В анексованому Криму у квітні виявили рекордні цінники на картоплю. На економічну ситуацію в регіоні впливають неврожаї та наслідки повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Поки Росія воює з Україною, на Кримському півострові було вже кілька хвиль подорожчання продуктів і товарів. Підконтрольна Москві місцева влада намагається вирішувати проблему адміністративними методами. Чому ж кримські цінники продовжують зростати, розповідають Крим.Реалії.
«Картопля, на яку ми заслужили»
У супермаркетах та на ринках Криму картопля у квітні коштує 100 рублів за кілограм. Причому ціна товару місцевого виробництва зрівнялася з імпортним. Таких цін тут не пам’ятають. Картопля, яку на півострові називають «другим хлібом», суттєво б’є по кишені.
«Стара картопля прикинулася молодою: за неї просять 100 рублів за кіло. Хочеться пожартувати – «картопля, на яку ми заслужили», але якось не до жартів. Адже «другим хлібом» картоплю називають не так. Запитайте тих, хто у студентські роки розтягував мішок такої їжі на семестр», – пишуть місцеві ЗМІ.
Молодий урожай також є, але за нього доведеться заплатити 350 рублів за кілограм. Торік у квітні він коштував максимум 200-300 рублів за кілограм.
На тлі зростання цін у кримських пабліках можна зустріти поради – замість картоплі переходити на макарони. А дехто вважає, що сьогодні «навіть не перейдеш на хліб і воду», оскільки хліб – один із продуктів, які теж дорожчають.
Неврожай через погоду
Збільшення вартості картоплі у Криму намітилося ще взимку. У лютому цей продукт, за даними підконтрольного Росії Кримстату, подорожчав на 16,1% порівняно із січнем.
Російська влада Криму пояснює нинішні ціни неврожаєм у сусідній Росії, яка реалізує свій урожай на півострові. Така ситуація нібито стала наслідком аномально спекотного літа 2024 року. У самому Криму ж виробляють лише третину картоплі від потреби, каже міністр сільського господарства російського уряду Криму Денис Кратюк.
Уіна картоплі зараз на ринку не пов'язана із неврожаєм у Криму. Вона пов'язана загалом із неврожаєм у країні Денис Кратюк
«У Криму споживається у середньому близько 210 тисяч тонн картоплі щороку. Ми виготовляємо від 78 до 85 тисяч тонн. Тобто третину цього обсягу ми виробляємо самі. Але ціна картоплі зараз на ринку не пов’язана із неврожаєм у Криму. Вона пов’язана загалом із неврожаєм у країні (в Росії – КР). Левову частку картоплі виробляють Ульянівська область, Тула, Курська область, Бєлгород і Воронезька область», – наголосив він на брифінгу в Сімферополі у квітні.
За його словами, великі кримські господарства відмовилися від вирощування картоплі через низьку рентабельність. Тому зараз її виробляють невеликі фермерські підприємства. Цього року вони не планують збільшувати обсяги виробництва.
«З господарствами, які вирощують картоплю, було проведено роботу. І були господарства, які хочуть відмовитися від цього, бо зовсім у мінус вони пішли. Знайшли ми відгук у фермерів. Ніхто не відмовився від цієї культури, бо досить довго вибудовували ланцюжок вирощування та переробки. Свій обсяг картоплі в Криму ми виростимо (2025 року – КР)», – сказав Денис Кратюк.
Судячи з його слів, найближчим часом Крим, як і раніше, залежатиме від постачання картоплі з Росії та інших країн.
«Тонутимемо у вируючій інфляції»
Ще однією причиною зростання цін у Криму є інфляція, яка все більше розганяється в РФ в умовах її повномасштабного вторгнення в Україну.
Річна інфляція у Криму в лютому 2025 року прискорилася до 10,75% після 10,23% у січні, повідомили в Банку Росії. Серед основних причин прискорення зростання цін у відомстві називають зменшення пропозиції деяких продуктів, зокрема й картоплі.
Менш ніж пів року тому в Криму дивувалися й обурювалися різким здорожченням молочної продукції. Зокрема, вершкове масло тоді коштувало 1,5 тисяч рублів за кілограм. За 180-грамову пачку масла доводилося платити понад 350 рублів – як зараз за молоду картоплю. Помітно подорожчали наприкінці 2024 року практично всі групи товарів: від молока до риби та солодощів.
Російська влада Криму визнала проблему з цінами. Вона підписала угоду з виробниками продовольчих товарів першої необхідності та дистриб’юторами, в межах якої вони зобов’язалися не підвищувати торгову націнку на соціально значущі продукти більш ніж на 5%. Цей документ мав декларативний характер та юридично нікого ні до чого не зобов’язував. Тому такі адміністративні заходи суттєво не вплинули на цінову ситуацію.
Тонутимемо і гинутимемо у вируючій інфляції під градом нескінченно зростаючих цін Степан Кіскін
«Ось вам усім яскравий приклад боротьби уряду з наслідками, а не з їхніми першопричинами та першоджерелами. Звичайно ж, у разі майбутнього неминучого поглиблення кризи всі угоди будуть зметені, оскільки при ринковій економіці збитків підприємці не витримають і будуть змушені закривати й згортати свій бізнес. У цьому випадку весь тягар лягає на плечі держструктур та уряду. Проте наш уряд Криму до такого сценарію подій просто не готовий. У нього, крім адміністрування та фінансування, немає економічних важелів, немає навіть жодної програми в цьому напрямку. Нічого не зміниться поки уряд Криму не займеться реальною серйозною роботою щодо відродження своєї інфраструктури Мінсільгоспу та Мінпрому Криму за образом і подобою радянського періоду. Інакше це шлях у нікуди, тонутимемо і гинутимемо у вируючій інфляції під градом нескінченно зростаючих цін», – заявляє кримський провоєнний політик Степан Кіскін.
Основною причиною зростання цін у Криму різні експерти називають складну логістику та наслідки посилення санкційних обмежень для Росії через її повномасштабне вторгнення в Україну.
На Кримському півострові також виявляються негативні наслідки економічних проблем у Росії, які виникли внаслідок її переведення на «воєнні рейки». Ці негативні тенденції, на думку різних експертів, збережуться, доки триває війна РФ проти України.
