«Набір кліше і штампів». Як Росія відбивається від звинувачень у расовій дискримінації та фінансуванні тероризму в Міжнародному суді ООН

Публічні слухання в Міжнародному суді ООН за позовом України проти Росії, 6 червня 2023 року. Скріншот офіційної трансляції на сайті ООН

 

У Міжнародному суді ООН завершилися публічні слухання щодо процесу «Україна проти Росії». Росія звинувачується у порушенні двох конвенцій – про боротьбу з фінансуванням тероризму та заборону всіх форм расової дискримінації. Позов був направлений у січні 2017 року, і лише у 2019-му Міжнародний суд ООН визнав свою юрисдикцію у цій справі.

Наступним етапом має стати оголошення рішення суду. За оцінкою посла з особливих доручень МЗС України, агента України в Суді ООН Антона Кориневича, це може статися за пів року. На думку Кориневича, висловленому в коментарі «Українському радіо», саме рішення Міжнародного суду ООН може стати першим у цілій низці рішень, які визнаватимуть порушення Росією міжнародного права.

Представники Росії також беруть участь у слуханні справи. Про те, як відбулись слухання, Крим.Реалії поговорили з головою забороненого в Росії та анексованому Криму Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим, який також брав участь у слуханнях.

Росія звинувачується в постачанні зброї та іншої допомоги незаконним збройним формуванням, збитті літака «Малайзійських авіаліній» рейсу MH-17, обстрілах житлових районів Маріуполя і Краматорська, знищенні цивільного пасажирського автобусу неподалік Волновахи, вибуху під час мирного мітингу в Харкові, дискримінації українців і кримських татар, забороні Меджлісу кримськотатарського народу, низці зникнень, вбивств, обшуків, затримань на окупованих нею територіях.

Будівля Міжнародного суду ООН у Гаазі

Говорячи про російську лінію захисту, Рефат Чубаров зазначає, що вона мало відрізняється від звичної пропаганди і далека від реального стану справ.

Вони показували, як «добре» живеться українцям у Криму, – показували фото людей у вишиванках і дівчат у віночках Рефат Чубаров

«Це був набір безлічі пропагандистських кліше, штампів, які щодня використовуються у [російських] ЗМІ. Скажімо, у відповідь на звинувачення щодо Конвенції про заборону всіх форм расової дискримінації вони показували, як «добре» живеться українцям у Криму, – показували фото людей у вишиванках і дівчат у віночках та казали, що всі щасливі. Щодо кримських татар – вони показували школу в мікрорайоні Ак-Мечеть, яку Росія добудувала. Пред’являли перелік ЗМІ, які нібито випускаються в Криму українською та кримськотатарською мовами. І вони стверджували, що ці ЗМІ насправді є і вони «абсолютно незалежні», – каже Чубаров.

Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу

Під час слухань Рефату Чубарову стало відомо, що російські представники докладають великих зусиль для того, щоб у суді було заслухано «кілька колаборантів з-поміж кримських татар». Чубаров написав про це у фейсбуці, назвавши можливих учасників російської делегації «шавками», але не називаючи імен. В один із наступних днів представники Росії як один з аргументів пред’явили в суді скріншот того самого посту Чубарова, забезпечивши його перекладом російською та англійською мовами. «Заявили, що Чубаров погрожує російській делегації», – каже голова Меджлісу.

Говорячи про те, яким може бути рішення Міжнародного суду ООН, Рефат Чубаров очікує, що воно буде на користь України. Однак він звертає увагу, що в рамках цього процесу суд уже виносив проміжне рішення, зобов’язавши Росію у 2017 році скасувати заборону діяльності Меджлісу в Криму. Росія це рішення не виконала досі.

Думаю, що рішення буде, якщо не половинчастим, то воно включатиме деякі окремі, особливі думки суддів Рефат Чубаров

«Знаючи практику міжнародних судів, попередні рішення Міжнародного суду ООН, я думаю, що рішення буде, якщо не половинчастим, то воно включатиме деякі окремі, особливі думки суддів. Тому що судді представляють свої держави. Я зараз не хочу називати, які держави, але на мій погляд, там є держави, які з політичної доцільності якщо не підтримають російську сторону, то висловлять сумніви стосовно достовірності української позиції. Але загалом рішення суду я очікую позитивне», – каже голова Меджлісу.

Акція на захист Меджлісу кримськотатарського народу в центрі Києва, 29 вересня 2016 року. Цього дня Верховний суд Росії відхилив апеляцію у справі про заборону Меджлісу

На його думку, це рішення суду допоможе сформувати правову основу покарання винних у міжнародних злочинах після завершення російсько-української війни.

Юристка Центру прав людини Катерина Рашевська припускає, що Росія спробує проігнорувати остаточне рішення суду ООН, як це було і у випадку проміжного рішення про відновлення діяльності Меджлісу.

РФ вважає цей суд безпечним майданчиком для того, щоб ще раз транслювати свою пропаганду Катерина Рашевська

«Росія намагається використати майданчик Міжнародного суду ООН для того, щоб просувати свої наративи. РФ знає практику Міжнародного суду ООН про те, що рішення часто були половинчастими. Тому РФ вважає цей суд безпечним майданчиком для того, щоб ще раз транслювати свою пропаганду з метою не дати Україні переконати суд, що Росія займається нічим іншим, як геноцидом», – каже Рашевська.

Катерина Рашевська, юристка Центру прав людини

Колегія Міжнародного суду ООН складається з 15 суддів із різних держав-членів ООН, кожен з яких, згідно зі статутом, обирається на 9 років.

Віце-президент суду – громадянин Росії. Суддями серед інших є громадяни Уганди, Китаю, Індії, Бразилії Катерина Рашевська

Говорячи про нинішній склад Міжнародного суду ООН, який розглядає скаргу України проти Росії, Рашевська вважає, що він «хороший для РФ, але не для України».

«Наприклад, віце-президент суду – громадянин Росії. Суддями серед інших є громадяни Уганди, Китаю, Індії, Бразилії», – перераховує Рашевська представників держав, які утрималися чи голосували на користь Росії під час розгляду українських резолюцій на Генасамблеї ООН. – Зрозуміло, відповідно до статуту Міжнародного суду ООН ці судді мають бути незалежними, вони не представляють свої держави, але ми розуміємо, що на практиці може бути інакше».

На думку Рашевської, рішення Міжнародного суду ООН може стати базою для подальшого притягнення до відповідальності найвищих посадових осіб у Росії. Крім того, це рішення може стати основою для витребування суверенних активів Російської Федерації для виплати компенсацій потерпілим від її дій на окупованих територіях.

Джерело

Новости Крыма