Як змінювалося життя кримчан у російських реаліях у 2024 році? Про військові чинники та зміни у цивільному житті, які обговорювали у кримській спільноті протягом року, читайте в огляді Крим.Реалії.
В умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну в анексованому Криму все більше помітна тенденція скорочення публічних і чесних реакцій на події, що відбувалися. Російська влада запроваджує все більше заборон на висловлювання кримчан. Домінуючою залишається думка офіційної влади. Але навіть у такій ситуації у Криму бувають помітні дискусії.
Мазутні береги
Одна з найрезонансніших подій у Криму сталася наприкінці року. Аварія російських танкерів у Керченській протоці обернулася масштабним викидом мазуту в Чорне море. Течіями його винесло на узбережжя Краснодарського краю Росії та східної частини Кримського півострова.
Російська влада Криму оголосила надзвичайну ситуацію в Ленінському районі та Керчі, де серйозно забруднено узбережжя. Волонтери намагаються очистити ці території, але поки що це суттєво не виправило ситуацію. В Чорному морі страждають і гинуть птахи та морські мешканці. До їх порятунку залучають представників МНС Росії. Наслідки того, що сталося, складно прогнозувати через низку факторів, включаючи дефіцит профільних фахівців і погоду, через яку забруднення може розноситися на нові території. Ситуація щодня розвивається. Крим.Реалії стежать за нею та інформуватимуть своїх читачів.
Повернення кримчан
Резонансним по обидва боки кримського перешийка стало повернення 2024 року кримських політв’язнів із російського ув’язнення. Серед звільнених – перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял і кримчанка Леніє Умерова.
Ця подія широко обговорювалася і в Криму, і за її межами, оскільки звільнення цивільних осіб в умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну фактично було «заморожене». Їх повернення з російського ув’язнення стає рідкісним винятком.
Наріман Джелял після звільнення заявив, що має намір домагатися звільнення решти кримських політв’язнів. У грудні президент України Володимир Зеленський призначив кримчанина послом України в Туреччині.
Леніє Умерова веде громадську діяльність на материковій частині України.
Скандальні цінники
Найрезонанснішою темою 2024 року в Криму стало подорожчання продуктів і товарів. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну спостерігалося кілька хвиль подорожчання. Але зараз ціни на півострові б’ють усі рекорди. Там дорожчає все: від вершкового масла до риби й солодощів.
Цінники постійно оновлюються на одяг і техніку. Підскочили ціни на паливо.
Підконтрольна Росії місцева влада обіцяє «стабілізувати цінову політику». Але цінники чиновникам не підкоряються. Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) пообіцяв звернутися до уряду РФ, щоби «вирівняти цінову ситуацію в Криму на початку першого кварталу 2025 року».
Але російські експерти оптимістичних прогнозів щодо цього не дають. Оскільки причиною того, що відбувається, вони називають наслідки негативних тенденцій, що виникли в економіці РФ через її військові дії з Україною.
Уроки Учкуївки
Однією з найбільш обговорюваних і резонансних подій у 2024 році стало падіння уламків ракети на пляжі «Учкуївка» в Севастополі 23 червня. Там масово отримали поранення та загинули пляжники.
Ця історія показала, що на Кримському півострові не готові до подібних інцидентів, хоча удари ЗСУ по місцевих російських військових об’єктах продовжуються з 2022 року.
Після того, як відео з місця події облетіло всі ЗМІ та пабліки, підконтрольна Москві місцева влада почала закуповувати бетонні укриття для публічних просторів міста, здатні захистити від уламків. Але місцеві скаржаться на їх нестачу.
Після інциденту в «Учкуївці» кримчани також стали активніше цікавитися, де їм ховатися під час повітряних тривог. Людям пропонують використовувати як укриття підвали багатоповерхових будинків та інші приміщення на цокольних поверхах. Але багато з них недоступні. Проблема укриттів, як і раніше, залишається актуальною в Криму.
Антивоєнні протести
Поки Росія воює з Україною, в анексованому Криму продовжують фіксувати антивоєнні протести, це щоразу викликає резонанс у проросійських та провоєнних пабліках.
Скандальним було затримання у Севастополі перукаря Арсена Арутюняна за звинуваченням в образі російських військових та плюванні на їхню машину.
Затриманий виявився сином депутата підконтрольного Росії Нахімовського району Севастополя від «Единой России» Аветіка Арутюняна, який підтримує війну Росії проти України та допомагає військовим РФ. Сім’я жила в Росії, а до Криму переїхала 2014 року.
Сам затриманий стверджує, що підтримує російських військових, а приводом для його переслідування став нібито побутовий конфлікт з одним із військовослужбовців РФ.
Антивоєнні протести у Криму фіксують регулярно, починаючи з 2022 року. На третьому році повномасштабного вторгнення Росії в Україну кримчани продовжують «посилати російський військовий корабель» і залишати послання Путіну.
Серед тих, хто проти війни, зокрема й бюджетники. За це переслідували, наприклад, комунальників. Вони у соцмережах та в особистому спілкуванні в колективах висловлювалися «проти СВО» («спеціальною військовою операцією» в Росії називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР), заявляють силовики.
За даними Представництва президента України в АРК, з 2022 року на Кримському півострові зафіксовано понад тисячу випадків надходження до місцевих російських судів справ за статтею 20.3.3 КоАП РФ (дискредитація Збройних сил РФ).
«Розгляд протоколів про «дискредитацію російської армії» в судах Криму пов’язаний із системними порушеннями основних стандартів доступу до справедливого правосуддя – принципів публічності, змагальності сторін, права на захист і неупередженість судового розгляду. Більшість випадків судового розгляду мають низку ознак політично вмотивованого переслідування за висловлювання поглядів», – стверджують експерти проєкту «Кримський процес».
Скандальна відставка
Скандалом цього року обернулися вибори в російську владу Сімферополя. Місцевий бізнесмен Павло Шатковський п’ять років таємно критикував російський режим півострова за допомогою анонімного Telegram-каналу. Публічно він підтримував «Единую Россию» і навіть став депутатом російської міськради Сімферополя від цієї партії за результатами виборів у вересні.
Але йому вдалося побути народним обранцем лише кілька днів, бо його таємна діяльність була розкрита. У результаті він втратив депутатський мандат, попередньо оприлюднивши відео з повинною перед тими, кого міг «образити чи принизити» на своєму Telegram-каналі.
Рішення про дострокове припинення повноважень депутата з’явилося після того, як описана історія облетіла місцеві ЗМІ.
Як Крим «фінансує ЗСУ»
Кримські депутати 2024 року потрапляли у скандали, пов’язані з кібершахрайством. Місцеві силовики виявили, що невідомі за допомогою нейромереж підробляють голоси і розсилають по месенджерах повідомлення з проханням переказати гроші або про те, що гроші в небезпеці й можуть нібито «піти на фінансування ЗСУ».
Підозрілі дзвінки та повідомлення отримують, зокрема, і представники російської влади Криму.
Кримські ЗМІ та пабліки писали, що віцеспікер російського парламенту Криму Юхим Фікс переказав 45 мільйонів рублів невідомим, піддавшись обману. Сам депутат заперечує, що став жертвою обману.
Про екснардепку України від «Партії регіонів», політика від російської партії «Патриоты России» Валентину Лютікову писали як ще про одну ймовірну жертву такого кібершахрайства. Нібито з нею телефоном розмовляв «спікер Володимир Константинов».
Сам Володимир Константинов після таких інцидентів публічно попередив кримчан про пильність.
2024 року кримчани віддали кібершахраям десятки мільйонів рублів, стверджують місцеві російські силовики. Зловмисникам часто приписують зв’язки зі Збройними силами України. Але чи це так, достеменно невідомо.
Скандальні вибори
Цього року в Криму відбулися дві виборчі кампанії: з виборів президента РФ – у березні, а також російського парламенту та місцевих рад – у вересні. В обох випадках голосування у Криму не визнані Україною, США та Євросоюзом й іншими країнами Заходу.
Вибори російського президента у Криму супроводжувалися протестними акціями у вигляді масового псування виборчих бюлетенів. Як з’ясували Крим.Реалії, кримчани обливали бюлетені зеленкою, писали на них антивоєнні гасла та нецензурні написи. На адресу Володимира Путіна або писали образи, або закреслювали його прізвище з бюлетеня. Проте, за результатами виборів, Центрвиборчком РФ визнав Володимира Путіна обраним президентом РФ.
У Криму ж про вибори 2024 року говорять як про процедуру, в якій виборці не мають реального вибору.
Усе це відбувалося на тлі заяв російської влади про те, що кримчани нібито в єдиному пориві підтримують Росію та її лідера.
