Ігор Токар – колишній журналіст телепроєкту Крим.Реалії, лауреат всеукраїнського конкурсу професійної журналістики «Честь професії». Він також є автором ідеї створення інтерактивної «Мапи військових об’єктів» російської армії в анексованому Криму. Зараз Ігор – військовослужбовець 412-го окремого полку безпілотних систем ЗСУ «Nemesis».
Полк «Nemesis» бере участь в операціях ЗСУ щодо завдання ударів БПЛА вглиб Росії та анексованого Криму.
«Якщо ви бачите, наприклад, «бавовну» в глибокому тилу в Росії, то для засобів, які забезпечують цю «бавовну», потрібно створити певний коридор для того, щоб він пролетів через окуповані території та вразив якийсь НПЗ, наприклад. Так от, саме такі підрозділи, як наш зокрема, будують планування, аналізують проходи – де саме розміщуються, як переміщуються засоби, які використовує Росія. Ми вражаємо або знищуємо, якщо вдається, ці засоби і розчищаємо таким чином коридори для того, щоб «бавовна» на території Росії відбувалася частіше та ефективніше», – пояснює Ігор Токар.
Російсько-українська війна буквально стала війною дронів. За статистикою 3-ї штурмової бригади ЗСУ, 80% усіх уражень «на нулі» зараз на рахунку БПЛА.
Кожне ураження, яке відбувається безпілотним засобом, фіксується на відео
«По-перше, справді, кількість уражень і застосування безпілотних засобів, як з українського боку, так і з російського, зросла в геометричній прогресії. І логічно, що цифра [застосування] у відсотковому співвідношенні до уражених цілей також зростає. Кожне ураження, яке відбувається безпілотним засобом, фіксується на відео. І ти конкретно бачиш, чи була уражена ціль, чи не була. На відміну від того, коли, наприклад, працює артилерія: якщо саме ураження не було «підсвічене» якимось розвідувальним засобом, то довести, що ціль була уражена, вкрай складно. Також точність ураження: уявіть, скільки потрібно покласти снарядів умовною гарматою, чи то причіпною, чи самохідною, щоб влучити в невелику БМП або той же танк. А ті ж бомбери або ФПВ-дрони влучають саме туди, куди скеровували просто з ювелірною точністю», – каже Ігор.
20% усіх уражених засобів ППО на окупованих територіях України – на рахунку полку «Nemesis»
Полк «Nemesis» спеціалізується на знищенні асовбів ППО противника на окупованих територіях. Згідно зі статистикою початку 2025 року, підрозділ був серед лідерів ЗСУ за цим показником.
«20% усіх уражених [засобів] ППО на окупованих територіях України – на рахунку полку «Nemesis», – розповідає Ігор Токар.
Безпосередньо у зоні бойового зіткнення пріоритетними цілями «Nemesis» є важка броньована техніка, склади БК, різні укриття супротивника та системи ППО. Предмет гордості «Nemesis» – знищена САУ «Коксан». Це перший в історії підтверджений випадок ураження ЗСУ північнокорейської броньованої техніки в Україні.
«Найцікавіше те, що за розвідданими, які були навіть у відкритих джерелах, їх завезли два види. Існують дві модифікації САУ. Це була старіша модифікація. Єдиний аспект застосування цієї САУ в тому, що в самій Росії немає БК (боєкомплекту – ред.) для цих САУ, тому що вони не виготовлялися під цей калібр, який використовує «Коксан». Відповідно, вони можуть застосовувати лише боєкомплект, який привезли разом із цією САУ. Але САУ, враховуючи її можливості, досить сильно може нашкодити укриттю або бліндажу, в які може влучити», – пояснює Ігор.
Профільні підрозділи ЗСУ, як правило, оснащені дронами українського виробництва, кажуть військові. У різних випадках по-різному, але йдеться або про українську розробку, або про українську зборку, зазначає керівник навчального департаменту військової академії «Дронаріум» Дмитро Следюк. Створювати БПЛА повністю з українських комплектуючих наразі неможливо. Україна не виробляє плати, необхідні для збирання дронів, пояснює експерт.
«У нашому підрозділі всі наявні засоби, це і розвідувальні, і ударні, – це виключно українське виробництво. Абсолютно українське виробництво, причому різноманітність навіть розвідувальних засобів у нас дуже широка. У нас є фотольоти, у нас є відеольоти, і це все літакового типу і вони абсолютно різні за конструкцією, своїм призначенням, дальністю та можливостями. І вони ефективні – це головне», – каже Ігор Токар.
У війні Росії проти України відбувається новий виток гонки озброєнь – це БПЛА на оптоволокні, резистентні до систем РЕБ. Влітку їх почали застосовувати російські війська. ЗСУ перебувають у ролі наздоганяючих.
Дронам на оптоволокні нічого не перешкоджає летіти туди, де працює те саме російське «Поле-21»
«Це глибина [військових дій], умовно кажучи, максимум до 15 кілометрів, тому що бобіна, з якою летить дрон, не може бути безмежно великою – її вагу цьому дрону, окрім бойової частини, теж треба нести. Відповідно, у цьому є обмеження. Але для підрозділів, що утримують смугу [фронту], це вкрай ефективний засіб, тому що дронам нічого не загрожує, нічого не перешкоджає летіти туди, де, наприклад, працює те ж російське «Поле-21» (станція РЕБ, призначена для придушення каналів супутникової навігації – ред.), досить сильно глушить», – пояснює Ігор Токар.
За даними командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Вадима Сухаревського, в Україні вже зареєстровано десятки компаній-виробників БПЛА на оптоволокні.
