В анексованому Криму помер 71-річний активіст українського національного руху Леонід Терлецький. Кримчанин стояв біля джерел становлення української державності на півострові. Він боровся за неї і після того, як Росія анексувала Крим. Через це його переслідували російські силовики. Леонід Терлецький, живучи в анексованому Криму, розмовляв українською мовою та відмовлявся отримувати російський паспорт.
Про смерть Леоніда Терлецького повідомив голова кримської організації «Конгрес українських націоналістів» (КУН) Василь Овчарук.
У сім’ї Леоніда Терлецького Крим.Реалії підтвердили: він помер у лікарні Сімферополя від хвороби.
Леонід Терлецький був уродженцем Одеської області. У Криму жив із 80-х років минулого століття, куди приїхав за розподілом після закінчення навчання. Незважаючи на засилля на півострові проросійських поглядів, він завжди вважав себе українцем. І навіть у російських реаліях намагався зберегти свою ідентичність. Через це неодноразово потрапляв у поле зору російських силовиків.
Кримчанин відмовлявся оформляти російський паспорт і майже десятиліття прожив без повноцінної медичної допомоги та соціальних послуг.
«Пам’ятаю, як здіймали перший український прапор у Сімферополі»
Леонід Терлецький стояв біля витоків становлення української державності у Криму ще на початку 1990-х років минулого століття, коли Україна після розпаду колишнього Радянського Союзу ще не ухвалила Акт про проголошення незалежності. Леонід Терлецький із прихильниками незалежності України виходили на мітинги та пікети до обласної ради Криму із синьо-жовтими прапорами і значками із зображенням українського тризубця.
Він був одним із найактивніших громадян, які домагалися встановлення української влади на Кримському півострові.
«Я пам’ятаю, коли здіймали перший український прапор над міськрадою Сімферополя. Нас проросійські активісти не пускали, була сутичка, але ми виконали свою місію, і український прапор підняли над міською радою. Вже пізніше державний прапор України був офіційно встановлений над будівлями Верховної Ради та Ради міністрів Криму лише напередодні п’ятої річниці незалежності», – згадував активіст на сторінках газети «Голос України».
Після російської анексії Криму Леонід Терлецький залишився там жити. Він продовжував говорити українською мовою, хоча часто й ловив на собі злісні погляди оточуючих. Таким чином кримчанин хотів зберегти свою українську ідентичність. Він також відмовився від російського громадянства, яке Росія роздавала за фактом реєстрації на Кримському півострові на момент анексії. Через це не міг оформити пенсію. Сім’я жила у злиднях – лише на мінімальну пенсію дружини Леоніда Терлецького, яка має інвалідність.
«Крим – наш великий біль»
Після російської анексії Криму Леонід Терлецький неодноразово стикався з місцевим репресивним апаратом. Влітку 2015 року місцеві силовики затримали його та ще двох активістів, які прийшли у День Незалежності України покласти квіти до пам’ятника Тарасу Шевченку в Сімферополі. Потім їх відпустили. Леоніду Терлецькому тоді висунули попередження про недопущення екстремізму.
«Це, звичайно, наш великий біль. Ми розуміємо, що Україні зараз дуже тяжко. Але чомусь так виходить, що і за часів здобуття нашою державою незалежності кримські українці були на півострові не титульною нацією, а в становищі тих, хто просить. Нині ситуація ще гірша», – заявляв він у 2016 році.
Восени 2022 року Леонід Терлецький провів вісім днів в ізоляторі Сімферополя після того, як російські силовики знайшли в нього українську символіку. Леонід Терлецький довгий час не хотів публічного розголосу свого переслідування, оскільки побоювався посилення репресій. Зараз ми вважаємо за необхідне розповісти про це як про важливу частину історії життя та боротьби кримчанина за Україну та свою українську ідентичність – всупереч уже не юному віку, життю у злижнях і жорсткому репресивному апарату Росії в Криму.
«Українська символіка – це моя душа»
Приводом для переслідування Леоніда Терлецького став інцидент у магазині, куди він ходив за покупками. За матеріалами справи, кримчанина звинуватили у тому, що він «публічно приколов голку з прапором України у товар магазину – продукт (заморожений м’ясний виріб), чим висловив свою незгоду з діями Збройних сил Росії щодо проведення «спеціальної військової операції» (так у Росії називають свою повномасштабну війну проти України – КР).
На підставі цього, підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя визнав його винним в адмінправопорушенні за статтею 20.3.3 частини 1 КоАП Росії (дискредитація Збройних сил Росії). Цю статтю активно застосовують у Криму до людей із проукраїнськими та антивоєнними поглядами.
Судом було встановлено, що Леонід Терлецький опублікував на своїй сторінці в соцмережі «Одноклассники» вірш такого змісту: «Привет, фашистская Россия. Послушай, Путинская Русь. В своей стране я не мессия, но и Иуды не боюсь. Ко мне пришла ты с автоматом, закрыв чулком свое лицо. Ты говоришь со мною матом, наполнив каждый звук свинцом».
У цих рядках суд побачив «явну неповагу до органу, що здійснює державну владу в Росії, президента Росії». За цим епізодом Леоніда Терлецького було визнано винним за статтею 20.1 частина 3 КоАП Росії (дрібне хуліганство). Йому призначили покарання у вигляді штрафу в 30 тисяч рублів.
Усі суди кримчанин пройшов без захисту
Публікація Леонідом Терлецьким у соцмережі фото із зображенням червоно-чорного прапора та написом «Слава Україні!» стала підставою застосування до нього статті 20.3 частини 1 КоАП Росії (пропаганда нацистської символіки). За цією статтею Леоніду Терлецькому було призначено восьмиденний адмінарешт.
Усі суди кримчанин пройшов без захисту.
Суддя Михайло Білоусов розглядав справу Леоніда Терлецького у вихідний день – в суботу, 5 листопада 2022 року. Судячи з часу, зазначеного у діловодстві, всі протоколи він розглянув за чотири хвилини.
Леоніду Терлецькому довелося відбувати покарання, хоча провину він не визнав.
«Ці рішення суду сфальшовані. Моєї провини в тому, в чому мене звинувачують, немає. Я українець. Чому ж я маю відмовлятися від української символіки? Україна – це моя душа, моє рідне», – заявляв він Крим.Реалії.
«Вірний син України»
Леонід Терлецький мав хронічні захворювання. Але він не міг отримати повноцінної медичної допомоги, оскільки відмовлявся оформляти російський паспорт протягом майже десятиліття, поки Крим анексований Росією.
Кримчанин дуже складно переживав повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Це ще більше підірвало його здоров’я. На початку січня 2024 його не стало.
Не брав московський аусвайс до свого останнього подиху. Був вірним сином України Василь Овчарук
«На жаль, перестало битися серце Українця, сильного духом і тілом. Активний учасник українського відродження із початку 90-х років у Криму. Коли постало питання партійної структуризації, обрав КУН. Було обрано головою Київської районної організації КУН міста Сімферополя. Завжди виконував поставлені перед ним завдання. Не падав духом. Учасник Помаранчевої революції, Революції Гідності, спротиву московській окупації Криму. Не брав московський аусвайс до свого останнього подиху. Був вірним сином України!» – зазначив голова кримської організації КУН Василь Овчарук.
Леонід Терлецький зробив великий внесок у становлення та зміцнення українського руху в Криму, хоча й ніколи не намагався виділятися на тлі інших активістів, каже представник Крайової ради українців Криму (КРУК) Андрій Щекун.
Не отримував пенсію ні від України, ні від Росії – виживав і усвідомлював ризики, на які себе наражав Андрій Щекун
«Вперше ми познайомилися з Леонідом Терлецьким у 1996 році біля Верховної Ради Криму на першій акції, яку я організовував – на захист кримської єпархії УПЦ Київського патріархату. Він тоді працював у «Чорноморнафтогазі» і був єдиним зі свого колективу, хто приєднався до акції. Леонід Терлецький також брав участь у багатьох інших проукраїнських заходах і виконував важливі завдання для розвитку проукраїнського руху в Криму. Він принципово відмовився від російського громадянства, не отримував пенсію ні від України, ні від Росії – виживав і усвідомлював ризики, на які себе наражав. Ця людина – справжній патріот України», – розповів Крим.Реалії Андрій Щекун.
Після російської анексії Криму російська влада організувала масові переслідування проукраїнських активістів. Через це багато хто вимушено пішов у внутрішню еміграцію, або залишив Кримський півострів.
