Донеччини, Луганщини і Криму. Журналісти Крим.Реалії поспілкувалися з кримчанином, який у полоні – вже майже півтора року.
У кімнаті без охорони ми розмовляли більш ніж годину, і часто його відповіді було важко зрозуміти. Він не виключає, що після повернення до Криму за допомогою обміну, знову може повернутися в Україну воювати. Чому кримчанин «радий», що побачив війну? Як розуміє цілі Росії в цій війні? Про це – в матеріалі Крим.Реалії.
«Я не кажу, що хотів убити, я побачив цю війну»
Женевська конвенція вимагає гуманного ставлення до полонених, тому ми не показуємо його обличчя і не будемо розголошувати особисті дані, які відомі редакції. Цей кримчанин дав свою згоду на спілкування з журналісткою Крим.Реалії і на оприлюднення розмови з ним.
Таке відчуття було, ніби як раніше, у радянський час гра була «Зірниця», у війну грали. Я просто програв
Сказав, що розуміє українську мову, але просить ставити йому запитання російською. Ми запитали його, чи він про щось шкодує, наприклад, що пішов на війну, його відповідь нас здивувала.
«Я навіть у якомусь сенсі радий, що потрапив на війну, що потрапив у полон, побачив війну з усіх боків, розумієте? Я не кажу, що я там хотів убити, ні, я побачив цю війну. Якби я не пішов, десь якось це були б розповіді по телевізору, а я все побачив повністю. Тепер про війну можу розповісти сам, а не слухати», – каже кримчанин.
Чи його не турбує, чи не гризе той факт, що він вбивав українців, відповідає що не впевнений, що він когось вбив. І каже, що відчув себе як у радянській грі «Зірниця».
«То був бій, розумієте? То не була війна, це був бій. А там уже як карти ляжуть. Бій чесних людей. Між іншим, мені дуже сподобалося, чому я так говорю. Коли я потрапив у полон на передку, вони (українські військові – ред.) кажуть: повзи, а я весь у крові. Потім я сидів, курив, вони мені стяжкою зав’язали руки, і ми розмовляли, і в мене таке відчуття було, ніби як раніше, у радянський час гра була «Зірниця», у війну грали. Я просто програв, розумієте?» – розповідає кримчанин.
Як штурмовик потрапив у полон біля Роботиного?
Каже, що його у кримському військкоматі обманули, бо обіцяли контракт з інженерними військами для роботи в Сирії. Хотів там заробити грошей. Але потім сказали, що усі спеціалісти набрані і його у складі 810-ї бригади морської піхоти повезли в Херсонську область.
«Я – монтажник-висотник, спеціаліст із мобільного зв’язку. Надійшла пропозиція від знайомого поїхати в Алеппо, в Сирію. Через військкомат набирали фахівців із мостів, спеціалістів інженерних професій. Поки все тягнулося, я опинився у 810-й бригаді морської піхоти. Так вийшло, що нас направили на Херсонщину, неподалік Генічеська. Сказали, що все одно там після бойових дій треба буде відновлювати зв’язок, вам треба буде їхати у складі роти охорони і бути там. І ось так я потрапив на війну», – каже російський військовослужбовець.
Зрозуміло, що нас кидають у бій. Ми йшли як штурмовики. Голі йшли, без розпізнавальних знаків
Контракт чоловік підписав 11 листопада 2022 року, а вже 22 листопада був на території України. Як такого навчання, каже, не було. В районі Новоолексіївки його завданнями були охорона насосної станції і чергування на блокпостах. Каже, що девять місяців лише цим і займався. Але влітку їх перекинули в Запорізьку область, в район Роботиного, там він і потрапив у полон.
«У Запорізькій області, район Роботиного, велися бої. Зрозуміло, що нас кидають у бій. Ми йшли як штурмовики. Морська піхота. У нас чомусь навіть жетони зібрали. Голі йшли, взагалі без розпізнавальних знаків. Коли ми прийшли, там мало людей лишалося, щоб утримувати позиції. А там утримувати особливо нічого було, бо там злива зі снарядів йшла, два танки по нас працювали. Одна ствольна касетниця працювала. І дуже багато мінометів», – згадує штурмовик 810-ї бригади РФ.
Лісосмугу утримувати було неможливо, каже, що пробув там два дні, отримав контузію і потрапив у полон. Він втратив свідомість, а коли отямився, то на позиціях вже були бійці ЗСУ.
«Коли я прийшов до тями, вони кричать: повзи до нас. Дивлюся: у мене автомат десь за метрів зо три від мене відкинутий, без ріжка вже. Танк стояв, я зняв броник», – розказує кримчанин, як здавався у полон.
Після цього його відвезли в Запорізьке СІЗО, склад його злочинів розслідувала СБУ. Через сайт «Однокласники» зв’язався з родиною, щоб йому передали фотографії його українського паспорта. Судили кримчанина 21 лютого 2024 року кримчанина в Запоріжжі. Суд встановив, що він добровільно підписав контракт і був призначений на посаду стрільця у 810-ту бригаду морської піхоти ЧФ РФ, щоправда, про це він у розмові з журналістами Крим.Реалії не згадував.
На суді один зі свідків, український військовослужбовець розповів, що 6 серпня 2023 року близько обіду цей чоловік здався у полон сам, з правої сторони с. Роботиного в лісосмузі. «Була підготовка до штурму, почали просуватися і побачили, як військовослужбовець РФ без зброї та бронежилету виходить на них, його взяли в полон і передали далі для відпрацювання», – йдеться у вироку.
У вироку – винен за статтею 111, частина 2, засуджений на 15 років «за зраду Батьківщині».
За що воював кримчанин на боці Росії?
Для них той факт, що вони беруть участь у загарбницькій війні, не настільки їх хвилює Євген Ярошенко
Ми запитували, чи розуміє він цілі війни і чи він їх поділяє. Кримчанин відповідав фразами, схожими на ті, що транслює пропагандистське російське телебачення.
«Спочатку все було там сказано, «денацифікація» там, туди-сюди, це політичний аспект. А так виходить переважно я як середньостатистична людина скажу, здебільшого люди сприймали це як війну не проти України, не проти українського народу, а проти влади, яка свого часу, коли треба було сісти та поговорити, чомусь проігнорували та допустила ось таку війну. Ось навіть Мінські домовленості щодо Донбасу, щодо Криму», – каже засуджений кримчанин.
Варто уточнити і нагадати – в Мінських угодах не йшлося про Крим. Укладені у вересні 2014-го і в лютому 2015 року Мінські домовленості передбачали припинення вогню та розведення військ на Донбасі, проведення в цьому регіоні місцевих виборів і повернення його під контроль України.
Люди, які добровільно йдуть воювати, мотивовані грошима і не сильно задумуються над цілями війни, вважає експерт Євген Ярошенко.
Мирно в Крим Україна не прийде, я даю голову на відсіч
«Мені здається, що ті, хто добровільно укладає контракт і йде воювати проти України, це можуть бути або люди, які ідеологічно підтримують або Путіна, або Росію, або війну, так чи інакше підтримують російські наративи щодо України. Або це можуть бути люди, у яких немає якихось чітко сформованих політичних поглядів. Вони, наприклад, за «мир во всём мире» чи вважають себе аполітичними, але в силу того, що живуть в якійсь місцевості, де немає нормальних можливостей для працевлаштування, можуть розглядати участь у війні як спосіб поліпшення свого матеріального становища. І тут для них той факт, що вони беруть участь у загарбницькій війні, не настільки їх хвилює», – говорить аналітик ГО «КримSOS» Євген Ярошенко.
На запитання, навіщо Росія зайшла на територію України, кримчанин відповідає, щоб «тут не було НАТО». Такі відповіді абсолютно відповідають російським наративам, підкреслює Євген Ярошенко.
Ми запитали цього п’ятдесятирічного кримчанина, що він робитиме у випадку, коли лінія фронту вже буде у Криму і російська армія залишатиме Крим. Каже, що буде воювати, а себе в українському Криму не бачить.
«Якщо я повернуся додому, якщо все нормально, якщо я буду прийнятий як нормальний громадянин, до життя повернуся. Якщо знову справа буде торкатися Криму, я вже тоді точно зброю візьму до рук. У будь-якому разі. Бо я хочу, щоб моя сім’я, мій рід жив у Криму, я не хочу вже нікуди переїжджати. І не хочу, щоб у нас там була війна. Навіть якщо Росія просто поверне Крим, там знову почнуться звинувачення, чищення. Це нічого хорошого не передбачає. Мирно в Крим Україна не прийде, я даю голову на відсіч. Почнуть говорити, що ось усі татари пішли, чому ви не пішли, почнуть запитувати», – говорить кримчанин, який сам походить із кримськотатарської родини.
Засуджений кримчанин каже, що мріє, щоб був мир, і в той же час каже, що готовий знову повернутися на війну. У суді він свою провину визнав, покаявся і просив зменшити йому міру покарання.
Photo Gallery:
Табір для військовополонених армії РФ в Україні: побут та умови утримання (фоторепортаж)
Персонал табору розмовляє з полоненими українською, стверджують, що полонені вже звикли і все розуміють
