До Музею сучасного українського мистецтва Корсаків (МСУМК) прибули одеські митці Дмитро Ерліх та Ілля Петров.
1 серпня вони презентували лучанам та гостям міста свою спільну виставку «Місце існування». На офіційному відкритті побувала й журналістка Район.Культура.
Усього автори підготували дві інсталяції. Обох поєднує назва, прості матеріали, звук та кінетична функція. У темній залі дерев’яні конструкції починають рухатися.
Фанерні дошки з пейзажами позаду інсталяцій допомагають глядачам провести асоціації з місцями, до яких би належали ці звуки. Більш низькі тривожні ноти лунають від об’єкта з фоном, зі зображенням, подібним до рогози, й натякають на трясовину. Об’єкт по інший бік зали прикрашає декорація з синьо-червоними стовбурами й коло нього чутно тремтливу, ніжну композицію.
Містичності виставки додає проєкція на стінах. Повільна зміна слів на червоному тлі змушує відвідувачів спинитися, уважніше вслухатися в такти мелодій та відчути себе на роздоріжжі між двома станами, сумнівами й інтуїцією. Послання «Невідомо, що на тебе чекає… але цікаво… рухаєшся далі» стає ключовим настроєм виставки.
Як зазначила керуюча партнерка музею Леся Корсак, у залах МСУМК ще не демонстрували подібні проєкти.
«Не так багато митців насмілюється таке робити, а ще й в поєднанні з кінетикою, живописом. Думаю, що й не так багато з них людей, які розуміють звук на такому професійному рівні», – зауважила Леся Корсак.
Дмитро Ерліх підтвердив її слова, наголосивши, що є митці, які так само експериментують з кінетикою, іноді зі звуком чи шумом, але мікс малярства, руху та мелодії – рідкість. Через це і не сформувалася відповідна «тусовка» однодумців.
Ерліх навчався дизайну в Одеському художньому училищі імені Митрофана Грекова, у Міжнародному гуманітарному університеті. Працює в живописі, скульптурі, інсталяції, графіці.
Ілля Петров був студентом на духовому відділі в Одеському училищі мистецтва та культури імені Данькевича та Одеській академії музики імені Антоніни Нежданової. Звукорежисуру вивчав у Київському національному університеті кіно, театру і телебачення. Освіта визначила подальший напрям у мистецтві. Його творчість зосереджена на акустиці: він працює звукорежисером в Одеському національному академічному театрі опери та балету й Одеському українському драматичному театрі імені Василя Василька.
Дмитро Ерліх пояснив: разом з колегою він через два об’єкти відобразив дві безодні.
«Це простір між двома виборами. Наші інсталяції це два обриви, які є образом того моменту, коли людина доходить до якогось рішення, але до кінця не розуміє, що буде далі. Але, так чи інакше, їй потрібно обирати. Різні звуки передають полярність шляхів», – додав художник.
Мистецтвознавиця та модераторка заходу Зоя Навроцька наголосила, що у проєкті «Місце існування» звук та візуальні образи цілісні, тому коли музика затихає, відчувається певний дискомфорт.
«У нас не має тем. Ми експериментуємо, шукаємо тренди, незвичні звучання. Нас веде випадковість», – сказав Ілля Петров.
Експозиція «Місце існування» триватиме до 1 вересня.
