Доля херсонських дітей-сиріт, ознаки геноциду кримських татар, «віджим» лікарень під військові шпиталі, арешти за українські пісні, фізичне та психологічне насильство за заклики припинити війну… Про це та про багато інших порушень міжнародного гуманітарного права розповіли у своєму аналітичному огляді правозахисники з ініціативи «Кримська ідея». Які факти було зафіксовано за рік з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну та скільки людей постраждали від репресій за цей час на Кримському півострові, читайте у нашому матеріалі.
Цілеспрямована мобілізація
Першою в огляді згадується осіння мобілізація. Згідно з цифрами з огляду «Кримської ідеї», щонайменше тридцять тисяч кримських татар змушені були залишити рідну землю через загрозу опинитися в лавах «частково мобілізованих». Правозахисники зазначають, що у Криму мобілізація мала ознаки цілеспрямованого геноциду проти кримських татар і найактивніша частина представників корінного народу змушена була емігрувати до Туреччини, Казахстану й Узбекистану.
В огляді наголошується, що заходи були схожі на масові затримання та насильницька відправка до армійських установ. Місце компактного проживання кримських татар о 6-й ранку брали в блокаду співробітники поліції, після чого туди заходили представники російської армії та «Росгвардії» – вони шукали чоловіків. Якщо людина підходила за віком, їй одразу на місці оформляли документи про виклик на пункт збору і давали небагато часу зібрати речі. Після цього таких людей вели до автобуса та відвозили в районні пункти збору.
Мілітаризація освіти
До сфери, в якій фіксувалися порушення прав людини, включено й систему освіти. Правозахисники зазначили, що і дитячі садки, і школи, і університети активно використовуються російською владою для пропаганди війни та ненависті. Зокрема згадуються позаурочні «Розмови про важливе», на яких інтерпретуються основні наративи російської пропаганди. Як повідомляють автори огляду, батьків школярів змушують підписувати «добровільну» згоду на участь дітей у цих освітніх заходах, при цьому їх явка суворо контролюється.
Крім того, в огляді згадується добровільно-примусова акція для школярів із написання листів російським солдатам, які беруть участь у війні. До класних керівників доведено плани – складати не менше трьох листів на місяць. Тому школярів змушують писати такі листи за заздалегідь підготовленими шаблонами. Також часто школи стають центрами збору допомоги військовим. При цьому у звіті зазначено, що напередодні російського свята «День захисника вітчизни» у деяких школах усіх учнів зобов’язали принести шоколадку для російських військових.
Арешти та насильство за симпатії до України
Вісімнадцять кримчан зазнали адміністративних арештів за виконання українських пісень та інші прояви симпатій до України чи проти війни. Ще 235 людей було покарано за подібні дії штрафами. Причому, як зазначили експерти, на практиці, окрім офіційного покарання, у Криму майже завжди є «добавка» у вигляді фізичного та психологічного насильства.
Зокрема, чоловіків часто затримують із застосуванням необґрунтованого та жорстокого фізичного насильства. Як приклад наводиться історія сімферопольця Андрія Білозерова, на якого одягли наручники, поклали на підлогу та побили. При цьому наступали йому ногами на голову та розчавили мочки вух. Крім того, майже всіх людей, затриманих за критику дій російської армії та висловлювання на підтримку України, змушують під відеозапис публічно вибачатися, а також висловлювати слова підтримки російській армії, співати російський гімн та вчиняти інші дії, що суперечать їхнім переконанням. Зняті силовиками відео з такими діями широко поширюють у соціальних мережах. Правозахисники оцінили цю практику як «психологічне насильство».
«Власти Крыма нервничают». Аресты и репрессии усиливаются | Крым.Реалии
The code has been copied to your clipboard. width px height px
The URL has been copied to your clipboard
No media source currently available
0:00 0:21:23 Завантажити на комп'ютер
- 240p | 59,9MB
- 360p | 98,6MB
- 480p | 176,1MB
- 720p | 324,9MB
- 1080p | 496,5MB
Табори і не лише…
А ще, згідно з відомостями від представників «Кримської ідеї», на Кримський півострів із нових окупованих територій активно переміщують різні групи українців. Серед них були біженці з театру військових дій, які проходили через довгу та принизливу процедуру «фільтрації». Пізніше було переміщено біженців з окупованих територій напередодні визволення Херсона. Їм обіцяли одноразову допомогу, а також сертифікати на придбання житла, видачу яких у середині лютого раптово припинили.
Також із захоплених Росією регіонів до Криму переміщують викрадених українських активістів, журналістів, волонтерів та керівників місцевих громад. «Кримська ідея» зазначає, що щонайменше 14 таких людей утримують у спеціально виділеному для українців слідчому ізоляторі номер два. Загалом у цьому місці, за словами правозахисників, перебуває у неволі понад сто громадян України, більшості з яких на сьогодні не висунуто жодних звинувачень.
А от «мережу таборів для перевиховання українських дітей», про які повідомлялося у звіті Єльського університету, авторам огляду поки що виявити не вдалося. Водночас аналітики зазначають, що на Кримському півострові залишається не менше ста українських дітей, які приїхали на оздоровлення в жовтні минулого року і відтоді перебувають у процесі «возз’єднання із сім’єю», що постійно затягується. Крім того, до Криму було перекинуто 46 дітей-сиріт із Херсона, проте перевірити, в якому стані ці діти, який за ними забезпечений догляд і чи перебувають вони, як і раніше, в Криму, наразі неможливо.
Медицина не для мирних жителів
Одним із нових трендів стало твердження про те, що російська влада для потреб військових фактично реквізувала із системи місцевої охорони здоров’я повністю або частково не менше шести лікувальних закладів. «Скорочення цивільних медичних служб призвело до того, що за стаціонарною лікарняною допомогою пацієнти з низкою захворювань змушені звертатися до інших лікарень, які часто розташовані на значній відстані (до 100 км) від місця їх постійного проживання», – наголошується у звіті.
Також наголошується, що в системі охорони здоров’я стає помітним дефіцит ліків, особливо імпортних, а також антибіотиків та гепатопротекторів. І навіть часом трапляються перебої в постачанні лабораторних реактивів чи контрастної рідини, без якої неможливо проводити низку досліджень судин. До цього додається кадровий дефіцит, який через війну було посилено відправкою 62 лікарів на роботу в окуповані регіони, а також мобілізацією низки медпрацівників як на початковому етапі російського вторгнення, так і в період «часткової» мобілізації.
