Російські силовики з перших днів окупації Криму розгорнули системну боротьбу з окремими релігійними течіями та об’єднаннями. Проте цього року їхній арсенал помітно розширився новими успішними практиками. Скільки кримчан втратили свободу за «нетрадиційну» релігію та які методи пішли в хід для витіснення неугодних віровчень – читайте у цьому матеріалі.
Одним мечеть, іншим – заборона
Обіцянка окупаційної влади збудувати соборну мечеть у Криму розтяглася з трьох років до десяти. Тим часом, на заборону діяльності мусульманської громади «Алушта» Верховному суду Криму знадобилося менше трьох місяців. Юрист, який представляв громаду в суді, Рустем Кямілєв, вважає, що мусульманську релігійну громаду переслідують за її незалежну позицію та відмову передати будівлю мечеті Юк’ари-Джамі в Алушті під контроль лояльного до московської влади Духовного управління мусульман Криму.
І цей релігійний об’єкт став не єдиним, який втратили за рік, що минає, кримські мусульмани. У липні стало відомо про закриття двох ісламських шкіл, які, за даними російських пропагандинських ресурсів, нібито були проукраїнськими та належали «Таврійському муфтіяту» – релігійній організації, яка об’єднує кілька місцевих громад у різних регіонах півострова. Також стверджувалося, що перевірка, яку проводить прокуратура, не знайшла статутних документів та навчальних програм. Однак рішення суду про закриття однієї зі шкіл, яке виконали 20 грудня, стосується лише аварійного стану будівлі, про відсутність документації вже не згадується.
Крім того, обстоюючи свої духовні переконання, кримські мусульмани, як і раніше, ризикують опинитися за ґратами за звинуваченням у тероризмі. Вже дев’ять років російські силовики проводять регулярні арешти прихильників релігійно-політичного об’єднання «Хізб ут-Тахрір», яке у російському правовому полі визнане терористичною організацією. У березні цього року список «в’язнів совісті» поповнили одразу 10 жителів Бахчисарайського та Джанкойського районів за членство в цьому об’єднанні. Загальна кількість мусульман, які зазнали такого виду переслідувань і позбавлення волі, за оцінками «Кримської солідарності», становить 117 осіб.
Під варту в суді
Ще одна група вірян, які регулярно стикаються з кримінальним переслідуванням після початку окупації – це представники віровчення «Свідки Єгови». У 2017 році Верховний суд визнав «Управлінський центр Свідків Єгови в Росії» екстремістською організацією, ліквідував її та заборонив діяльність усіх організацій на території Росії, поширюючи ці вимоги і на окупований Крим. 3 жовтня цього року прямо в залі Верховного суду Криму було заарештовано Юрія Геращенка та Сергія Парфеновича з селища Красногвардійське, яким апеляційна інстанція переглянула вирок з умовного ув’язнення на реальні шість років позбавлення волі.
Тим часом співробітники ФСБ не зупиняються в переслідуванні нових «Свідків». Так, у серпні цього року провели щонайменше п’ять обшуків у Роздольненському районі та Алушті, під час яких вірян змушували розпаролювати телефони і комп’ютери, а одного з них «знешкодили» капроновими стяжками до глибоких порізів шкіри. У результаті було заведено кримінальну справу на 68-річну Тамару Братцеву, яка поки що залишається під підпискою про невиїзд. У жовтні хвиля обшуків відбулась за десятьма адресами в Керчі, за підсумками яких було порушено кримінальну справу на працівника місцевої котельні Віталія Бурика.
Загалом за останні шість років на території півострова було звинувачено в діяльності екстремістської організації 32 представників цього релігійного об’єднання і 11 з них уже засуджено до позбавлення волі на строк від шести до шести з половиною років. Причому цього року підтвердилося, що тиск на «єговістів» продовжується й в ув’язненні. Так, севастопольський вірянин Віктор Сташевський став першим з одновірців, кому суд посилив умови відбуття покарання та перевів із колонії загального режиму до в’язниці, нібито за численні провини. Трьома роками раніше Сташевського практично весь час утримували в бараках посиленого режиму, штрафних ізоляторах, приміщеннях камерного типу та інших приміщеннях із суворим режимом утримання.
Каплицю під знесення
Торік підконтрольні росіянам чиновники та судові пристави здійснили захоплення кафедрального собору Кримської єпархії у Сімферополі. Цього року наступ на об’єкти цього об’єднання було продовжено. В липні окупаційна влада розпочала демонтаж Хрестовоздвиженського храму Православної Церкви України в одному з районів Євпаторії. Коментуючи те, що сталося, представники української церкви заявили, що нині «Кримська єпархія буквально поставлена на межу виживання».
Мабуть, щоб остаточно витиснути українську церкву за згадану межу, через три місяці місцева влада також опечатала храм Київського патріархату в селищі Октябрському. До окупації Кримська єпархія ПЦУ налічувала у своєму складі 45 парафій, які опікувалися 14 священнослужителями, скільки їх залишилося на сьогоднішній день – в єпархії вважають за краще не коментувати. Зі свого боку, правозахисники, які досліджують релігійні репресії на окупованому півострові, зазначають, що діяльність Української православної церкви в Криму була придушена, а політика російської влади в релігійній сфері створює штучну загрозу та ворогів, провокуючи міжетнічну напруженість й атмосферу страху.
