ФАКТЧЕК
Пересмикування історії на свою користь – один із стовпів російської пропаганди. Навіть факти про тяжкі і страшні для історії людства події пропагандисти Кремля намагаються використати для поширення своїх наративів.
Так, напередодні 80-річчя визволення в’язнів з нацистського концтабору Освенцим та вшанування пам’яті тих, хто там загинув, речниця МЗС РФ Марія Захарова поширила маніпулятивний допис, який підхопили інші російські пропагандистські ресурси, що нібито на церемонії цього року не буде Путіна. Мовляв, не буде тих, хто звільняв Освенцим і тих, хто там загинув. Але будуть ті, хто вбивав євреїв та охороняв табір.
Чому це відверта та нахабна маніпуляція – далі у матеріалі.
Першоджерелом маніпулятивного допису став телеграм-канал захарової. Зокрема вона написала наступне:
«27 січня у Польщі відбудеться святкування річниці визволення Освенциму. Цього дня 80 років тому припинила існування нацистська «фабрика смерті». Радянські танки збили ворота Освенцима, в крематоріях якого згоріло за різними даними від 1,1 до 1,5 мільйона євреїв. За правилами, на захід такого рівня мають запросити всіх керівників країн Європи – і, власне, Ізраїлю та Росії… але цього не станеться.
Нетаньяху та Путіна там не буде. Злі язики в Інтернеті вже зауважили: на ювілеї не буде представників тих, кого вбивали, та тих, хто врятував їх від смерті. Натомість з’являться представники інших націй – хто з одного боку душив газом в’язнів-євреїв, а з іншого – хто табір охороняв…», – заявила вона.
У цьому дописі приховано декілька маніпулятивних наративів Кремля.
Перше – Захарова використовує вже давній наратив пропагандистів, що перемога у так званій Великій вітчизняній війні – це перемога росії, і руських. Цей наратив базується на ще одній історичні фальсифікації, коли Росія, після розпаду СРСР назвала себе правонаступницею цієї держави. Тож, якщо СРСР – це зараз Росія, то, відповідно такій логіці, саме Росія вважається однією з країн переможець у ВВВ. Ще з 90-х років російська пропаганда намагається усіляко применшити значимість участі інших народів Радянського союзу у тій війні, їх вклад у перемогу. Особливо це стосується українців. Інформаційна посіпаки москви більше говорять про українців як про колаборантів, поплічників нацистів, навішують ярлик «бендерівців» – тіх, хто воював за фашистів.
Тож і в цій заяві речниця МЗС РФ маніпулятивно вказує, що якщо на вшануванні не буде росіян, то значить не буде тих, хто переміг у тій війні.
Друга маніпуляція полягає в тому, що Захарова намагається показати, що відсутність на церемонії очільника росії саме зараз – це винятковий випадок. Проте, це не так. Ще з 2015 року путін не їздить до Польщі і Чехії – країн де проходили заходи по вшанування пам’яті загиблих у концтаборі та визволенню Освенцима.
Путін з 2014 року не приїздить на заходи, присвячені визволенню концентраційного табору Освенцим. У 2014 році проти його приїзду виступила еврейська спільнота Чехії. У 2015 році уряд Польщі відмовився запрошувати очільника кремля на заходи.
2020 рік. Конфлікт з приводу права на промову в Ізраїлі сталася через загострення історична суперечка між Росією та Польщею. Наприкінці грудня Володимир Путін применшив значення договору про ненапад між нацистською Німеччиною і Радянським Союзом, також відомого як «пакт Молотова-Ріббентропа», учасники якого розділили Польщу між собою незадовго до початку Другої світової війни. За словами Путіна, Польща також винна у війні, її політичне керівництво було антисемітським, а польський посол у Німеччині в 1939 році – Юзеф Липський – був «антисемітською свинею».
Президент Польщі Анджей Дуда тоді відмовився брати участь в урочистостях у Яд Вашем, головному ізраїльському меморіалі пам’яті жерт Голокосту і не запросив російську делегацію до Польщі на 27 січня.
Третій маніпулятивний аспект. Захарова у фразі про те, що на церемонії будуть ті, хто страчував бранців Освенцима – тобто німців, та тих, хто охороняв – тобто колаборантів, в тому складі і поляків.
Це, знову ж таки, – грубе пересмикування історії та навішування ярликів.
Щодо німців, то ця країна визнала злочини нацистів, та постійно працює над їх покаранням. Свідчення тому – затримання та засудження у 2014 році одного з охоронців Освенцима, 93 річного чоловіка у місті Люнебург, який служив у військах СС.
Щодо поляків, та представників інших національностей – то це складне питання.
Так, у 2017 році Польський інститут національної памʼяті (IPN) оприлюднив базу даних, що містить імена приблизно 8,5 тисяч есесівців, які були охоронцями в концентраційному таборі Освенцима (Аушвіц-Біркенау).
Серед прізвищ – переважна більшість німців. Але є і румунські, польські, українські, чеські, угорські і руські прізвища. Крім того, ті хто став на шлях колабораціонізму у роки Другої світової війни представляли незначну меншість своїх народів. І ототожнювати дії груп цих людей із діями всього народу – маніпуляція!
І ще декілька фактів, про тих хто переміг. Коли захарова говорить, що руські визволили Освенцим, то, як це і завжди робить російська пропагандистська машина, забуває про деталі і конкретні факти. А саме в них розкривається справжня суть ситуації.
Якщо говорити, про тих, хто безпосередньо звільняв Освенцим у 1945 році, то це був майор Шапіро Анатолій Павлович – командир окремого стрілецького батальйону 100-ї стрілецької дивізії. Його підрозділ першим зайшов на територію концтабору. Він народився і проживав у Полтавській області в Україні, за національністю – єврей.
100-та дивізія входила до складу 60-ї армії Першого Українського фронту. Командувач 60-ї армії – Павло Олексійович Курочкін народився у Смоленьску. Тобто руський за національністю.
Першим Українським фронтом у 1945 році командував генерал-лейтенант Конєв Іван Степанович. Він родом з української Нікопольщини. За походженням – українець.
Тож питання про переможців – риторичне. А закиди Захарової і інших пропагандистів – маніпуляція!
***
Матеріал підготовлено в межах проєктної співпраці з проєктом із протидії дезінформації «БезБрехні».
